Світ

Загальнонаціональний страйк – найсильніша санкція щодо режиму Лукашенка – білоруський опозиціонер

19 серпня 2020, 15.15 Этот материал также можно прочитать на русском

Один із промислових гігантів Білорусі – Мінський тракторний завод – страйкує після виборів президента. Фото: ЕРА

Білоруський опозиціонер Олександр Лебедько вважає, що страйк найбільших підприємств країни є найбільшою загрозою для режиму Олександра Лукашенка, який обіймає пост президента Білорусі п'ятий термін поспіль.

У протестах, що охопили всю Білорусь після президентських виборів, головні санкції проти Олександра Лукашенка, який очолює країну з 1994 року, – внутрішні, від платників податків. І перш за все це страйк найбільших підприємств. Про це в інтерв'ю "Обозревателю" сказав білоруський опозиціонер Олександр Лебедько.

За його словами, 17 серпня зупинилися практично всі великі підприємства країни, вони висувають політичні вимоги. Їхня основна вимога – "Лукашенко, йди!". Вимога номер два – "Світлана Тихановська – наш президент" і "як перспектива – можливі чесні парламентські і президентські вибори як певний пункт плану дій президентки Світлани Тихановської".

Як сказав політик, головні санкції як загроза для Лукашенка – внутрішні: від виборців, громадян, платників податків країни. Загальнонаціональний страйк, який зараз посилюється, – це найсильніша санкція проти режиму Лукашенка, вважає Лебедько.

До того ж, на його думку, громадяни Білорусі можуть перейти до певних санкційних дій щодо влади. Наприклад, перестати платити якісь податки, мита. І це теж потужна санкційна зброя проти влади, зазначив він.

Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину– впевнену перемогу Тихановської.

Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі і водомети.

Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми й поранення. Станом на 18 серпня в СІЗО залишалося 44 людини.

ЗМІ називали імена щонайменше чотирьох загиблих під час протестів.

16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг– на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.

Із 17 серпня багато промислових гігантів країни вийшло на загальнонаціональний страйк. До них приєдналися працівники державних телеканалів.

У Мінську 19 серпня співробітники ОМОН розганяли мітингувальників, які зібралися біля прохідної Мінського тракторного заводу.