Киянка Хорошунова в щоденнику 1943 року: Бомблять Полтаву. Біженці з неї сидять у нас у бібліотеці

Події

"ГОРДОН" продовжує серію публікацій зі щоденника Ірини Хорошунової – художниці-оформлювачки, корінної киянки, яка пережила окупацію української столиці в роки Другої світової війни. Цей документ – унікальне історичне свідчення, не спогади, а опис подій у реальному часі. Редакція публікує щоденник у ті дати, коли його писала Хорошунова, якій на момент початку війни було 28 років. Сьогодні ми оприлюднюємо запис від 6 вересня 1943 року.

6 вересня 1943 р., понеділок

Учора з десятої години вечора й до о пів на першу ночі була якась дивна мовчазна тривога. Згасло світло, замовкло радіо, трохи повила сирена та більше нічого. Небо було зовсім ясне, ніч холодна. І ніде нікого на небі не було. У місті машини і далі їздили. У багатьох вікнах горіло світло весь час, тож багато хто, імовірно, так і не знав про тривогу.

Ми все приготували, Нюся чекала, що буде, а дівчатка та я спали. Нічого не було, тільки не виспалися.

На жаль, із фронту жодних звісток. Події не рухаються. Бомблять Полтаву. Біженці з неї сидять у нас у бібліотеці.

Попередній запис у щоденнику від3 вересня. Наступний запис – 7 вересня.

Про особистість автора мемуарів – Ірини Хорошунової – і те, як склалося її життя після війни, а також про долю самого щоденника читайте у розслідуваннях видання "ГОРДОН". Повний текст мемуарів публікується у спецпроекті "Щоденник киянки".

Редакція дякує Інституту юдаїкиза надані матеріали.

За ідею редакція дякує історикові та журналісту, співробітникові Українського інституту національної пам'яті Олександрові Зінченку.