+4 Київ
Обставини вбивства і підозрювані
Уранці 20 липня 2016 року на розі Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві вибухнув автомобіль. У машині перебував відомий журналіст Павло Шеремет (автомобіль належав його цивільній дружині, співзасновниці видання "Українська правда" Олені Притулі), який помер майже відразу після вибуху від ран.
Того самого дня Генпрокуратура назвала чотири основні версії вбивства: професійну діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізацію ситуації в Україні, помилкове вбивство (замість Притули). У лютому 2017 року пріоритетною версією поліція називала журналістську діяльність Шеремета.
За даними слідства, вибухівку під автомобіль Шеремета заклали чоловік і жінка в ніч перед вбивством – вони потрапили на записи камер відеоспостереження.
У липні 2017 року всі судові рішення у цій справі було засекречено на вимогу Головного слідчого управління Національної поліції. Правоохоронці не повідомляли жодних подробиць про процес розслідування, аж до липня 2019-го в МВС говорили, що підозрюваних не встановлено (як пізніше говорив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, секретність була потрібна, оскільки вбивцям зливали інформацію про стан слідства).
У листопаді 2019-го "Українська правда" та INSIDER писали, що підозри у справі Шеремета можуть оголосити двом ветеранам АТО: Владиславу Грищенку (позивний Буча) та його дружині Інні (позивний Пума) – однак офіційно цю інформацію МВС не коментувало.
12 грудня Аваков повідомив у Facebook, що підозрюваних у вбивстві журналіста затримали.
За кілька годин керівники Нацполіції за участю Авакова, генпрокурора Руслана Рябошапки і президента Володимира Зеленського провели терміновий брифінг, на якому надали частину доказів, зібраних проти ймовірних виконавців убивства журналіста, та оприлюднили імена підозрюваних. У скоєнні злочину підозрюють військовослужбовця, музиканта Андрія Антоненка (його група називається Riffmaster, так називають і самого Антоненка), військову медсестру Яну Дугарь та дитячу хірургиню, волонтерку Юлію Кузьменко (позивний Лиса). У повідомленні на сайті МВС ішлося, що в причетності до злочину підозрюють і подружжя Грищенків (позивні Пума і Буча), однак у повідомленні про підозру, яке опублікував адвокат Кузьменко Владислав Добош, Грищенків не згадують. Слідчий, який був присутній на брифінгу, теж сказав, що є троє підозрюваних, а не п'ятеро.
Як вийшли на підозрюваних?
Начальник Головного слідчого управління Нацполіції Євген Коваль розповів, що правоохоронці вивчили всі злочини, у яких використовували вибухівку і які було скоєно в Україні до і після вбивства Шеремета. Усього їх було 35. Поліція звернула увагу на два епізоди: підрив опор ліній електропередач у Херсонській області в листопаді 2015 року і невдалий замах на бізнесмена в місті Косів Івано-Франківської області у 2018 році (вибухівка відвалилася від днища машини, і її помітив чоловік, на якого готували замах).
Зокрема, на фотографії з місця підриву електроопор слідчі помітили чоловіка у толстовці "зі специфічним принтом". Коваль заявив, що одяг з "ідентичними принтами" носив і Антоненко. Схожий принт був і на спині у чоловіка, який брав участь у закладенні вибухівки під машину Шеремета. Крім того, Антоненко дружив із чоловіком на прізвисько Нацик, якого підозрюють у скоєнні вибуху. Чи брав участь Антоненко в підриві електроопор, поліція не уточнювала.
Крайнє ліве фото з місця вибуху електроопор у Херсонській області (на ньому чоловік у толстовці з написом Orlando), крайнє праве – скріншот запису відеокамер, на якому зафіксовано чоловіка, який брав участь у закладанні бомби під машину Шеремета (що зображено на принті, розібрати неможливо). На трьох фото в центрі – Андрій Антоненко. На його одязі принти з назвами рок-групи Black Label Society і S.O.A. Графіка: mvs.gov.ua
Із підривом електроопор замах у Косові пов'язали через схожий тип вибухового пристрою (обидва пристрої, відповідно, аналогічні до того, який використовували під час убивства Шеремета). Вибухівку в Косові, сказав Коваль, закладало подружжя Грищенків – експерти виявили на пристрої їхні ДНК. Владислав Грищенко, очевидно, і зібрав бомбу. За інформацією слідства, він – колишній сапер. У презентації є запис розмови Грищенка (у вересні його заарештували через косівську справу) із сусідом по камері в СІЗО, на якому він говорить, що може зібрати бомбу будь-якої складності за 15 хвилин.
У підготовці замаху в Косові, вважає слідство, допомагав подружжю ветеран АТО, друг Бучі Іван Вакуленко на прізвисько Пістолет. Як Пістолет був пов'язаний із вбивством Шеремета і чи пов'язаний узагалі, незрозуміло, але в середині жовтня 2019 року його викликали на допит як свідка. До того часу правоохоронці вже прослуховували телефони подружжя Грищенків – так їм вдалося дізнатися, що про виклик на допит Пістолет відразу повідомив Пуму, і та порадила йому знайти адвоката і з'явитися до слідчого, після чого розповіла про це чоловікові і кільком знайомим.
Коваль на брифінгу говорив, що Інна Грищенко не здивувалася, що товариша її чоловіка пов'язали зі справою Шеремета, але це не зовсім так. По-перше, вона стверджувала, що на Владислава намагаються повісити вбивство журналіста ще за місяць до того, як Пістолета викликали на допит, тобто Грищенко знала про те, що слідство пов'язує ці епізоди. По-друге, одному із знайомих вона радила "лягти" перед тим, як сказати про підготовлюваний допит Вакуленка, тобто вважала зв'язок Пістолета зі справою Шеремета несподіваним.
За два дні після отримання повістки чоловік застрелився. INSIDER писав, що версія поліції про самогубство Вакуленка містить кілька серйозних розбіжностей, що може свідчити про намір повісити на нього вбивство Шеремета. Сумніви в тому, що Вакуленко застрелився, виданню висловлювала й Інна Грищенко. Хоча в опублікованому записі телефонної розмови вона говорила чоловіку, що Пістолет, найімовірніше, вкоротив собі віку через те, що "не вивіз Шеремета". Слідчі, наскільки можна судити з виступу Коваля, трактували це, як непряме визнання в співучасті у вбивстві. Однак у матеріалі INSIDER було зазначено, що у Вакуленка було багато особистих проблем у той період – тобто Грищенко могла мати на увазі, що чоловік не витримав необґрунтованих обвинувачень. Окрім того, Пума говорила, що самогубство Пістолета може зіграти з чоловіком на руку: "Зможемо вертіти, як хотіти".
Графіка: mvs.gov.ua
Дугарь і Кузьменко ідентифікували і пов'язали зі справою Шеремета після арешту Бучі у вересні 2019 року – обидві вони приходили на засідання суду, на якому Грищенку обирали запобіжний захід.
Які докази висунула поліція?
Під час брифінгу і глава слідчого управління Нацполіції, і міністр Аваков підкреслювали, що озвучують не всі докази, а лише ті, які дозволив оприлюднити слідчий у справі Шеремета. Можливо, у матеріалах кримінального провадження є вагоміші докази провини підозрюваних.
Андрій Антоненко – відомий музикант, засновник і лідер групи Riffmaster, волонтер, сержант Сил спеціальних операцій ЗСУ, у жовтні 2014 року його нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня, із липня 2019-го він служить у командуванні ССО. Його пісню "Тихо прийшов, тихо пішов" називають неофіційним гімном Сил спецоперацій.
Андрій Антоненко. Фото: EPA
За версією слідства, саме він був організатором злочину і координував інших учасників групи. Коваль заявив, що чоловік, зафіксований камерами спостереження біля автомобіля Шеремета в ніч перед вбивством, – це Антоненко. За словами Коваля, це підтвердили експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а також незалежний експерт Айвен Берч (Ivan Birch, очевидно, ідеться про цю людину). Аваков говорив, що вирішальною для висунення обвинувачень Антоненкові і Кузьменко стала саме експертиза ходи.
Антоненко, зазначають у поліції, жив поруч із Шереметом і добре знав цей район. Коваль підкреслював, що слідство довго не могло простежити повний маршрут підозрюваних, зафіксованих камерами відеоспостереження в ніч закладання вибухівки: вони з'являлися і зникали недалеко від будинку Антоненка.
Увечері 13 грудня Аваков заявив, що безпосередньо перед затриманням Антоненко просив родича вивезти з його квартири "зелену штуку" – напіврозібрану протипіхотну міну МОН-50. Деталі такої міни, сказав Аваков, використовували під час створення вибухових пристроїв у справі Шеремета та косівській справі. Міністр визнав, що такі міни із зони бойових дій могло привозити багато ветеранів, але підкреслив, що це підсилює підозри щодо Антоненка.
Слідчі вказують на те, що чоловік, який брав участь у закладанні бомби під машину Шеремета, кульгав. Приблизно в той же період Антоненко переніс операцію на нозі. Графіка: mvs.gov.ua
Хоча Антоненка називають організатором групи, жодних телефонних розмов з іншими підозрюваними правоохоронці не оприлюднили.
Юлія Кузьменко – волонтерка, кардіохірургиня в "Охматдиті", спеціалізується на ендоваскулярній хірургії.
Юлія Кузьменко. Фото: EPA
За версією слідства, саме Кузьменко закладала вибухівку під автомобіль Шеремета (як і у випадку з Антоненком, поліція посилається на висновки КНДІСЕ і Берча). У підозрі йдеться, що вона ж активувала вибуховий пристрій уранці 20 липня (водночас 13 грудня міністр Аваков заявив в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера", що слідство точно не знає, хто активував бомбу; з його слів можна зробити висновок, що це не Лиса). Крім того, опубліковано кілька фотографій Кузьменко з іншими підозрюваними, а також перехоплення телефонних розмов Лиси, в яких вона висловлює радикальні погляди: наприклад, погодилася з одним зі співрозмовників, що Київ треба було б обстріляти з "Градів". Зі своїм цивільним чоловіком, волонтером Петром Кияном (позивний Електрик) Кузьменко обговорювала можливий обшук – коли і в якій справі у неї могли проводити обшук, із контексту не ясно. Безпосередньо вбивство Шеремета вона ні з ким не обговорювала.
Яна Дугарь – військова Збройних сил України, учасниця АТО та ООС, військова медсестра.
Яна Дугарь. Фото: EPA
Слідство вважає її "розвідницею": Дугарь досліджувала маршрут, по якому пересувалися її імовірні спільники в ніч, коли закладали вибухівку, і шукала камери відеоспостереження. Навіщо це було потрібно, не зовсім зрозуміло: чоловік і жінка, які закладали вибухівку, потрапили на записи багатьох камер. Окрім того, у 2016 році Нацполіція висловлювала припущення, що підозрювані з якоїсь причини не ховалися від камер і не боялися виявлення.
У телефонній розмові зі своєю знайомою Дугарь розповідала, що під час прибирання знайшла у орендованій квартирі сумку із саперним приладдям. На брифінгу Коваль зробив висновок, що сумка належала підозрюваній. Проте, зазначає "theБабель", за інтонацією можна припустити, що вона здивувалася цій знахідці (ймовірно, сумка їй не належала) і злякалася, що її могли знайти під час обшуку. Чому Дугарь вважала, що у неї могли проводити обшук, із контексту незрозуміло (за версією УП, обшук у неї відбувся, і жінка зраділа, що він був за місцем прописки, а не в орендованій квартирі). В опублікованих перехопленнях вона, як і Антоненко з Кузьменко, не згадує Шеремета.
Інна та Владислав Грищенки – ветерани війни на Донбасі; Інна – колишня співробітниця пенітенціарних органів, Владислав до участі в АТО був шість разів судимий (його дружина говорила виданню INSIDER про сім судимостей), під час АТО серед іншого брав участь в обороні донецького аеропорту.
До 12 грудня обох їх затримали у справі про замах на косівського бізнесмена. У поліції зазначають, що Грищенко – колишній сапер, але не говорять прямо, що вибуховий пристрій, який використовували вбивці Шеремета, зробив саме він. У підозрі, опублікованій адвокатом Кузьменко, подружжя не фігурує. Водночас тільки подружжя Грищенків обговорювало вбивство журналіста в телефонних розмовах, опублікованих слідством.
У презентації, розміщеній на сайті МВС, ідеться, що технічну підтримку підозрюваним надавав цивільний чоловік Кузьменко Петро Киян. Киян, судячи з телефонних розмов, добре знав Владислава Грищенка. Під час одного з дзвінків (судячи з контексту, незабаром після самогубства Вакуленка) Киян сказав Грищенку, що теж хоче вчинити самогубство, тому що "багато накоїв". Як це пов'язано (і чи пов'язано взагалі) з убивством Шеремета, не зрозуміло. Як саме Киян допомагав підозрюваним, не уточнюють. У підозрі він не фігурує, правоохоронці його не затримували.
Ще одна обставина, на яку вказує поліція: з вечора 19 липня 2016 року і до ранку наступного дня телефони Антоненка, Кузьменко, Дугарь і подружжя Грищенків або були вимкнені, або їх не використовували. Коваль підкреслював, що такий режим "мовчання" був нехарактерним для кожного з підозрюваних. Це може свідчити про те, що вони залишили телефони в будинку або вимкнули, щоб їхній маршрут не можна було відстежити по вишках мобільного зв'язку.
Чи є у підозрюваних алібі?
Точно не відомо. На брифінгу Коваль у цьому контексті згадував тільки подружжя Грищенків. У 2016 році, за тиждень до вбивства Павла Шеремета, Владислав Грищенко повідомив поліції, що його найняли для вбивства людини в Дніпропетровській області (докладніше про цей епізод можна прочитати в судовому рішенні). На думку Коваля, Буча зробив це спеціально, щоб забезпечити собі алібі: деякий час, зокрема в день загибелі журналіста, Грищенко і його дружина перебували в Дніпропетровській області, допомагаючи слідству; це доводить і розташування їхніх мобільних, однак жодної активності телефонів подружжя не фіксували з ранку 19-го і майже до вечора 20 липня. Представник Нацполіції зазначив, що цього часу достатньо, щоб поїхати в Київ і повернутися назад.
Дугарь, згідно з довідкою з військової частини, яку опублікувала відома волонтерка, нардепка від "Європейської солідарності" Яна Зінкевич, із 3 червня до 26 вересня перебувала в зоні АТО. Водночас у соцмережах висловлювали зауваження, що це не гарантує, що Дугарь перебувала на Донбасі безвиїзно. Під час обрання запобіжного заходу адвокат підозрюваної говорив, що за тиждень до вбивства Дугарь була в Румунії на військових навчаннях (як доказ він продемонстрував закордонний паспорт жінки, проте на фото, опублікованому виданням НВ, штампи про перетин кордону датуються 2018-м і 2019 роками).
Про алібі Кузьменко нічого невідомо. На засіданні щодо обрання запобіжного заходу вона просила перевірити графіки чергувань в "Охматдиті", і заявила, що готова надати ДНК для аналізу і пройти перевірку на поліграфі.
Антоненко в суді 13 грудня казав, що не пам'ятає, де був і чим займався напередодні або в день убивства. Користувач Facebook Олексій Єрмілов писав, що вранці 20 липня 2016 року Riffmaster був у нього в гостях "за 40 км від Києва, у Ворзелі".
Який мотив у підозрюваних?
Наразі мотив, напевно, – найслабше місце у версії поліції. Шеремета, вважають у МВС, убили для дестабілізації ситуації в Україні. У підозрі, яку вручили Юлії Кузьменко, слідчий пише, що Антоненко зібрав групу для вбивства, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості та привернути увагу до певних політичних переконань“. Як могло вбивство журналіста зробити об'єктом суспільної уваги націоналістичні і нацистські ідеї, не пояснюють (цього, як відомо, і не сталося).
Які ще питання є до версії слідства?
У травні 2017 року "Слідство.Інфо" і журналісти міжнародної мережі Organized Crime and Corruption Reporting Project зняли фільм-розслідування про вбивство Шеремета. Серед іншого, в ньому йшлося, що колишнього або чинного співробітника СБУ Ігоря Устименка було помічено на відео з камер спостереження під будинком журналіста в ніч перед його вбивством. У Службі безпеки тоді відмовилися повідомити, чи стежили за Шереметом. Інформація, яку опублікувало слідство 12 грудня цього року, ніяк не пояснює ролі Устименка в злочині. Хоча наступного дня Аваков натякнув, що підозрювані могли розраховувати на прикриття українських або іноземних спецслужб. "У розмові наших підозрюваних є кілька сторінок тексту, де вони апелюють до якогось свого покровителя, який їх має витягнути і захистити", – сказав міністр.
Президент Володимир Зеленський 12 грудня висловив надію, що замовників убивства Шеремета буде знайдено, але представники слідства взагалі не згадували про замовне вбивство; згадок про це немає ні в опублікованій презентації, ні в підозрі Кузьменко. Також незрозуміло, як узгоджуються між собою можливий замовний характер убивства з мотивом, зазначеним у підозрі.
***
Засідання Печерського райсуду Києва щодо обрання запобіжного заходу трьом підозрюваним тривало до пізньої ночі 13 грудня. Суддя Сергій Вовк задовольнив клопотання прокуратури і взяв під варту Кузьменко та Антоненка; Дугарь помістили під домашній арешт.
