ГОРДОН
 
 

Екс-держсекретар США Керрі: Крим – це Україна. І тільки у свідомості Путіна він є російським. Лекція у Києві

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Джон Керрі: Саме Крим став викликом у відносинах із Росією так само, як і Донбас. Вірю, що ми можемо вирішити всі проблеми і досягти компромісу
Джон Керрі: Саме Крим став викликом у відносинах із Росією так само, як і Донбас. Вірю, що ми можемо вирішити всі проблеми і досягти компромісу
Фото: ЕРА

Державний секретар США у 2013–2017 роках Джон Керрі виступив у Києві з публічною лекцією "Чи може дипломатія подолати виклики нового світу?", у якій розповів про відповідальність Сполучених Штатів за невиконання Будапештського меморандуму, про враження від переговорів із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим і про те, як впоратися зі зростанням впливу по всьому світу популістів, демагогів і екстремістів. "ГОРДОН" наводить основні тези з виступу американського політика.

73-річний Джон Форбс Керрі – один із найвпливовіших і найавторитетніших американських демократів у світі. Народився в сім'ї дипломата, за материнською лінією належить до однієї з найбагатших династій світу – Форбсів, здобув американську і європейську освіту, воював у В'єтнамі, його було кілька разів поранено, ветеран бойових дій, нагороджений відзнаками. На початку 1970-х Керрі став активним учасником антивоєнних протестів, давав свідчення про військові злочини, скоєні американською армією.

Політична кар'єра Керрі почалася на початку 1960-х з участі у виборчій кампанії брата президента США Джона Кеннеді Роберта. П'ять разів його обирали сенатором США, перший раз – у 1985-му. Через майже 20 років Демократична партія висунула Джона Керрі кандидатом у президенти США. На виборах 3 листопада 2004 року Керрі, який набрав 59,03 млн голосів (48%), поступився Джорджу Бушу (62,04 млн голосів, 51%). 1 лютого 2013 року, після обрання Барака Обами на другий президентський термін, Керрі став державним секретарем США і працював на цій посаді до 20 січня 2017 року. Приділяв особливу увагу відносинам із країнами Латинської Америки, брав участь у переговорах з урегулювання ситуації на Близькому Сході і з припинення війни в Україні.

Джон Керрі прилетів у Київ на форум "Ялтинська європейська стратегія" і виступив перед українськими студентами з лекцією "Чи може дипломатія подолати виклики нового світу?". Виступ відбувся в межах проекту "Публічні лекції Фонду Віктора Пінчука". Видання "ГОРДОН" наводить основні тези з промови американського політика.

Уважаю критично важливим відновлювати мінські переговори та працювати в нормандському форматі

Про анексований Крим і окупований Донбас:

Де-юре Крим сьогодні – це Україна. І тільки у свідомості президента Путіна і росіян Крим є російським. Таким є він і де-факто. Безумовно, ми не підтримуємо анексії півострова. І ніколи її не визнаємо.

Очевидно, що саме Крим став викликом у відносинах із Росією так само, як і Донбас. Вірю, що ми можемо розв'язати всі проблеми і досягти компромісу. Уважаю критично важливим продовжувати нашу політику, відновлювати мінські переговори та працювати в нормандському форматі. Треба йти крок за кроком, вести переговори.

Про главу МЗС Росії Сергія Лаврова:

Я вважаю дипломатію незамінною та важливою. Дипломатія – це мистецтво політики, яке застосовують для налагодження відносин між країнами з метою захисту цінностей та інтересів.

Я дійсно часто мав справу з Лавровим, ми з ним не раз досягали певного компромісу. Безумовно, ми з ним не завжди і не в усьому погоджувалися, через багато речей сперечалися, але підходили до переговорів із професіоналізмом і взаємоповагою. Це давало можливість згладжувати відмінності між нами, які, звичайно ж, існують. Але ми знаходили можливість іти вперед.

Що стосується Будапештського меморандуму... Розумію, є питання. Так, ми це підписали. США зобов'язані дотримуватися фундаментального духу цього договору

Про відповідальність за невиконання Будапештського меморандуму:

Питання озброєння та роззброєння обговорюють дуже активно. Але є речі, яких я не можу озвучувати публічно. Ведуть дискусії, щоб постачати додаткові обсяги зброї (в Україну."ГОРДОН").

Уважаю, що США донедавна (до обрання Дональда Трампа президентом. – "ГОРДОН") поводилися дуже відповідально в питаннях ядерної зброї. Я, власне, і вів боротьбу за підписання такого документа. Це було дуже важко, але ми скоротили кількість боєголовок нашого озброєння з 50 тисяч до півтори тисячі. Президент Обама хотів зробити цю цифру ще меншою. Він узагалі хотів досягти мети: світ без ядерної зброї. Усі розуміють, що це неможливо зробити протягом одного дня. Нам потрібно розробити нові підходи до розв'язання конфліктів, щоб не зробити світ ще небезпечнішим.

Зараз, на жаль, зроблено крок назад у цьому питанні через погіршення відносин із Росією. Але я сподіваюся, що здоровий глузд переможе. Нинішній президент США і його адміністрація трохи по-іншому ставляться до зброї, ніж ми. Я жодного разу не чув від них про нерозповсюдження зброї. Не знаю, куди вони спрямовують свою політику, почекаємо – побачимо.

Що стосується Будапештського меморандуму... Розумію, що є деякі питання. Так, ми це підписали. США зобов'язані дотримуватися фундаментального духу цього договору. Зараз тривають дебати, як саме нам це зробити, як конкретно цього досягти, щоб не нарватися на ще більшу нестабільність або неправильне трактування наших кроків. А таких кроків може бути багато, і вони можуть призвести до поглиблення конфлікту. Але я вважаю, що дух Будапештського меморандуму – дуже важлива річ.

Найбільша небезпека – це невіра в те, що одна людина може змінити світ. Ви вже зробили це на Майдані. Тепер розпочаті зміни потрібно довести до кінця

Про Київ, Євромайдан і реформи:

Здається, єдине, у чому сходяться і республіканці, і демократи: Київ – це чудове місто. Особливе місто з особливими днями на Майдані. Не буду описувати, адже ви самі це пережили. Але ті дні були дуже зворушливими і важливими. І в мене залишилося враження, якого нічим не затьмарити: враження вашої могутності і стійкості.

Бувають дні, коли ми прокидаємося і не хочемо вставати з ліжка, говоримо собі: "Господи, ще стільки всього треба зробити за такий короткий час". Безумовно, у вас є постійна тривога за Україну: куди ми йдемо? Чи зможемо виконати місію, покладену на нас Євромайданом? Чи зможемо досягти того, до чого так прагнули люди на Майдані – прозорості та підзвітності влади? Чи зможемо подолати корупцію і впровадити потужні реформи?

Найбільша небезпека – це розчарування, зневіра в те, що одна людина може змінити світ. Кожен із нас може працювати над тим, щоб змінити маленьку річ. І наші спільні дії створять енергію, яка подолає найвищі стіни опору. Ви вже зробили це на Майдані. Це стало поштовхом. Тепер розпочаті зміни потрібно довести до кінця.

Люди по горло ситі рівнем корупції, тероризму на вулицях і забрудненням навколишнього середовища

Про зростання популізму і демагогії:

Хочу поділитися з вами власними враженнями від тривалої державної служби. Враженнями людини, яка боролася, брала участь у демонстраціях, відстоювала права людей і відслужила 28 років у Сенаті США. Також мені пощастило чотири роки бути державним секретарем США та намагатися впоратися з проблемами в Африці, Ємені і в різних країнах Близького Сходу.

Ми живемо в часи, коли світ стрімко змінюється. Масштаби цих змін неймовірні. Глобалізація відлякує багатьох. Стираються не лише кордони держав, є щось більше – економіки країн зливаються.



02_18
Джон Керрі: "Світом стало дуже важко керувати. Кожному з нас дуже важко осмислено працювати з інформацією, яка постійно надходить звідусіль – зі смартфонів, комп'ютерів, інтернету. Усі на зв'язку з усіма. Немає у світі куточка, якого не було б видно". Фото: ЕРА


Ми бачимо накопичення роздратування, наростання популізму і демагогії. Але політика не повинна падати до такого рівня. Ні! Політика має надихати людей ставати кращими, ніж вони є. Це дуже важливо, тому що визначає моральні орієнтири і дає можливість боротися за права людей. Нам потрібно зробити все, щоб хтось не натиснув курок тільки тому, що в іншого протилежна думка.

Злість і роздратування, яке накопичується у людей, – від цього немає захисту. Уряд надто довго відкладав ці питання на другий план. Робив це самовпевнено, не розв'язував проблеми належним чином. У підсумку лише підливав олії у вогонь. Наслідком такої поведінки стали результати останніх президентських виборів у США.

Люди по горло ситі рівнем корупції, тероризму на вулицях і забрудненням навколишнього середовища. Я відчуваю, як усе виходить з-під контролю, але вірю, що ми впораємося з цим викликом.

Про те, чому стало важко керувати світом:

Світом, у якому ми живемо, стало дуже важко керувати. Кожному з нас дуже важко осмислено працювати з інформацією, яка постійно надходить звідусіль – зі смартфонів, комп'ютерів, інтернету. Усі на зв'язку з усіма. Немає у світі куточка, якого б не було видно.

В основі "арабської весни" була не релігія, ні. Просто молоді люди хотіли мати майбутнє, стати повноцінними членами громадянського суспільства своєї країни. І що сталося? Їх побили. Тоді разом із дітьми на демонстрацію відстоювати майбутнє вийшли батьки. Так було в Єгипті, так було в Сирії. І авторитарний сирійський президент Башар Асад наказав розстріляти протестувальників. У підсумку, шість років потому, ми бачимо божевільну кількість жертв, зруйновані будинки і мільйони біженців. Із чим залишилися ці люди? Із запитанням: чи може світова спільнота розв'язати цю проблему і дати належну відповідь? Я вважаю, що може.

Сьогоднішнє століття визначають уже не держави, а ті, хто сповідує радикальні екстремістські ідеї. Це сутичка цивілізації і нецивілізації

Про екстремістів і сутичку цивілізації з нецивілізацією:

В основу міжнародної системи безпеки було закладено верховенство права і повагу до суверенітету держав, недоторканність їхніх кордонів. Ми жили з цим почуттям поваги, починаючи з Другої світової і до останніх кількох років.

ХХ століття багато в чому визначили держави і нації. Сьогоднішнє століття визначають уже не держави, а ті, хто сповідує радикальні екстремістські ідеї. Вони не замислюються про майбутнє людей. Я ніколи не чув, щоб екстремістські групи розмірковували про охорону здоров'я, освіту або права звичайних громадян. Це не сутичка цивілізації із чимось незрозумілим, це сутичка цивілізації і нецивілізації. І це похитнуло наш світ, змінило його, зробило не новим, а принципово іншим. Ми ніби повернули назад у своєму розвитку, у цьому проблема. І ми повинні поглянути на першопричину проблем, що виникли.

Про те, як розв'язати проблему екстремізму в усьому світі:

Терористами стають з ідеологічних або релігійних причин, а також через бідність. Я був в Африці, запитував у свого приятеля, чому їм не вдалося впоратися там з екстремізмом. Він відповів, що це неможливо: екстремісти вербують навіть дітей, платять невеликі гроші 13-річним підліткам, забирають їх і вчать. Через півроку дітям уже не треба платити – вони стають новобранцями. Приятель сказав: "Джоне, в екстремістів плани на 35 років уперед, а в нас немає плану навіть на найближчі п'ять років".

Ми живемо у світі, де двом мільярдам людей зараз 15 років або менше. Є дуже-дуже багато країн, де 70% населення віком 30–35 років, і мінімум 300 мільйонів із них ніколи не ходило до школи, тому що ці країни заражені екстремізмом.

Нам потрібно інвестувати в ті країни, де молодь має потребу в освіті. Уважаю, що саме так ми задовольнимо потреби молоді, яка через свої смартфони або планшети бачить, що відбувається в іншому світі і які можливості є у їхніх ровесників.

Майбутнє за "зеленою" енергетикою. Вона дасть мільйони робочих місць, допоможе зменшити негативний вплив глобального потепління і бути незалежними від експортерів вуглеводнів

Про глобальне потепління:

Скільки з вас серйозно ставляться до зміни клімату на планеті? Дуже складно змусити людей зрозуміти важливість цієї проблеми. Я працюю над цим питанням із 1990-х. Кожен із вас відчув спеку цього літа. Минулий липень був найспекотнішим в історії людства. Уже 10 років поспіль кожен липень стає спекотнішим від попереднього. Може, варто всерйоз це проаналізувати і звернутися до науки?

Ми вже $65 млрд витратили на ліквідацію наслідків штормів у США, які були спричинені глобальним потеплінням. Якщо ми як слід на замислимося над проблемою глобального потепління, не уявляю, із чим ще зіткнемося.

Минулого року, ще на посаді держсекретаря, я поїхав в Арктику, бачив величезні брили криги, які відколювалися і падали в море. І це відбувається щодня. Учені мені сказали, що я не побачу цієї картини, якщо не полечу в Антарктику. Я так і зробив. Це було в листопаді 2016-го, у день президентських виборів у США. Я тоді опинився в Новій Зеландії і подумав, що там і залишуся, коли дізнався про результати виборів в Америці. Жартую. Але те, що побачив в Антарктиці, мене налякало. Льодовий щит дійсно руйнується, рівень морів піднімається.

У нас є рішення цієї проблеми – ефективна енергополітика. Я вважаю, що майбутнє за "зеленою" енергетикою. Вона дасть мільйони робочих місць для інженерів і робітників, які будуватимуть станції нового типу. Вона допоможе зменшити негативний вплив глобального потепління. Також "зелена" економіка дасть змогу країнам бути незалежними від експортерів вуглеводнів.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 

 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації