Влада Білорусі оголосила "екстремістськими формуваннями" опозиційні Telegram-канали NEXTA, NEXTA Live та LUXTA. Про це 29 жовтня в Telegram повідомила пресслужба МВС Білорусі.
У відомстві заявили, що поновили перелік організацій, формувань та індивідуальних підприємців, причетних до екстремістської діяльності.
"Міністерство внутрішніх справ ухвалило рішення про визнання групи громадян, які здійснюють екстремістську діяльність за допомогою інтернет-ресурсів NEXTA, NEXTA Live та LUXTA, екстремістським формуванням та заборону його діяльності", – ідеться в повідомленні.
Telegram-канал NEXTA – один із найпопулярніших опозиційних каналів у білоруському інтернеті, його заснували восени 2018 року. Сумарно у NEXTA, NEXTA Live та LUXTA майже 1,5 млн підписників, найбільше – у NEXTA Live (922 тис.).
Ці канали активно висвітлювали протести в Білорусі. У жовтні минулого року білоруська влада визнала їх "екстремістськими".
13 жовтня Telegram-канал ГУБОП, який вважають неофіційним каналом ГУБОП МВС Білорусі, без посилань на джерела повідомив, що підписникам "екстремістських" Telegram-каналів тепер загрожуватиме до семи років позбавлення волі. Після цієї публікації кількість підписників NEXTA Live почала скорочуватися. За даними Telegram-каналу ГУБОП, у Білорусі оголошено "екстремістськими" понад 100 Telegram-каналів, здебільшого вони пишуть про політику і критикують діяльність Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом. Однак інформація про те, що в Білорусі підписників Telegram-каналів, оголошених у країні "екстремістськими", судитимуть за екстремізм, виявилася такою, що не відповідає дійсності. Даних про це в постанові, на яку посилався Telegram-канал ГУБОП, журналісти не виявили.
Притягати до кримінальної відповідальності учасників так званих екстремістських формувань у МВС Білорусі обіцяли "точково", з огляду на зібрані докази.
Із минулого року в Білорусі триває політична криза, пов'язана з виборами президента. За офіційними даними, перемогу на них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про впевнену перемогу Тихановської.
Після виборів у Білорусі розпочалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб).
За даними правозахисного центру "Весна", із серпня на акціях затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох. Станом на 1 вересня в Білорусі визнано політичними в'язнями 652 особи.
У 2021 році масові вуличні протести в Білорусі припинилися, проте цього літа ситуація в Білорусі загострилася. На початку липня КДБ країни оголосив операцію із зачистки від "радикалів". Після цього обшуки відбулися в десятках правозахисних організацій (серед них центр "Весна"), які допомагали постраждалим від переслідування влади за участь у мітингах. Силовики масово проводили обшуки та затримували журналістів опозиційних видань – "Наша Ніва", заблокованого ще у травні TUT.BY, TAM.BY, "Белсат", "Радыё Свабода", Tribuna, "Наша гiсторыя" та інших.
13 серпня суд Центрального району Мінська визнав екстремістською всю інформаційну продукцію TUT.BY та Zerkalo.io – нового проєкту, який колишня команда TUT.BY запустила після блокування доступу до сайта видання. Екстремістськими в Білорусі також визнано спортивний портал "Трибуна", який висвітлював справу легкоатлетки Христини Тимановської, сайт та всі соцмережі телеканала "Белсат" та інші незалежні ЗМІ.
+1 Київ
