+13 Київ
МВФ та інші західні партнери України повинні подвоїти свій тиск на Київ
Київ продовжує добиватися великих успіхів, стабілізуючи свою економіку, що демонструє нещодавній продаж Україною єврооблігацій на суму $3 млрд. Однак, коли мова заходить про антикорупційні реформи, країна, як і раніше, робить два кроки вперед, один крок назад.
Щоб допомогти Україні вийти з цього глухого кута, її західні друзі повинні підштовхнути Київ до чотирьох невідкладних кроків.
1. Створити антикорупційний суд
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) демонструє справжню історію успіху. Під керівництвом Артема Ситника НАБУ продовжує активні розслідування і затримання корумпованих посадовців. Однак, на жаль, НАБУ є лише частиною пазла, а відсутність в Україні судової реформи загрожує зробити бюро беззубим. Судді блокують розслідування НАБУ, відмовляючи в ордерах на обшук, установлюючи навмисно низьку заставу для підозрюваних і зберігаючи їм офіційні посади. У підсумку більшість справ бюро застопорилася.
Аби розв′язати цю проблему, київські активісти за підтримки Міжнародного валютного фонду вимагають, щоб Україна створила окремий антикорупційний суд, який повністю перебував би за межами наявної судової системи. На жаль, як президент Петро Порошенко, так і генеральний прокурор Юрій Луценко виступають проти створення антикорупційного суду і замість цього висунули ідею про антикорупційну палату. Вони стверджують, що цей варіант буде більш швидким і він відповідає стану нинішньої судової системи.
Утім, в антикорупційній палаті працюватимуть ті ж судді зі старої гвардії, які заганяють у кут усі зусилля НАБУ. Цей факт ігнорує Порошенко і його прихильники. Насправді, як зазначає експерт Центру протидії корупції Анастасія Красносільська, сама ідея антикорупційної палати – не що інше, як "фасад для збереження суддів, вірних політичному класу або контрольованих через їхнє сумнівне минуле". Тому МВФ та інші західні партнери України повинні подвоїти свій тиск на Київ, щоб було ухвалено законопроект №6011, який створив би справжній антикорупційний суд.
Поправки Порошенка до закону про е-декларації – очевидна спроба залякати антикорупційних активістів
2. Призначити незалежного аудитора
Також настав час, щоб парламент України припинив відкладати виконання вимоги про вибір незалежного аудитора для НАБУ. Спочатку парламентська фракція Порошенка намагалася висунути кандидатуру британського громадянина Найджела Брауна, який не мав жодної очевидної кваліфікації для цієї роботи. Відтоді парламент не може ухвалити жодного рішення, а НАБУ залишається без незалежного аудитора.
Але, на щастя, зазначає організація "Реанімаційний пакет реформ" (РПР), існує низка чудових кандидатів. До них належать американський прокурор Марта Берш, генеральний директор Європейського офісу боротьби з шахрайством Джованні Кесслер і колишній глава Міжнародної комісії з боротьби з безкарністю у Гватемалі Карлос Кастресана. Настав час парламенту провести відкриті співбесіди для кандидатів, а потім швидко зробити свій вибір.
3. Виправити закон про електронне декларування, який зараз спрямований проти антикорупційних активістів
27 березня Порошенко підписав поправки, які вимагають, щоб антикорупційні неурядові організації (НУО), їхні підрядники та громадські активісти, які займаються боротьбою з корупцією, подавали електронні декларації про свою власність і доходи. Це – очевидна спроба залякати антикорупційних активістів, їхніх підрядників і постачальників, і її було засуджено з усіх боків правозахисними організаціями. І хоч Порошенко погодився, що поправки має бути переглянуто, досі цього не сталося.
Натомість Адміністрація Президента запропонувала законопроекти №6674 і №6675, які передбачають внесення змін до правил публічних звітів і податкових зобов'язань для всіх неурядових організацій. Однак, як зазначає РПР, проекти законів №6674 і №6675 накладають обтяжливі обмеження та вимоги до звітності щодо громадянського суспільства, зокрема введення додаткових надлишкових вимог до звітності в податкові органи для всіх НУО та втрату некомерційного статусу для організацій із річним доходом, який більше ніж у 300 разів перевищує мінімальну заробітну плату, якщо вони не подали річного фінансового звіту з повним переліком обов'язкової інформації. У законопроектах також міститься вимога, щоб НУО публічно вказували всіх фізичних і юридичних осіб, із якими вони укладають угоди, із річною сумою витрат у розмірі більше ніж 50 мінімальних зарплат, а також вимога вказувати 10 співробітників із найвищими зарплатами.
Парламент має відхилити законопроекти № 6674 і № 6675, а також негайно скасувати поправки від 27 березня.
Хоробрі активісти громадянського суспільства потребують допомоги ЄС, США і МВФ
4. Перезавантажити Верховний Суд
Більша частина судової реформи в Україні пов'язана зі створенням нового Верховного Суду. На жаль, 30 зі 120 фіналістів у конкурсі на вакансії дістали негативні відгуки від Громадської ради доброчесності, очолюваної представниками громадянського суспільства, оскільки вони не відповідали базовим критеріям чесності та професійної етики.
У підсумку громадянські групи закликають Вищу раду правосуддя, яка ухвалює остаточне рішення про склад Верховного Суду, відхилити кандидатури всіх 30-ти.
Реалізація цих чотирьох кроків не розв′яже всіх антикорупційних завдань України, але вони стануть великими кроками вперед. Однак хоробрі активісти громадянського суспільства не можуть домогтися цього самостійно. Вони хочуть допомоги з боку Європейського союзу, Сполучених Штатів і МВФ і потребують її. Давайте сподіватися, що Захід буде виступати голосно, рішуче й часто.
