Зокрема, скерувати свої війська в Україну згодні Великобританія та Франція, які очолюють "коаліцію охочих", а також нордичні країни, держави Балтії, Нідерланди й Австралія.
Водночас досі розмірковує над своєю позицією Німеччина. Це пов'язано з потребою дістати згоду Бундестагу на участь у місії, а влада ФРН не впевнена, яким буде результат, зазначив співрозмовник "Радіо Свобода".
Також не готова скерувати свої війська в Україну Польща, але вона може стати логістичним хабом для західних сил стримування, розповіли джерела ЗМІ.
Окрім того, досі незрозуміло, у який спосіб гарантії безпеки підтримають США. Попередньо, це можуть бути розвідувальні можливості й прикриття миротворчої місії з повітря.
Як зазначило "Радіо Свобода", Туреччина відіграватиме провідну роль у гарантуванні безпеки України на морі, а Великобританія та Франція – на суші. Про безпеку в небі подбає багатонаціональний контингент.
За даними джерел ЗМІ, попередньо європейська місія в Україні матиме у складі 25–30 тис. військових, але все ще може змінитися й "залежить від мирної угоди, ролі США й, у багатьох випадках, схвалення парламентів".
Також поки не узгодили остаточно функції західних військ в Україні. Окрім того, незрозуміло, якою буде реакція європейських військових на ймовірну провокацію з боку країни-агресора РФ, якщо в них стрілятимуть, резюмувало "Радіо Свобода" з посиланням на неназваних дипспіврозмовників.