Після оголошення Іспанією ембарго на постачання озброєнь NYT зазначає, що насправді Іспанія активно закуповувала ізраїльську військову техніку на понад €1 млрд із жовтня 2023 року до квітня 2025-го й досі залежить від ізраїльських технологій кібербезпеки і штучного інтелекту.
Колумніст радить Ізраїлю "повністю відповісти на ембарго", адже втрата цих контрактів послабить захист Іспанії від тероризму.
ЗМІ зазначає, що визнання Францією палестинської держави не створить її насправді, а стане дипломатичною перемогою для ХАМАС і стимулюватиме правих ізраїльських законодавців до анексії територій.
Запланований бойкот ізраїльської кіноіндустрії зашкодить лише тим, хто в Ізраїлі найменше підтримує уряд прем'єр-міністра Нетаньяху, і демонструє подвійні стандарти, вважає автор статті. Спроба шведської активістки Грети Тунберг прорвати морську блокаду Гази, на його думку, навряд чи змінить ситуацію, привертаючи увагу радше до себе, ніж до гуманітарної допомоги.
Він зазначає, що такі кроки "жодним чином не допоможуть палестинцям" і "не зашкодять Ізраїлю". Він додає, що Франція та її союзники "не прагнуть реально допомогти палестинцям", а переважно "хочуть похвалити себе".
Стівенс критикує символічні жести як політику "морального самолюбства", яка не змінює ставлення ізраїльтян і лише поглиблює антиєврейську атмосферу на Заході. Він пише, що такі лідери, як прем'єр-міністр Канади Марк Карні, президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе, "безсумнівно щиро засуджують антисемітизм", але вони "також сприяють клімату антиєврейської демонізації, ставлячи Ізраїль у становище напівпарії".
Автор наголошує, що справжні потреби палестинців – це припинення війни, припинення втягування у майбутні війни ХАМАС, кінець хронічному поганому управлінню палестинської адміністрації та створення самоврядного політичного ладу, "який покращить життя палестинців без загрози для життя ізраїльтян і, зрештою, створення палестинської держави за умов взаємної довіри". На його думку, визнання держави без цих умов "ставить віз перед конем" і не просуває розв'язання проблеми.
У довгостроковій перспективі "євреї виживуть, як завжди", а "історія урядів, які намагалися здобути політичні дивіденди, шкодячи євреям, зазвичай є історією ганьби й занепаду", резюмував Стівенс.