Легенді українського футболу Олегові Базилевичу виповнилося 80 років. Вітання від колег та друзів G

Олег Базилевич – чемпіон Радянського Союзу, володар Кубка СРСР, Кубка кубків Європи і Суперкубка УЄФА, заслужений тренер УРСР та СРСР, заслужений працівник фізичної культури та спорту України, кандидат педагогічних наук, професор. За своє довге життя він узяв чимало вершин і як футболіст, і як наставник, і як науковець. Він – автор книг "Система, або Роздуми про футбол" і "Система, або Роздуми про те, яким був, став і може стати футбол", праці "Підготовка футболістів високої кваліфікації на основі моделювання навчально-тренувального процесу". Унікальна система Базилевича дала змогу підготувати чимало успішних футболістів.

"Футбольну команду можна у відомому сенсі порівняти із джазовим оркестром. Музиканти імпровізують, це ж джаз. Але вся імпровізація відбувається в межах заданої теми... Не можна не згадати про театр. Є актори та ролі, які розподіляють відповідно до акторських амплуа. Є і п'єса, яка лежить в основі постановки, і є режисура всього спектаклю. Так от футбольний тренер багато в чому має бути водночас і драматургом, і режисером. Футбол – це і боротьба за результат, і видовище. А у видовища, тобто вистави, є свої закони. Для нас важливо пам'ятати, що без драматургії та режисури видовища немає і бути не може – скільки б не було розмов про "видовищний", "нападний" і ще якись футбол".

Олег Базилевич

Базилевич тренував команди "Динамо" (Київ), "Динамо" (Мінськ), "Пахтакор", ЦСКА (Москва), ворошиловградську "Зорю", а також олімпійські збірні Болгарії та Кувейту. У 1993–1994 роках очолював національну збірну України з футболу.

В останні роки Базилевич тяжко хворіє. Близькі та лікарі роблять усе можливе, щоб поліпшити якість його життя. Особливий режим дня обмежує можливість спілкування з оточенням. Тому видання "ГОРДОН" звернулося до близьких друзів із пропозицією привітати цього генія футболу через наш сайт.

Володимир Мунтян, футболіст і тренер, семиразовий чемпіон СРСР, володар Кубка кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА:

Хочу від усіх ветеранів привітати його із прекрасним ювілеєм. Це такий рубіж, який не кожен подолав. Цього дня мені хочеться, щоб усі наші ветерани були живими, а головне – здоровими. У цій ситуації здоров'я – головне моє побажання для Базилевича. Ми всі сподіваємося на диво. Сподіваємося, що з'явиться можливість побачитися.

Фото: footclub.com.ua

Хотілося б відсвяткувати цю дату з ним разом, але ми розуміємо, який серйозний його стан. Шкодуємо, що не можемо побути з нашим товаришем, улаштувати для нього в клубі гарячий прийом, провести матч на його честь.

Базилевич зробив стільки для футболу, скільки мало хто в історії Радянського Союзу домагався. Такого дуету, як Базилевич–Лобановський не було і не буде. Кажуть, що спорт – це жорсткий підхід. Але це не про Петровича. Він дуже інтелігентна людина, яка уособлювала творче начало. Можливо, тому в них і вийшло.

Базилевич залишив яскравий слід в історії "Динамо". Це чудовий футболіст і видатний тренер. Дуже приємно з ним було спілкуватися і працювати. Ця людина фактично розробила методику підготовки футболістів, яка дала блискучі результати. Я щасливий, що потрапив разом із ним у таку команду, яка виграла Кубок кубків і Суперкубок.

"Динамо" (Київ). Знімок датований 25 жовтня 1974 року. На звороті дарчий напис із автографами Базилевича і Лобановського: "Від неспроможних керівників цій сумнівній компанії". Фото з архіву Олега Братова

Андрій Біба, півзахисник київського "Динамо", футболіст СРСР 1966 року, чемпіон СРСР, володар Кубка СРСР 1964-го та 1966 року, тренер:

Наші з Олегом долі дуже схожі. Ми – похідне дворового футболу. Він жив на Пироговській вулиці, а я – у районі Бесарабки. Обидва бігали ганяти м'яч на стадіон. Саме дворовий футбол зробив нас великими футболістами.

Фото: dynamo.kiev.ua

Потім ми обоє потрапили у спортивну секцію: я – в "Іскру", він – у "Будівельник". Наші батьки не сприймали цього захоплення, наполягали, що треба вступити до інституту, здобути професію. Але, на щастя, знайшовся тренер Володимир Балакін, який переконав їх. Щоб у нас була підтримка, ми з Олегом познайомили своїх татів і в такий спосіб знайшли однодумців, які почали виконувати роль буфера між нами й мамами, які не вважали спорт серйозним заняттям. Уже пізніше ставлення до футболу трохи змінилося, коли ми вступили до Футбольної школи молоді. Там збирали найкращих гравців з усієї України. І, до речі, нам, пацанам, платили по 800 рублів – чималі гроші на той час.

Відтоді ми з Олегом не розлучалися. Разом вступили до інституту на один курс. Разом прийшли в київське "Динамо". Це була унікальна команда, люди, віддані футболу, які все своє життя присвятили спорту. Ми всі прагнули досягти успіху. Усе наше життя було підпорядковане футболу.

Тандем Лобановський–Базилевич, який утворився, прославився на весь СРСР. Левова частка цього успіху належить саме Олегу. Він зробив дуже багато. Ми повинні пишатися тим, що Базилевич представляв клуб "Динамо" (Київ). Я гордий, що грав із ним в одній команді, і дуже приємно сьогодні називати його своїм другом. Олег – справжній товариш. Завжди і всім допомагав, підказував. Таких людей, як він, сьогодні мало.

Хочу побажати йому сил і здоров'я. Як говорив давньогрецький мислитель Платон, "найкраща перемога для людини – це підкорити себе самого". Олег бореться за свою перемогу. Подивіться, скільки в нього сили й волі! Це гідне поваги.

Базилевич: Важливий не сам успіх, а те, що зробило його можливим: наполеглива щоденна праця, самодисципліна, біль, який долаєш під час травм і виснажливих тренувань, уміння йти на компроміс із власними амбіціями заради командного успіху... На певному етапі про славу вже не думаєш – вона має значення тоді, коли ти наближаєшся до своєї вершини, тоді слава – показник витрачених зусиль. Фото із сімейного архіву Олега Базилевича

Дмитро Гордон, журналіст, засновник проекту "ГОРДОН":

Олег Петрович Базилевич був видатним футболістом київського "Динамо" і став видатним тренером. Таке буває рідко, тому що зазвичай успіхів у тренерській діяльності досягають ті, хто як футболісти лаврів не здобули. Роль Базилевича у найяскравішому для київського "Динамо" сезоні 1975 року, коли вони завоювали Кубок кубків і Суперкубок УЄФА, визначальна. Саме він розробляв стратегію, тактику команди, саме він привів у "Динамо" Анатолія Зеленцова – людину, яка дала команді таку систему підготовки, якої не мала тоді жодна команда Радянського Союзу.

Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Тандем Базилевича з Лобановським зробив неможливе – команда з Києва задала тон у європейському футболі. У середині 1970-х команда стала найкращою у європейському футболі. І в підсумку цієї роботи в 1975 році Олег Блохін став володарем "Золотого м'яча" і був визнаний найкращим футболістом Європи.

Олег Петрович, маючи, на перший погляд, м'який характер, має всередині сталевий стрижень. Його тихий голос оманливий. Це голос не слабкого, а сильного. Розповіді Олега Петровича надзвичайно цікаві й пізнавальні. Із них набагато краще розумієш і футбол, і життя.

Базилевич – напрочуд інтелігентна людина, що не властиво спорту і футболу зокрема. Людина енциклопедичних знань, яка прочитала величезну кількість книг, театрал, інтелектуал, а ще філософ і мудрець. Він із тих рідкісних людей з усіх, із ким я був знайомий, дружив, кого зустрічав.

Олег Петрович – чарівник футболу. Людина, завдяки якій футбол, де, на перший погляд, лише "бий-біжи", перетворився на священнодійство. Він пережив низку великих трагедій. Чого варта тільки загибель в авіакатастрофі футболістів команди "Пахтакор", яку він тоді очолював. Тоді на борту завдяки щасливому випадку Олега Петровича не було.

Хочу побажати йому довгих років. Знімаю перед ним капелюха і віддаю шану видатному футболістові, тренеру і людині.

Аркадій Райцин, генеральний директор загальнонаціональної програми "Людина року":

Олег Базилевич – безумовно, легендарна особистість, яка зробила великий внесок у розвиток футболу не тільки в суверенній Україні та колишньому Радянському Союзі, але і, думаю, у всій Європі. Це був блискучий гравець зоряного складу київського "Динамо" початку 1960-х років. Тоді я був ще дитиною, але пам’ятаю його чудові матчі, його вирішальні голи в кількох битвах, наприклад на Кубок СРСР. Потім він став видатним тренером, який разом із Лобановським у 1975 році привів київське "Динамо", напевно, до найбільшого успіху – виграшу Кубка УЄФА і Суперкубка у двох легендарних матчах із мюнхенською "Баварією".

Фото: spadshina.com

Олег Петрович не просто видатний футболіст і тренер. Він – видатна особистість. Автор низки методичних розробок і програм, які дають можливість підготувати футболістів високого рівня і в цей час. Він чудова людина, інтелектуал, яких мало в історії українського футболу. Він залишив яскравий, як у комети, слід в історії українського спорту.

Насамперед хочу побажати йому здоров'я і життєствердної сили в подоланні хвороби. Я знаю, що він мужньо бореться. І хочу сказати, що мужності Базилевичу було не позичати на різних етапах його життя. Хочу побажати, щоб він тішив рідних і близьких своїм іскрометним розумом і талантом, щоб ми всі разом могли якомога довше насолоджуватися спілкуванням із ним і радіти тому, що така чудова людина живе сьогодні поруч із нами.

Базилевич: Щоб стати тренером, мало використовувати досвід гравця, потрібно оволодіти знаннями з цілої низки дисциплін... Дуже важлива внутрішня мотивація, відчуття необхідності та можливості передати свій досвід... Риса "гравець" передбачає необхідність виконувати задум тренера у міру наявних сил і можливостей, риса "тренер" – самому створювати такий задум і домагатися його втілення в грі команди. Фото із сімейного архіву

Євген Червоненко, народний депутат Верховної Ради України IV скликання, екс-міністр транспорту і зв'язку, спортсмен-автогонщик:

Мене доля звела з Олегом Базилевичем років 10 тому, коли він уже завершував тренерську кар'єру. Це, безумовно, унікальний спортсмен. Для мене його життя і життя Лобановського – гарний приклад. Вони були антиподами, але домоглися значного успіху разом.

Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Базилевич – фігура не менш масштабна у професійному спорті та українському футболі, ніж Лобановський. Це людина аналітичного складу розуму, з ясним мисленням, величезною силою волі та життєлюбством. Дуже приємна у спілкуванні, із чіткими судженнями.

Нас познайомили з Олегом Петровичем спільні знайомі. У нас із ним були зовсім різні види спорту: я – автогонщик, він – футболіст. Раніше цей вид спорту я сприймав із погляду урядової ложі, дивився на реакцію різних вождів, але суть гри залишалася для мене незрозумілою. І мені, професійному автогонщику, Базилевич пояснив, що таке справжній професійний футбол. Під враженням від спілкування з Базилевичем мій молодший син став затятим футболістом.

Я йому бажаю міцного здоров'я і довгих років життя. Я його дуже люблю, як і всі наші друзі.

Олег Баратов, технічний консультант "Динамо" (Київ) у 1973–1976 роках, заслужений винахідник СРСР:

Ми з Базилевичем знайомі з 1960-х років. Під час його тренерської кар'єри я був у нього помічником. Коли вони з Лобановським очолили "Динамо" (Київ), пам'ятаю, прийшли до мене додому і запитали: що потрібно, аби команда грала краще, ніж усі інші? Тоді я вже мав багато авторських винаходів. Займався діагностикою стратегічних ракетних комплексів, і ми вирішили застосувати алгоритм оцінювання ракет перед стартом до оцінювання організму спортсмена.

Фото з архіву Олега Баратова

Ми проводили функціональну діагностику нервово-м'язового тракту і загального стану організму футболіста. Оцінювали не тільки фізичні параметри, але і швидкість реакції, ігрове мислення тощо. Коли ми почали застосовувати ці програми, команда стала найкращою у СРСР та Європі. Ми підготували Анатолія Зеленцова, якого, до речі, у команду привів Олег.

Базилевич із двох слів усе розумів, був дуже чутливим до інновацій. Водночас він залишався творчою людиною. У нашій компанії, де були і відомі артисти, і видатні інженери, Базилевич уже через 15 хвилин займав місце тамади. Це гумор, ерудиція, висока культура. Я багатьох футболістів знав, але таких, як Олег, просто немає.

Хочу побажати йому здоров'я, мужності, оптимізму і процитувати свою епіграму, написану 6 липня 1979 року:

И образован, и умен
Сарказмы с юмором граничат
В футболе и в речах силен
За что возьмется – возвеличит.

Базилевич (крайній зліва) у нічному барі в Каїрі. Фото з архіву Олега Баратова

“Я прожив яскраве життя, у якому були злети й падіння, горе й радість, несправедливість і розчарування, любов і сльози. Я стільки пережив, що з висоти своїх років на багато дивлюся філософськи. Зауважу, що для звичайної людини перемоги і поразки – поняття почасти образні, умоглядні. А для професійного спортсмена – це суть...

Багато хто вважає, що підкорити спортивну вершину легше, ніж на ній утриматися. Це неправда! Важко і те, й інше, тому має бути однаковою мірою керовано.

Я знаю, як це, коли сьогодні твоє ім'я скандують мільйони, ти – в епіцентрі загальної ейфорії, а наступного дня раптом замовкає телефон. Опинившись у м'ясорубці великого спорту, я все це пережив".

Олег Базилевич