Режим аятол придушує протести, розпочаті наприкінці грудня, зокрема, вимкнувши інтернет у країні. Трампа запитали про ймовірність забезпечити роботу супутникового інтернету компанії Starlink, яка належить Маску. Вона вже обіцяла зробити це у Венесуелі.
"Ми говоритимемо про це. Ми можемо запустити інтернет, якщо це можливо", – відповів американський президент.
Він заявив, що має намір негайно зателефонувати бізнесмену, який підтримував передвиборчу кампанію Трампа, після його перемоги чотири місяці працював у департаменті ефективності уряду й пішов зі скандалом через податкову політику нової адміністрації.
"Ми можемо поговорити з Ілоном, тому що, як ви знаєте, він дуже гарний у таких речах... Я зателефоную йому, щойно закінчу з вами", – сказав він журналістам, повертаючись на Air Force One із Флориди до Вашингтона в ніч проти 12 січня.
Там само Трамп заявив, що Вашингтон готовий до військового втручання в ситуацію в Ірані, розглядаючи "дуже жорсткі варіанти".
Контекст
Масові антиурядові протести в Ірані розпочалися 28 грудня 2025 року на тлі економічних проблем у країні. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї назвав протестувальників "бунтівниками" й закликав до придушення демонстрацій. Між протестувальниками й правоохоронцями виникли сутички, які, як пише Reuters, стали найкривавішими за останні три роки.
2 січня Трамп пригрозив втрутитися в разі придушення мирних протестів в Ірані.
10 січня армія Ірану заявила про готовність приєднатися до придушення протестів у країні. Генпрокурор Ірану пригрозив стратою учасникам протестів. Цього самого дня Трамп заявив, що США готові прийти на допомогу Ірану. Сенатор Конгресу США від Республіканської партії Ліндсі Грем зазначив, що американська допомога "вже в дорозі".
WSJ писала, що США обговорюють імовірний удар по Ірану. У відповідь спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф назвав Ізраїль і військові й судноплавні об'єкти США "легітимними цілями" в разі американського нападу.