За його словами, відколи колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель на саміті НАТО в Бухаресті у 2008 році "наклала вето" на прийняття України, ситуація змінилася.
"Ми маємо подумати про те, які гарантії ми можемо дати Україні", – сказав він.
Гойсґен, який був політичним радником Меркель багато років, зазначив, що президент Росії Володимир Путін розв'язав агресивну війну з Україною та погрожує всьому світу ядерною зброєю.
"Я думаю, що ми більше не маємо виключати членства України в НАТО", – додав Гойсґен.
Контекст
На тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксовали в її Конституції.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна отримала статус партнера розширених можливостей.
За підсумками саміту НАТО в Мадриді, який проводили із 28-го до 30 червня 2022 року, лідери Альянсу затвердили нову стратегічну концепцію, в якій ідеться, що Росія є "значною і прямою загрозою" безпеці НАТО, а "сильна, незалежна Україна життєво необхідна для стабільності євроатлантичного простору".
30 вересня 2022 року, після того, як Путін оголосив про анексію окупованої території України, президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку до НАТО за прискореною процедурою.
4 жовтня Офіс президента України повідомив, що генсек НАТО Єнс Столтенберг отримав заявку України на членство в Альянсі.
+5 Київ
