-2 Київ
Відбувається шалений опір Зеленському як президенту. Тому потрібна сила, на яку він може спертися, особливо в парламенті
– Якби рік тому я вам сказала, що ви балотуватиметеся до Верховної Ради, що б ви відповіли?
– Ні за що не повірив би, адже я навіть не замислювався про політичну кар'єру. До того ж протягом останніх двох-трьох років я відновлювався. Імовірно, організм дійшов до якоїсь критичної точки, і в мене почалися проблеми зі здоров'ям. Але я продовжував працювати продюсером, вів проєкт на ICTV, брав участь у "Лізі сміху".
Коли вчергове загримів до лікарні, відбулася дуже непроста розмова з моїми близькими друзями. Вони сказали: "Годі, тобі потрібна серйозна ревізія", і насильно відправили мене на лікування та відновлення до Ізраїлю. Яка там медицина! Я подивився на умови, створені для людей, особливо для пенсіонерів і незаможних – це просто фантастика. Підтримали мене і фінансово допомогли відновити здоров'я Наум Баруля (генпродюсер "Ліги сміху"), Євген Кошовий і весь "Квартал 95", компанія "Драйв-продакшн" та мої друзі з усього світу.
– І після такого серйозного випробування ви наважилися йти в нардепи?
– Я вже протягом 25 років маю особливі стосунки із Зеленським. Ми близькі товариші. Коли він запропонував мені, я не відмовився. Дуже хвилююся за Володимира. Він потрапив у складну ситуацію. Звісно, це його свідомий вибір. Він знав, куди йшов. Але він наш друг, і ми маємо підтримати його. Украй важливо, щоб його не зіштовхнули зі шляху. Відбувається шалений опір Зеленському як президенту. Тому потрібна сила, на яку він може спертися, особливо в парламенті.
Сівохо: Якщо не вірити у свою перемогу, навіщо тоді встрявати в бійку? Ми ж кавекашники, практично спортсмени. Для нас результат має велике значення. Фото: Слуга народу – Сергій Сівохо – округ 49 / Facebook
– Ваші стосунки із Зеленським змінилися після того, як він став президентом?
– Ні, але ми стали менше спілкуватися. Я його майже не бачу. Наважуюся його відволікати телефонними дзвінками, та й то лише в дуже важливих справах. Природно, мені бракує наших зустрічей. Адже він класна людина.
– Шкодуєте, що стали рідше спілкуватися?
– Звісно. От стану депутатом і будемо частіше бачитися.
– Гадаєте?
– Упевнений.
– Ви усвідомлюєте, наскільки складний період починається, зокрема і для вас?
– Звісно. Мені 50 виповнилося цього року. Я зустрів свій день народження на Гібралтарі. Дуже символічно вийшло. У стародавньому світі вірили, що за Геркулесовими стовпами все закінчується, далі – шлях у невідомість. Але історія засвідчила, скільки всього цікавого насправді було за цією межею. От і в моєму житті, я вважаю, зараз такий Гібралтар. Мені дали шанс, я довів організм до ладу, сповнений сил, змінився і зовні, і внутрішньо. Кураж є. Головне – підтримати Володимира. Проб'ємося.
– Не шкода відмовлятися від творчих планів, проєктів і витрачати час на політику?
– Законотворчість – також творчий процес.
Знаєте, що мене найбільше дратує в нинішніх політиках? Вони показують процес. І всі його обговорюють. А де ж результат? Я як член багатьох журі у своєму житті, бачу, що це вистава. І люди навколо бачать. Але чомусь ніхто не скаже "стоп". Ми маємо, зрештою, припинити оцінювати їхню гру: "Ой, як спритно один політик зробив іншого". Давайте судити за результатом. Лицемірство вже дістало.
Панує уявлення, що я можу лише розважати. Але чомусь завжди виводять за дужки той факт, що я – успішний медіаменеджер, продюсер, людина, яка може організувати складні процеси
– Ви пам'ятаєте свій 2014 рік?
– Я на той час уже працював і протягом значного часу жив у Києві. Коли в Донецьку почали стріляти, поїхав і забрав сім'ю. Їхали порожняком. Із собою везли лише найнеобхідніше. Усе інше майно залишилося там.
– Як сказали сім'ї, що забираєте їх?
– Ми обговорювали це заздалегідь у телефонному режимі. І коли стало гаряче, вони вже були готові до від'їзду.
– У вас є бачення, як повернути Донецьк і Луганськ?
– Треба передусім ментально їх повертати. Тоді вони і фізично повернуться. Просто подумайте про тих людей на окупованих територіях. Над їхніми головами літали ракети, снаряди падали в їхні будинки. Спробуй так поживи.
Давайте діяти особистим прикладом. Покажемо, що можна жити інакше. От нещодавно президент запропонував створити інформаційну одиницю, яка розповідатиме про правдивий стан справ в Україні. Дуже не хочеться брехати, що в нас усе добре. Треба зробити, щоб так і було.
– Ви йдете на 49-му окрузі – це Костянтинівка, Дружківка. Традиційно там зовсім інші сили мали підтримку людей. Чи зможете ви переконати виборців змінити вподобання і залишити в минулому діячів Партії регіонів?
– Колись і я підтримував цю силу. Після кризи в Ющенка мені здалося, альтернативи Януковичу просто немає. Регіонали оперували зрозумілими тезами, пропонували ідеї, які розумна людина підтримувала б. Надія була. І, до речі, у 2010 році майже половина країни підтримала Януковича на виборах. Хто знав, до чого все це призведе?
Але Партія регіонів на Донбасі працює протягом 28 років і за цей час не зробила нічого. Давайте ми спробуємо. Зараз час нового підходу, нових облич. Ми даємо альтернативу.
– А колишніх регіоналів ви конкурентами не вважаєте?
– У моєму окрузі вони серйозні суперники (на 49-му окрузі також висувається представник Опозиційного блоку Борис Колесніков. – "ГОРДОН"). Але нам є що запропонувати виборцю. І ще, якщо не вірити у свою перемогу, навіщо встрявати в бійку? Просто відбути, покрасуватися? Я так не звик. Ми ж кавекашники, практично спортсмени. Для нас результат має велике значення. Принаймні, я розумію, що я можу зробити для регіону.
Сівохо: На Донбасі пішли на вибори дійсно нові обличчя. Це кваліфіковані фахівці, а не якісь ельфи. Фото з архіву Сергія Сівоха
– Чи голосуватимуть люди за нових діячів?
– Гадаю, так, тому що старі вже в печінках сидять. Жителям Донецької області ніхто ніколи не пропонував нових. Завжди були кандидати кимось поставлені, кимось куплені, і люди знали, ким.
– Але старим за звичкою можуть віддати свої голоси.
– А можуть і не проголосувати за них. Це вже наше завдання – показати, що ми з'явилися і ми реальні, а не картонні персонажі, яких завезли задля гарної картинки.
Ви не уявляєте, як складно збирати партійну команду. Не уявляєте, яка була боротьба, як чистили кандидатів. Реально минула влада намагається підсунути і нам у партію вельми сумнівних людей. Знаю, що президент особисто брав участь у доборі кандидатів.
На Донбасі пішли на вибори справді нові обличчя. Деякі мають значний авторитет на місцях. Серед них є ті, хто працював на промислових підприємствах, знають, як налагоджено і влаштовано процеси в регіоні. Це кваліфіковані фахівці, а не якісь ельфи.
Я помітний серед них, тому що медійна людина. А може, саме тому мені буде складніше. Адже мене знають як шоумена, коміка. Панує уявлення, що я можу лише розважати. Але чомусь завжди виводять за дужки той факт, що я успішний медіаменеджер, продюсер, людина, яка може організувати складні процеси, звести людей і служби докупи, щоб вони ефективно працювали і створювали продукти, які сподобаються жителям країни.
Часто чую від опонентів, що в партії "Слуга народу" немає професіоналів. Це не так. У нас значна кількість експертів в економіці, енергетиці, бізнесі, міжнародних відносинах. Немає лише професійних політиків. Але вони нам і не потрібні. У нас у партії всі кандидати серйозно підійшли до складання програм. Не було спільного лекала, кожен писав сам. Нас лише попросили розкласти програму за пріоритетами для конкретного регіону. І я, як і інші мажоритарники, це зробив.
Прогляньте уважно списки, проаналізуйте біографії кандидатів на своїх дільницях, прочитайте, зрештою, програму. Я розумію, ніхто в це все заглиблюватися не хоче, але як ви тоді збираєтеся вибирати?
– Ви днями повернулися з поїздки своїм округом. Як оцінюєте там ситуацію?
– Я знаю свій регіон, що там може працювати, чим живуть люди і що потрібно їм дати. Зустрічаюся з виборцями, дивлюся, слухаю, що кажуть. Там зараз складається катастрофічна ситуація – Костянтинівка без води залишилася у спеку. Узагалі всю інфраструктуру в регіоні зруйновано. Старі підприємства, які колись були провідними у своїх галузях, уже розсипаються. Людям доводиться їздити в інші міста в пошуках заробітку. Таке враження, що область скинули з рахунку й перетворювали просто на якусь темну зону.
Певна річ, люди чекають, щоб настав мир. І це головне завдання не лише для цього конкретного регіону, це суперзавдання для всієї країни. На цій війні хтось заробляє шалені гроші, а вся країна витрачається. У всіх – від грудного немовляти до старого – відбирають шматок, щоб підтримувати війну. У нашої команди є розроблений поетапний план відродження і повернення Донбасу. І я його підтримую.
Я – прямий зв'язок із президентом. Мені, щоб донести йому важливу інформацію, не потрібно проходити через велику неповоротку бюрократичну машину. Тож для свого округу я робитиму все можливе і намагатимусь пробити конкретні рішення.
– Назвіть три найбільші проблеми для вашого регіону сьогодні.
– Мир, економічне відродження і тарифи.
У старих політиків своя система, вибудувана на "рєшалах" і потоках, для них не має значення ситуація у країні, важливіше просто змінити вершника на потоці, щоб не привертати уваги
– Для вас стало несподіванкою рішення Святослава Вакарчука створити свою партію і з нею йти до парламенту?
– Він так довго вирішував, що багато втратив. Він уже одного разу був у Верховній Раді. Потім пішов. А зараз, коли Володимир Олександрович став президентом, Вакарчук здивувався: а що, так можна було? І вже за потяг чіпляється. Проскочити хоч тушкою, хоч опудалом. Така собі позиція. І дуже багато пафосу. Може, комусь це видається щирим, але мене це змушує почуватися незручно. Іспанський сором. Але однаково Вакарчук набагато кращий, ніж ті, хто був раніше у Верховній Раді. А з пафосом ми якось упораємося.
Сівохо: Суд, який чесно працює, – важлива складова змін, на яку має спиратися влада. Коли люди почнуть вірити суду, країна зміниться. Фото з архіву Сергія Сівоха
Бачите, як парламент допрацьовує останні дні? 30–40 осіб приходять на засідання. Їм головне наостанок – встромляти палиці в колеса. Що тільки можуть поганого зробити, те й намагаються. Імовірно, через просту людську злобу й помсту. Не можна, звісно, казати, що всі нардепи наволоч. Є у скликанні, що покидає парламент, професіонали, гідні люди. Але їх одиниці. Для більшості депутатів у парламенті крісло – це спосіб заробляння та розв′язання бізнес-питань. Вони з усієї сили намагатимуться втриматися.
У старих політиків своя система, вибудувана на "рєшалах" і потоках, для них не має значення ситуація у країні, важливіше просто змінити вершника на потоці, щоб не привертати уваги. Тому нам так важливо перезавантажити Верховну Раду і повністю зруйнувати стару систему.
– Але ви ж розумієте, що будь-яка система з потоками, як і бюрократія, прагнуть встояти за будь-яку ціну. І банальний саботаж – це те, із чим зіткнувся колишній президент і зіткнеться нинішній.
– Це одне з найстрашніших явищ. Коли урядовці лише роблять вигляд, що готові співпрацювати і повноцінно працювати. Починати доведеться з чищення урядового апарату. Багатьох потрібно звільнити, і в правоохоронній системі зокрема. Це справді значний виклик для президента.
– Політики, які йдуть, мають відповісти за те, чого не зробили, що не виконали обіцянок?
– Якщо їм є що висунути як обвинувачення, безумовно, мають. Стан країни свідчить, що є в чому обвинуватити колишнього президента. Тоді це буде один із прецедентів, що нікого не звільнено від відповідальності, ніхто не уникне закону.
Мені подобається принцип, який ми хочемо запровадити, – про відкликання депутата. Не потрібно чекати п'ять років до наступних виборів, якщо ви випадково обрали наволоч. Це важлива норма. І треба, щоб вона поширювалася на всіх – президента, депутатів, суддів. Подивіться, як багато в усьому світі вирішують через судові постанови. Суд, який чесно працює, – важлива складова змін, на яку має спиратися влада. Коли люди почнуть вірити суду, країна зміниться.
