Світ

"Жорстоке придушення протестів". Каллас анонсувала нові санкції ЄС проти Ірану

12 січня, 11.52 Этот материал также можно прочитать на русском

Глава дипломатії ЄС заявила про готовність запропонувати додаткові санкції проти Ірану у відповідь на придушення протестів у країні. Фото: EPA

Європейський союз може запровадити нові санкції проти Ірану за жорсткі заходи, які влада застосовує проти протестувальників. Про це заявила глава дипломатії Європейського союзу Кая Каллас, поінформувало 12 січня Politico.

"ЄС уже ввів широкі санкції проти Ірану – тих, хто відповідальний за порушення прав людини, діяльність із поширення ядерної зброї й підтримку Тегераном війни Росії в Україні, – і я готова запропонувати додаткові санкції у відповідь на жорстоке придушення протестів", – заявила Каллас.

Ця пропозиція є найрішучішою відповіддю з боку офіційного представника ЄС на придушення протестів в Ірані, зазначає Politico.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 11 січня вказала в X, що Брюссель "стежить" за ситуацією в країні.

Президентка Європейського парламенту Роберта Метсола написала, що "Європа має розуміти свій обов'язок і потребу діяти".

9 січня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив зі спільною заявою з прем'єр-міністром Великобританії Кіром Стармером і президентом Франції Еммануелем Макроном. "Ми глибоко стурбовані повідомленнями про насильство з боку іранських сил безпеки й рішуче засуджуємо вбивства протестувальників", – ідеться в заяві, яку опублікував уряд ФРН.

12 січня Reuters із посиланням на іранських активістів і правозахисну організацію HRANA, яка базується у США, підтвердило загибель 490 протестувальників і 48 співробітників сил безпеки, а також арешт понад 10,5 тис. осіб за два тижні. Офіційні особи Ірану не надають даних про кількість жертв.

Контекст

Масові антиурядові протести в Ірані розпочалися 28 грудня 2025 року на тлі економічних проблем у країні. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї назвав протестувальників "бунтівниками" й закликав до придушення демонстрацій. Між протестувальниками й правоохоронцями виникли сутички, які, як пише Reuters, стали найкривавішими за останні три роки. Генпрокурор Ірану погрожував стратою учасникам протестів.
10 січня президент США Дональд Трамп заявив, що США готові прийти на допомогу Ірану. Наступного дня сенатор Конгресу США від Республіканської партії Ліндсі Грем зазначав, що американська допомога "вже в дорозі".
WSJ писала, що США обговорюють імовірний удар по Ірану. У відповідь спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф назвав Ізраїль і військові й судноплавні об'єкти США "легітимними цілями" в разі американського нападу.
Режим аятол придушує протести, розпочаті наприкінці грудня, зокрема вимкнувши інтернет у країні. Трамп заявив, що хоче попросити американського мільярдера, засновника SpaceX і Tesla Ілона Маска допомогти у відновленні зв'язку в Ірані.