-3 Київ
Фінансування Мілоша Земана і його партії
Перед президентськими виборами, які привели його до влади, Земан провів майже 10 років у своєму заміському будинку, спілкуючись з обмеженою кількістю людей, серед яких був Зденек Збитек. Він спілкувався і з впливовими російськими бізнесменами, які згодом стануть "друзями Земана", наприклад, із Володимиром Єрмаковим. Ця людина володіла компанією з виробництва штучних алмазів у Луганську. 2014 року після утворення Луганської Народної Республіки (ЛНР) він переніс свій бізнес до Росії. Топменеджери російської компанії Lukoil Aviation Мартін Неєдли і Павел Халушка теж стали "друзями Земана", які брали участь у фінансуванні Земана і його партії SPO (Strana prav obcanu – Партія цивільних прав). Пізніше вони ж стали його радниками. Неєдли фінансував виборчу кампанію самого Земана. "Лукойл" фінансував SPO, на чолі якої був особистий лікар Земана Любомир Нечас.
Ярослав Стрнад теж був найбільшим офіційним спонсором Мілоша Земана і SPO. 2013 року компанія DAKO-CZ, придбана Стрнадом, Бєляєвим і Лазарем 2007 року, дала на передвиборчу кампанію Земана 3,5 млн крон і додаткові 4 млн – партії Земана SPO. 2014 року вона дала SPO ще мільйон крон. У січні 2015 року Земан брав участь у відкритті нового складального та експедиційного залу DAKO-CZ. 21 грудня 2017 року Стрнад і Бєляєв через DAKO-CZ пожертвували 2 млн крон ($92,160) Земану на січневу президентську кампанію 2018 року. Ще 1,9 млн крон пожертвували Земану інші компанії Стрнада. Другим за щедрістю спонсором Земана стала ще одна заснована Стрнадом компанія – Composite Components, яка пожертвувала 1 млн крон. Нею керував Петр Русек. На ці дві фірми припало дві третини всіх зібраних на кампанію Земана коштів.
Ян Некола переказав на рахунок Земана 900 тис. крон – його адвокат брав участь у більшості важливих заходів, пов'язаних зі Стрнадом. Президентська "не-кампанія" Земана – він заявив, що до 2018 року не проводитиме офіційної передвиборчої кампанії – коштувала 17 млн крон. За більшу частину рекламних щитів та інші передвиборчі матеріали замість нього заплатили SPO, товариство "Друзі Мілоша Земана" (ним керують канцлер Земана Вратислав Мінарж (Vratislav Mynář) і шеф джазової секції Карел Срп (Karel Srp), а також товариство Euro-Agency, у якому секретарем був Іван Дрбоглав, який до 1989 року продавав трактори. За інформацією Юхима Фіштейна, саме Мінарж разом із Неєдли займалися ініційованими Земаном корупційними діловими проєктами, бенефіціантом яких не міг не бути особисто Земан. Треба додати, що ні Мінарж, ні Неєдли так і не змогли пройти стандартну для вищих державних чиновників Чехії перевірку чеських спецслужб на благонадійність.
"Тут є підстави говорити вже не про політичні симпатії, а про фінансові зв'язки – точніше, про фінансування в обмін на ті чи інші послуги, – коментував те, що відбувалося, аналітик празького Інституту політики і суспільних проблем Роман Маца. – Відомо, що в оточенні Земана в період його першої передвиборчої кампанії перебували – а деякі перебувають досі – люди, дуже тісно пов'язані з Росією: Мирослав Шлоуф, організатор низки передвиборчих кампаній SPO і Земана, який помер на початку 2018 року, Зденек Збитек, Мартін Неєдли та інші".
SPO "було створено для просування кандидатури Мілоша Земана на посаду глави держави. Без нього вона нічого собою не являє. Земана обрали, отже, свою функцію вона виконала. Але є й парламентські партії, які так чи інакше сприяють реалізації кремлівських інтересів у нашій країні", указував Маца.
"Чудово, якщо президент допомагає підприємцям своєї країни. Це відбувається скрізь, правильніше, це має відбуватися скрізь, і це одна з тих небагатьох речей, на які глава держави може вплинути під час своїх закордонних візитів. Куди менш нормально, якщо ці фірми надсилають президенту "подяку" або спонсорський дар. Ми можемо називати це як завгодно, реальності це не змінить. Саме це сталося у випадку DAKO-CZ із компанії Ярослава Стрнада", – писало одне з чеських видань.
Розплачуючись із тими, хто фінансово підтримував виборчу кампанію Земана та його партію (Група вивчення даних про питання миру і безпеки – GRIP – нарахувала дев'ять висловлювань Земана на підтримку Стрнада), Земан, публічно назвавши себе "безкоштовним агентом Татри", постійно висловлював невдоволення щодо чинних у країні законів, які обмежували експорт озброєнь, скаржився, що заборона на експорт зброї у країни, із яких вона може потрапити в гарячі точки, не дає розвиватися бізнесу. У березні 2017 року, під час відвідування Земаном Excalibur Army, він закликав до зменшення урядового контролю під час вивезення та реекспорту зброї.
Фельштинський: Американська карта Земана остаточно відіграна. У колоді залишилися тільки російська та китайська карти. Фото: ЕРА
Виступаючи 31 травня 2017 року на відкритті збройової виставки International Defense and Security Technologies Fair (IDET) у Брно, Земан був відвертішим:
"Іноді ліцензійна політика у неправильний спосіб обмежує наш експорт до так званих безпечних країн або країн, що не перебувають під ембарго, під приводом, що є ризик реекспорту у країни, які не можна назвати безпечними. Я на це завжди кажу: а вам що до цього? Ви вивозите в безпечні країни, а що з цим роблять безпечні країни в майбутньому – це вже їхня, а не наша справа... Я вважаю таке бюрократичне обмеження найголовнішою перешкодою для нашого експорту".
У червні 2017 року Земан публічно підтримав полегшене видавання ліцензій на експорт зброї та навіть зайшов настільки далеко, що розкритикував свою власну дипломатичну службу за старанність у запобіганні поширенню зброї. Це було саме незадовго до президентських виборів у Чехії в січні 2018 року, коли Земан і його партія потребували грошей на передвиборчу кампанію, а Чехословацьку групу (ЧСГ) було активно залучено до постачання зброї в Азербайджан через Ізраїль.
На початку 2018 року представник адміністрації президента Вірменії поскаржився у Вашингтоні на діяльність зареєстрованої в Голландії ЧСГ. Зокрема, посланник стверджував, що компанія свідомо порушила ембарго Чехії, Європи та НАТО на постачання самохідних артилерійських установок в Азербайджан. Не відкидали, що продаж зброї допоміг фінансувати успішне переобрання Земана в січні 2018 року. Відтоді різні джерела інформації стверджували, що кошти від цієї операції було відмито, а потім витрачено на телевізійну рекламу на заключному етапі президентських виборів у Чехії в січні 2018 року. Джерел фінансування цих реклам, дійсно, встановлено не було.
ЧСГ до цього часу стала однією з головних збройових фірм Центральної Європи та ввійшла в десятку найбільших чеських приватних компаній. За підтримки президента Земана і прем'єр-міністра Бабіча ЧСГ фактично вдалося монополізувати постачання військової техніки для чеської армії, хоча представник ЧСГ категорично спростовував такі твердження, заявляючи, що "ЧСГ не монополіст на ринку озброєння в Чеській Республіці".
Формально, ЧСГ була в той період другим за величиною виробником і постачальником чеської армії та другим експортером чеської зброї за кордон. Утім, колишній керівник чеської розвідки, з яким я розмовляв, вважав, що ЧСГ – найбільший виробник зброї у Чехії. Про те саме писала і чеська преса.
Із 2016 року на підприємствах холдингу працювало понад 8 тис. осіб. 2016 року ЧСГ отримала виторг 15,4 млрд крон і прибуток у розмірі 1,9 млрд крон (за іншими відомостями, 756 млн крон). Дохід компанії 2017 року становив майже $1,5 млрд. Продажі ЧСГ 2017 року – приблизно $5 млрд. Товарообіг ЧСГ становив 25 млрд крон (приблизно €1 млрд).
Проте фінансування виборчої кампанії Земана відбувалося за ускладненішою схемою і зовсім не обмежувалося вливаннями DAKO-CZ та Composite Components. На думку поліції, яка розслідувала свої підозри, фірми, які спонсорували Земана, не заплатили податків у Чехії на десятки мільйонів крон. У липні 2018 року в цій справі було обвинувачено дев'ятьох осіб. Фірми виставляли одна одній фіктивні рахунки й вели фальшивий бухгалтерський облік із метою обману держави, водночас переказуючи сотні тисяч крон SPO, яка, зі свого боку, фінансувала президентську кампанію Земана. Відповідальним за фінансування цієї кампанії до березня 2018 року був радник президента Неєдли.
Спонсори Земана потрапили в поле зору поліції майже випадково. Першою ланкою шахрайства, на думку слідчих, була фірма M&T úklid ("M&T прибирання"), про чиї підозрілі торгові угоди повідомив Південно-чеський відділок поліції з економічних злочинів, який проводив фінансову інспекцію. Податкові махінації, на думку поліції, відбувалися у 2014–2017 роках і охоплювали десятки різних фірм. У цей період низка фірм, які підпали під розслідування, переводила гроші у SPO. Компанія M&T úklid через розслідування припинила своє існування, її продали з торгів. До 2017 року вона, серед іншого, прибирала казарми та інші об'єкти міністерства оборони. За це 2009 року вона отримала десятки мільйонів крон. Ситуацію навколо цих замовлень неодноразово критикував Вищий аудиторський офіс, на думку якого міністерство вчинило серйозні помилки під час роздавання замовлень.
Понад половину коштів у партію Земана (не плутати з виборчою кампанією Земана) надійшло від співробітників фірм, основною часткою яких володів швейцарський адвокат Фабіо Делко, пов'язаний із Путіним. Саме Делко створив компанію, яка офіційно належала музиканту Сергієві Ролдугіну та іншим олігархам (що стало відомо з публікації так званих Panama Papers).
Делко, зі свого боку, володів у Чехії фірмами через дві офшорні компанії. Вони були двома гілками спонсорів SPO. Перша гілка: ліхтенштейнський Norwalk Holding, який представляв Делко, був співвласником чеської компанії Stegenato разом із підприємцем Міхалом Пеханом. У Stegenato не було веб-сторінки і, всупереч закону, вона не публікувала фінансових звітів у комерційному реєстрі. Незрозуміло було, що робила ця фірма, скільки заробляла, чи платила своїм співробітникам зарплати і чому швейцарець Делко разом із Пеханом вкладали туди кошти.
Друга гілка Делко – його швейцарська фірма Waren Partners Ventures. Ця фірма керує Адамовським машинобудівним заводом (Adamovské strojírny), якому, зі свою боку, належать фірми Adast і Benepro. Ці компанії переказали за кілька років у SPO приблизно 12 млн крон. У відповідь президент Земан часто приїздив у місто Адамов, а представників компанії Adast брав із собою під час своїх візитів за кордон.
Окрім швейцарця Делко, обидві гілки підтримує ще й адвокат Даніель Томічек із міста Острава, який сам є великим спонсором земанівців. Разом із дружиною вони надіслали їм приблизно 650 тис. Його підписи фігурують на документах обох гілок. У Чехії він є юридичним емісаром Делко й обіймає в його фірмах різні посади.
В обох групах фірм є компанії з назвами, схожими на італійські, які заснував житель Брно Даніель Янда. Окрім Stegenato, він стояв біля витоків фірм Indimenta (зараз – Адамовський машинобудівний завод), Formicola і Napoletino, якими володів тренер фітцентру Міхала Пехана Міхал Узел. SPO надійшло від нього 300 тис. крон. До того, як господарем Napoletino став Узел, фірмою володіла група компаній з округу, де були розташовані Адамовський машинобудівний та металургійні заводи.
Бізнесмен Міхал Пехан був одним із найактивніших учасників схеми фінансування SPO. Через його фірми співробітники пожертвували SPO понад 800 тис. крон. У відповідь фірмі Пехана Astacus надійшли вигідні замовлення від Празького Граду. Наприклад, вона організовувала різдвяні ярмарки. Водночас фірми Пехана (Astacus, Pralinka, Galaxie Production та Infiteam) і сам Пехан не зазнавали кримінального переслідування, хоча слідчі підозрювали їх у фіктивних продажах.
Серед фірм, які, згідно з обвинуваченням, цілеспрямовано вносили зміни в бухгалтерію, була ще фірма Bigbone, якою володіла менеджерка клубу Пехана Theatro Яна Бендова. Вона надіслала SPO 2015 року 100 тис. крон. Ще 200 тис. дала сама фірма Bigbone.
Поліція зробила висновок, що фірми, які на перший погляд не мали нічого спільного, укладали між собою фіктивні торговельні угоди. Несанкціоновані відрахування сягали десятків мільйонів крон. "Обвинувачені керували діяльністю групи фірм, куди влаштовували людей, що не знали нічого про предмет бізнесу цих компаній, так званих білих коней. Вони оформляли замість цих фірм бухгалтерські документи і подавали податкові декларації, фактично володіли рахунками цих фірм і керували їхнім бізнесом, який вели тільки для годиться", – було написано в постанові про порушення кримінального переслідування.
Центральними фігурами цього починання, на думку поліції, були бізнесмени з Табору – Карел Чабан і Мартіна Мартишова. Низка фірм, які, на думку слідчих, використовували для операцій, належали жителям Брно, громадянам Литви, Сербії, Румунії та України. "Установили, що насправді між цими компаніями є комерційний та особистий зв'язок. Одні й ті самі люди мали доступ до банківських рахунків різних компаній і отримували гроші в банкоматах", – підсумувала поліція.
Неєдли, який до березня 2017 року як заступник голови SPO був скарбником, повідомляв, що нічого не знав про згадані в поліцейських документах факти: "Річний звіт про фінансування завжди ухвалювала Палата депутатів, без жодних претензій. Я впевнений, що, якби фірми були під слідством, ми б їхніх грошей не взяли. Назви фірм мені ні про що не говорять". Неєдли послався водночас на голову SPO, особистого лікаря президента Любомира Нечаса, який про слідство, за його словами, теж нічого не знав, але відмовився повертати отримані гроші: "Ми не в змозі відстежувати такі речі про наших спонсорів. У нас, на відміну від журналістів, немає на це часу. А в цьому випадку йдеться лише про підозру. Це все не доведено, а тому ми нічого не робитимемо".
Китайська карта Мілоша Земана
У вересні 2013 року генеральний секретар компартії Китаю Сі Цзіньпін оголосив про китайську ініціатив "Пояс і дорога" (Belt & Road Initiative) – створення нового Шовкового шляху з Китаю до Європи. Чехія стала головною точкою на маршруті й однією з перших країн у регіоні, які підписали з Китаєм меморандум про взаєморозуміння. 2014 року Земан уперше відвідав Китай. Його друга поїздка була наприкінці серпня – на початку вересня 2015 року – він поїхав на ювілейний парад перемоги 3 вересня. У відповідь Сі Цзіньпін відвідав Чеську Республіку 28–30 березня 2016 року.
Візит Сі Цзіньпіна в Чехію із 28-го до 30 березня був першим державним візитом президента Китаю відтоді, як дві країни встановили дипломатичні відносини, і першим державним візитом Сі у країни Центральної та Східної Європи відтоді, як він вступив на посаду 2013 року. Під час свого візиту Сі зустрівся зі своїм чеським колегою Земаном, й обидві сторони домовилися, що Чехія для Китаю стане фінансовим та авіаційним (пасажирським і транспортним) перевальним пунктом у Центральній Європі.
Мілош Земан і Сі Цзіньпін. Фото: ЕРА
2016 року експорт Чехії до Китаю становив $2 млрд, імпорт – $14 млрд. Складно припустити, що в 10-мільйонній країні середньостатистичний житель – чех закуповував китайських товарів на $14 тис. на рік. Прага дійсно стала "китайськими воротами" до Європи. Кількість китайських туристів, що відвідують Чехію, зросла з 50 тис. 2012 року до приблизно 500 тис. 2017 року, передусім завдяки прямим рейсам між Прагою і Пекіном, Шанхаєм і Ченду. У жодній іншій країні розміром із Чехію з населенням приблизно 10 млн осіб не було такої кількості прямих рейсів із Китаєм.
До березня 2016 року Китай став другим за величиною торговельним партнером Чехії після Європейського союзу, а Чехія стала другим за величиною торговельним партнером Китаю у Центральній і Східній Європі. У відповідь Земан відмовився від згадок про проблему прав людини в Китаї, а під час чергової поїздки в Китай заявив, що Китай має територіальні права на Тибет і Тайвань. "Він продасть свою маму, якщо йому це вигідно, він прагматичний. У нього немає друзів, він не дбає ні про кого, окрім себе... За винятком одного – його китайського бізнесу... Але намагатися вибудувати стратегічне партнерство між Китаєм і Чехією – це те саме, що налагоджувати союз слона й миші. Але він дійсно переймається цим партнерством", – сказав про Земана колишній керівник чеської розвідки, додавши, що на нинішньому етапі ЧСГ перестала бути основним фінансистом Земана. Її місце зайняли Петро Келлнер (Petr Kellner), найбагатша людина в Чехії, який супроводжував президента Земана під час його поїздки в Китай, і фінансова група PPF.
У травні 2017 року Земан відвідав Пекін для участі в міжнародному форумі "Пояс і дорога", який проводили з 14-го до 15 травня. "Найбільше мене хвилює тема "Пояса і дороги" – найбільшої у світі ініціативи зі створення інфраструктури", – сказав президент Земан на спільному брифінгу перед поїздкою в Пекін.
Імовірно, жоден світовий лідер не приділяв так багато уваги залученню до співпраці Китаю, як президент Чехії Земан. 19 липня 2017 року Земан запросив приблизно 1500 бізнесменів, експертів та офіційних осіб із Чехії та Китаю у Празький Град на заключну вечерю після завершення Китайського інвестиційного форуму. Захід у Празі став одним із найбільших інвестиційних заходів відтоді, як у травні в Пекіні провели міжнародний форум "Пояс і дорога".
China Energy Company Limited (CEFC) стала одним із найбільших китайських інвесторів у Чехії із загальним обсягом інвестицій понад 14 млрд юанів ($2,1 млрд). Серед інвестицій CEFC були угоди з купівлі контрольного пакета акцій пивоварної компанії Pivovary Lobkowicz Group і придбання найстарішого чеського футбольного клубу SK Slavia Praha, що могло здатися не найправильнішим вибором з економічного погляду, оскільки ці два бізнеси мали серйозні фінансові труднощі. Але "пивоваріння і футбол були пов'язані з чеською культурою і способом життя. Ми інвестували в них і врятували їх від розорення", коментував президент CEFC Ван.
Однак у вихорі китайських партійних і економічних розслідувань та чисток із президентського оточення Земана несподівано зник його радник із китайських та економічних питань Є Цзяньмін – рушійна сила незрозумілих китайських інвестицій у Чехію. Водночас чеські спецслужби звернули увагу на те, що китайські інвестиції, які не мали економічного сенсу (купівля чеського футбольного клубу або збанкрутілого пивного заводу), були лише ширмою для спроб Китаю впливати на внутрішнє життя країни і місцеву владу. За інформацією УІМ, китайські інвестиції були пов'язаними ще й з активізацією китайських шпигунів у Чехії. "Усе це з відома і навіть під прикриттям – президента Земана", – писала чеська преса, хоча звільнення Є Цзяньміна послабило китайський вплив у Чехії, а разом із ним і амбіції Земана, який подав чехам "неповні три десятки мільярдів крон, що надійшли в Чехію з Китаю як порятунок для тутешньої економіки".
Американська карта Земана і Стів Беннон
Постачання ЧСГ зброї в Україну, яка зазнала російського вторгнення 2014 року, найімовірніше, не могло мати політичного благословення й підтримки Земана, а тим паче – Росії. На думку колишнього керівника чеської розвідки, підтримка Земаном ЧСГ поступово згасала. Стрнад, зі свого боку, уже вичерпав усі можливості капіталізації зв'язків із Празьким Градом.
Відбувалося все це на тлі ще одного стратегічного зсуву Земана. На "російському фронті" Земан продовжував боротися проти запроваджених стосовно Росії санкцій. "Саме США розпочали нинішню торговельну війну з іншими країнами, а будь-яка торговельна війна спричиняє збитки і невдачі для всіх сторін", – сказав Земан в інтерв'ю чеському агентству новин.
Земан говорив про запровадження Сполученими Штатами мит на імпорт алюмінію і сталі, унаслідок чого деякі з постраждалих країн оголосили про заходи щодо США. Земан сказав, що з підручників з елементарної економіки він знав про шкоду протекціонізму і торговельних війн: "Будь-яка торговельна війна, не тільки між Америкою і Європейським союзом, але й між Америкою і Китаєм, Америкою і Росією – це війна, що є так званою стратегією програшу, яка приносить невдачі і збитки всім сторонам". Чеський лідер додав, що може точно визначити, хто розпочав торговельні спори. "Хоча я нещодавно похвалив американського президента, у цьому випадку це було ініційовано Сполученими Штатами", – сказав він.
Підтримувати Земана в його антиамериканській риториці ЧСГ було невигідно, оскільки ЧСГ намагалася тепер вийти на контрольований США ринок НАТО. Китайський ринок, звісно, міг бути дуже перспективним, особливо в залізничній та авіаційній сферах, але контракти з НАТО були реальністю, а китайський ринок – віддаленим майбутнім. Із дуже багатьох причин продаж чеської зброї в Китай був неможливим.
У березні 2018 року прем'єр-міністр Бабіш домігся депортації з Чехії трьох російських дипломатів, акредитованих при російському посольстві у Празі, у відповідь на отруєння у Великобританії колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля та його доньки Юлії. Земан виступав категорично проти висилання співробітників російського посольства. "Бабіш і його уряд цим продемонстрували, що Чехія є проєвропейською, демократичною і дружньою трансатлантичному союзу країною, а не проросійською чи прокитайською... Бабіш відходить від союзу із Празьким Градом і стає європейським політиком", – коментувала чеська преса.
Наприкінці березня громадянина Росії Євгена Нікуліна, обвинуваченого у зламі американських соціальних мереж, таких як LinkedIn і Dropbox, екстрадували до США, незважаючи на те, що російська сторона офіційно попросила міністерство юстиції Чехії про екстрадицію Нікуліна в Росію. У лютому 2018 року Земан особисто просив міністра юстиції Чехії Роберта Пелікана відправити Нікуліна в Росію. Коли цього не сталося, представник Земана Іржі Овчачек назвав цей крок "незвичайним".
Але це був не єдиний конфлікт, який Земан мав з адміністрацією США тими днями. Празький Град від імені Земана засудив 14 квітня 2018 року повітряні удари США по Сирії, і Овчачек офіційно оголосив, що "воєнне розв'язання питання має бути останнім із можливих варіантів. Голова комітету із закордонних справ Чехії Любомир Заоралек назвав подію безглуздою "демонстрацією військової могутності" і висловив співчуття сирійцям. Лідер чеської соціал-демократичної партії Ян Хамачек заявив, що не підтримує ударів по Сирії, оскільки їх завдано без санкції Ради Безпеки ООН.
У чеському уряді, однак, були різні думки щодо бомбардування. Прем'єр-міністр Бабіч сказав, що "удар по сирійському режиму був неминучим". Міністр закордонних справ Чехії Мартін Стропніцький заявив, що необхідно провести негайне і незалежне розслідування, маючи на увазі використання урядом Сирії хімічної зброї. Міністерка оборони Чехії Карла Слєхтова заявила, що Чехія завжди засуджувала застосування хімічної зброї, і метою атаки була не зміна влади у країні, а покарання за використання хімічної зброї сирійським урядом.
Авторитет Земана у Празі поступово згасав. Його партія вже не мала жодного впливу (Земан мав стати незалежним кандидатом, щоб виграти президентство в січні 2018 року). Його власні спецслужби Земану не довіряли. В економічному аспекті Земан був тепер у фокусі Китаю, а не Росії. "Друг" Земана Якунін, керівник РЗ і найближчий співробітник Путіна, змушений був покинути свою посаду. Для Земана це могло означати втрату статусу в Москві, оскільки Якунін був у Кремлі його головною підтримкою. Тепер Якунін залишався лише головою форуму "Діалог цивілізацій", про яку всім було відомо, що ця якунінська організація працює під наглядом російської Служби зовнішньої розвідки (СЗР).
Водночас Земан міг дозволити собі стати незалежнішим, оскільки не мав більше права переобиратися й не потребував фінансової підтримки своїх "друзів". Це був його останній президентський строк. "Він дуже розумний і в нього дуже гарна пам'ять, але він старіє і хоче помститися всім тим, хто зробив йому щось погане. Його життям тепер керує помста. Я вважаю його талановитою людиною. Але його талант не йде на благо цієї країни", – вважає колишній керівник чеської розвідки, особисто знайомий із Земаном.
"Він слабокерована людина, авторитарний одинак, сильно питущий, невиправний палій,– каже журналіст радіо "Свобода" Ярослав Шимов. – Але йому подобається роль альтернативного політика. Йому це лестить. Він не хоче бути таким, як президенти країн Балтії чи Болгарії, хто просто пливе в руслі загальноєвропейської політики. Він любить викликати негативні емоції".
У контексті всіх цих подій і варто розглядати проєкт ЧСГ на запрошення до Праги "для участі в дебатах" Ленні Девіса та Стіва Беннона.
Беннон відвідував Прагу двічі, у травні та вересні 2018 року. Згодом Девіс заявляв, що це він придумав запросити Беннона в Чехію для "дебатів" про поточну політику. Чи насправді це так, установити складно. Девіс також сказав одному з журналістів, що Беннон погодився на участь у дебатах заради послуги особисто йому.
Ленні Девіс. Фото: ЕРА
Спочатку в оголошенні йшлося про те, що Беннон відвідає стратегічні об'єкти ЧСГ, на запрошення якої він і прибув у країну. "Я запитав представника ЧСГ, чому вони запрошують Беннона, – коментував Кундра, – і він сказав мені, що Беннон відвідає деякі стратегічні чеські компанії... Вони хотіли використати Беннона як контакт для майбутніх воєнних контрактів у США. Але якби вони запросили тільки Беннона, це було б ризиковано. Тому вони запросили ще й Ленні Девіса... Можна було вдати, що їх запросили тільки заради дебатів". Насправді, як писало одне з видань, ЧСГ сподівалася на збільшення замовлень на американському ринку.
Прессекретар компанії ЧСГ Андрій Чіртек 14 травня повідомив Respekt, що Беннон і Девіс "перед дебатами у вівторок, 22 травня, відвідають деякі чеські стратегічні заводи, зокрема автозавод Tatra Trucks у Копрживніци, розташований поруч завод із виробництва бронетранспортерів Tatra Defence Vehicle, а також пардубіцькі компанії, що виробляють радари Retia і Eldis.
"У Копрживніци і Пардубіци Стів Беннон та Ленні Девіс полетять американським вертольотом UH-60 Black Hawk із флотилії компанії Slovak Training Academy. Цей член холдингу ЧСГ містить тренувальний центр для пілотів вертольотів у словацьких Кошицях", – писала чеська преса. Проте вже 23 травня Беннон покинув Прагу і прибув до Будапешта, щоб виступити на форумі, куди більшість західних журналістів не запросили і який описували як "ультраправий форум".
Із повідомлень чеської преси ніби випливало, що Беннон об'єкти ЧСГ відвідав. Однак, якщо уважно вчитуватися у формальний пресреліз ЧСГ, випущений компанією за підсумками поїздки Беннона, не можна позбутися враження, що Девіс дійсно відвідав підприємства ЧСГ 21 травня, тоді як Беннон туди не поїхав:
"За день до дебатів Ленні Девіс відвідав кілька стратегічних чеських промислових компаній Чехословацької групи. Після цього обидва американці відвідали неформальну зустріч із чеськими науковцями", – ішлося в повідомленні ЧСГ для преси.
Ще однією неоголошеною метою візиту Беннона до Праги була зустріч із президентом Земаном, під час якої очевидно обговорювали майбутню й давно розрекламовану Земаном зустріч із Трампом. Уже в день свого прильоту до Праги 22 травня Беннон натякав журналістам, що зустріч ця є неминучою.
"Дональд Трамп в офісі вже півтора року, і я впевнений, що він приїде в гості. Такі речі завжди потребують обговорення й підготовки, але це обов'язково відбудеться", – сказав Беннон.
Тим часом попередню зустріч між Бенноном і Земаном проводили у президентському палаці в абсолютній таємниці. Як писав Respekt, "майже ніхто із працівників президента не знав про це; її не готували офіційно відділи адміністрації президента, і Град заздалегідь не повідомляв про заплановану з Бенноном зустріч. Про зустріч оголосили після того, як про неї написав прессекретар Земана Іржі Овчачек у своєму Twitter".
Те ж саме підтвердив мені Ондрей Кундра під час особистої розмови: "Ніхто в офісі президента не знав, що зустріч Земана і Беннона відбудеться. Офіс президента взагалі не був до цього готовим. Прессекретар президента Земана оголосив про зустріч лише після неї, а не до зустрічі".
Дебати, у яких брали участь Беннон і Девіс, організувала ЧСГ спільно з Центром трансатлантичних відносин приватного університету "Інститут CEVRO". Їх проводили у вівторок, 22 травня. О 15.00 чеське телебачення розпочало показ цих дебатів у прямому ефірі. За повідомленням преси, Беннон отримав за участь гонорар у сумі $20 тис.
На думку преси та організаторів, дебати були успішними. Пресслужба ЧСГ повідомила про це у формальному пресрелізі 28 травня:
"Промисловий холдинг Чехословацька група спільно з Інститутом CEVRO запросив до Праги двох впливових американців, які зацікавили багатьох гостей, так само, як і світові ЗМІ в чеській столиці. Американський республіканець Стів Беннон, який обіймав посаду головного стратега Дональда Трампа, і Ленні Девіс, демократ, колишній спеціальний радник Білого дому, зустрілися 22 травня, на дебатах... Модерував дискусію колишній міністр оборони Чехії і колишній посол у США Александр Вондра.
Обидва головні герої, окрім двогодинних дебатів на тему "Що, чорт забирай, відбувається в Америці?" надали п'ять годин інтерв'ю для ЗМІ, таких як BBC, Wall Street Journal, Washington Post або Bloomberg...
Ленні Девіс (ліворуч) і Стів Беннон на дебатах "Що, чорт забирай, відбувається в Америці?" Фото: ЕРА
Андрій Чіртек, представник Чехословацької групи, каже: "ЧСГ – орієнтована на захід промислова група, що працює переважно в машинобудуванні та оборонній промисловості. Вона має стратегічні зв'язки та проєкти з американськими корпораціями або їхніми дочірніми підприємствами: для Raytheon ЧСГ забезпечує підготовку пілотів вертольотів; від General Dynamics European Land Systems, європейського підрозділу GD Corporation, ЧСГ надали ліцензію на виробництво колісних бронетранспортерів "Пандур". Організовуючи ці дебати, ми хочемо також відсвяткувати 100-річчя сучасної чеської державності, віху, яка була б неможливою без головної підтримки США й американського президента Вудро Вільсона".
Після зустрічі з Бенноном Земан дав зрозуміти, що його візит у Білий дім або візит Трампа у Празький Град не забарився. "У Празі президент, який називає себе "чеським Трампом", зазначає, що популістській лихоманці в Європі далеко до поразки", – писала 22 травня 2018 року Washington Post.
Однак між "двома Трампами" пробігла чорна кішка, оскільки Беннон, який не дуже переймається економічною ситуацією в Чехії, у своїй промові у Празі звинуватив західні країни у використанні дешевої робочої сили заради "недобросовісної конкуренції", не розуміючи, що більша частина чеського валового внутрішнього продукту (ВВП) утворюється від експорту, в основі якого лежить дешева чеська робоча сила. Зрозуміло, що на цей "прокол" Беннона звернули увагу всі – від журналістів до президента Земана. Одне з видань у зв'язку з цим дало розгорнутий аналіз виступу Беннона у Празі 22 травня 2018 року:
"Його розбіжності з чеським президентом... були не просто дипломатичним промахом, а очевидною ознакою непримиренних розбіжностей. "Беннон тисне на правильні ідеологічні ноти, але водночас проповідує економічне богохульство", – написав Тім Ґослінґ невдовзі після того, як Беннон виступив на конференції у Празі... Економічний націоналізм "Америка передусім" і послаблення єдності НАТО є серйозною й відчутною загрозою для країн "Вишеградської четвірки". Хоча зсув праворуч у Центральній Європі очевидний, він переважно обумовлений політичним опортунізмом, а отже, байдужий до тупого ідеологічного бачення Беннона...
Як проникливо зауважив Тім Ґослінґ, критику Бенноном "недобросовісної конкуренції з використанням недооплачуваної праці в інших країнах" аудиторія зустріла "приголомшеною тишею". Те, що могло спрацювати у США під час критики ймовірно нечесної торговельної практики Мексики або Китаю, ніяк не могло стосуватися країн Центральної Європи. Навпаки. Після того, як Беннон з'явився на конференції "Майбутнє Європи" в Будапешті... угорські проурядові ЗМІ також швидко висловили своє розчарування і роздратування стосовно його думок, включно з його критикою Китаю та Ірану, двох стовпів зовнішньої політики Орбана.
Посткомуністичним країнам, для яких вступ у НАТО в 1990-ті роки був наріжним каменем їхньої політики "повернути на Захід", він примудрився заявити, що "Росія не входить у п'ятірку ваших головних загроз", після чого прочитав їм лекцію про недостатні внески у витрати на оборону і закликав їх "діяти як союзник, а не як протекторат". Він має вигляд хлопчика на побігеньках президента США, чиї атаки на НАТО й сумніви в життєздатності принципів взаємного захисту викликали в усіх озноб, від Балтики до Адріатики.
Він поблажливо каже цим країнам, що їм варто звернути увагу на нестабільність на Близькому Сході, яка може призвести до появи хвиль мігрантів на їхньому порозі. Але, по-перше, "Вишеградська четвірка" не є бажаним пунктом притулку біженців, які перетинають Середземне море з ризиком для життя. По-друге, пристаркуватим центральноєвропейським суспільствам потрібна іноземна робоча сила. По-третє, незважаючи на зростання ксенофобії та антиімміграційних настроїв, чехи, словаки, поляки й угорці знають, що хоча тероризм та імміграція можуть бути однією з найсерйозніших проблем, що стоять сьогодні перед ЄС, вони не становлять безпосередньої загрози для їхніх власних країн.
У країнах, які ревно стежать за китайськими інвестиціями, він виділяє Пекін як найбільшого супротивника. Країнам, процвітання яких переважно залежить від вільної торгівлі та експорту, він продає політику "Америка передусім", у якій ЄС та Німеччина – найбільші торговельні партнери "Вишеградської четвірки", зазнають критики як головні супротивники. Він проповідує політику, унаслідок якої тарифи на імпорт автомобілів можуть запровадити будь-якої миті, що загрожує 60% експорту Словаччини у США та майже 100 тис. робочих місць у Польщі, Угорщині та Чеській Республіці.
"Економічний націоналізм" Беннона може означати одну із двох речей: або це спричинить відновлення торговельних бар'єрів, кінець ЄС як зони вільної торгівлі та економічне самогубство країн Центральної Європи; або – у більш вишуканій і дружній до "Четвірки" інтерпретації – це може призвести до "європейського націоналізму"...
Є ще один недолік самореклами Беннона: його риторика просто не може бути адаптована. "Америка передусім", як зрозуміло з назви, не може бути експортована або перетворена на конкретний місцевий контекст. Цього можна досягти тільки завдяки іншим країнам, включно з ЄС".
Зрозуміло, що більшого дисонансу не можна було внести у стосунки Трампа із Земаном. "У Білий дім його ніхто вже ніколи не запросить. Він це зрозумів, хоча дуже старався. Він був одним із перших, хто ще до президентських виборів підтримав Трампа, потім був один із перших, хто його привітав із перемогою. Йому Трамп телефонував за два дні після перемоги, і Земан страшенно хизувався, що його вже запросили в Білий дім і лише уточнюють деталі візиту. Земан скерував туди нового посла домовитися про зустріч. Але зустрічі не відбулося, тому що Держдеп та інші американські служби сказали, що Земана купив Китай. Посол зараз абсолютно не у фаворі", – розповідав Кундра.
У липні 2018 року основні засоби масової інформації розкритикували президента Трампа за те, що той запросив Земана відвідати Білий дім. Земан, зі свого боку, підкреслено продемонстрував зв'язки із сім'єю Трампа через свою дружбу з Іванною Трамп і навіть запропонував призначити колишню дружину Трампа послом Чехії у Сполучених Штатах. Білий дім відмовився цю пропозицію розглядати.
Безпосередню участь у підготовці візиту Земана у Вашингтон брав Неєдли. "Земан протягом кількох місяців стверджував, що Трамп запросив його з державним візитом, – писав Джеймс Д. Дюрсо, колишній військовий, директор консалтингової фірми Corsair LLC. – Його команда працювала в цьому напрямі в Держдепі, у Раді національної безпеки, співпрацювала з Білим домом і навіть найняла для всього цього лобістів. Їхньою метою було поєднати візит із заявами про чеську спадщину дітей Трампа (через їхню мати Іванну), щоб потім зробити із Земана місток для зв'язку Трампа й Путіна... Бабіч теж був частиною планованої делегації Земана для зустрічі із Трампом у Білому домі. Усю цю аферу придумав Земан із благословення Путіна".
"Він здійснює виключно брудну роботу, – каже Юхим Фіштейн про Земана. – Він створює Путіну міжнародне прикриття. До речі, Земана нікуди не запрошують. І зверніть увагу, коли прийшов до влади Трамп, Земан сказав: "Я буду першим у Білому домі. Ми люди однієї крові". Він так ніколи й не бачив Трампа. Я абсолютно впевнений, тут нема що гадати: у Земана є репутація російського агента, у нього є репутація великого друга Росії. Я думаю, що люди навколо Трампа давно Трампу сказали: "Ти хочеш собі ще більше нашкодити? Навіщо тобі це потрібно?"
Однак Беннон іще потребував Земана та Чехії. У вересні 2018 року Беннон спробував об'єднати "правильні" сили в Європі і зробити Прагу центром цієї діяльності за допомогою політичної та логістичної допомоги Земана і ЧСГ. "Беннон неодноразово виступав разом із британським євроскептиком і прихильником Brexit Нігелем Фаражем, членами Французького національного фронту на чолі з Марін Ле Пен, прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном та італійськими і польськими популістами. Вступ президента Чехії в цей клуб міг би стати поштовхом для Беннона", – писало чеське видання Respekt.
Стів Беннон. Фото: ЕРА
"У Стіва Беннона є місія, – писала The Guardian. – Протягом останніх чотирьох місяців колишній головний стратег президента Трампа двічі відвідував Європу, побувавши в кількох столицях. Він проповідує Євангеліє "національного популістського повстання" і вбачає в Європі благодатний ґрунт для свого глобального хрестового походу. Може, у цьому є частка правди. Нинішня політика Італії – подарунок для нього. Глядачі у Празі, Будапешті та Франції йому теж аплодували... Його подорожі Атлантикою є частиною ідеологічної боротьби між "націоналістами" і "глобалістами"... Його нещодавно подали на сцені в Будапешті як "великого мислителя". В Італії він вітав нову вкрай праву популістську коаліцію як "історичний альянс." У Празі він назвав післявоєнну ліберальну систему "фетишем". На початку цього року на півночі Франції він був присутнім на зборах Марін Ле Пен, де наелектризував юрбу словами: "Нехай вас називають расистами, ксенофобами... гомофобами... – носіть це як знак честі"!
23 вересня Беннон орендував приватний літак і вилетів у Прагу на пів дня для зустрічі із Земаном. Там саме був присутнім депутат ультраправої німецької політичної партії "Альтернатива Німеччини" Петр Бистронь, родом із Чехії. Виступаючи за допомогою скайпу з Берліна, Бистронь сказав, що атмосфера на зустрічі у Празі була розслабленою: "Представник Земана був у кросівках". Були кава й тістечка. Гості скаржилися на Європейський союз; президент слухав, а Беннон розповідав про свій проєкт. Наступною зупинкою був Будапешт – для зустрічі з людьми, наближеними до правого прем'єр-міністра країни Віктору Орбану".
Але реальність виявилася зовсім іншою. Вереснева зустріч Земана з Бенноном закінчилася розривом. Земан повідомив сайту Parlamenti Listy, що пропагований Бенноном протекціонізм може призвести до глобальної економічної кризи, яка завдасть шкоди Чеській Республіці, котра залежить від експорту. "Він попросив аудієнцію, йому надали 30 хвилин, і за 30 хвилин я сказав йому, що я абсолютно не згоден із його поглядами, і закінчив розмову... Причина, через яку я не згоден із його поглядами, полягає в тому, що він захищав американські торговельні обмеження... Ми розійшлися холодно", – сказав Земан журналістам, пославшись не лише на розбіжності із протекціоністською позицією Беннона, але й на його жорстку лінію стосовно Китаю.
"Беннон не міг знайти спільної мови із Земаном і мав "замінити" Чехію на Італію, використовуючи політичну підтримку Сальвіні", – коментувала подію англійська Daily Mail. Одного зі своїх "джокерів" Беннон, безумовно, втратив. Щодо Земана, то його американську карту було остаточно відіграно. У колоді залишилися тільки російська та китайська карти.
Початок розслідування читайте 1 травня, 2 травня, 3 травня.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції.
