12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. На терміновому брифінгу заступник голови Нацполіції Євген Коваль назвав імена ймовірних причетних до вбивства: медсестра одного з парашутно-десантних батальйонів Яна Дугарь, музикант і військовослужбовець Андрій Антоненко, дитяча хірургиня і волонтерка Юлія Кузьменко й подружжя учасників АТО – Владислав та Інна Грищенки.
За словами Авакова, вибухівку в автомобіль закладали Кузьменко та Антоненко.
За версією правоохоронців, Антоненко захопився ультранаціоналістичними ідеями і для дестабілізації ситуації в країні вирішив убити Шеремета. Антоненко залучив до злочинної групи Дугарь і Кузьменко, останні проводили підготовку й розвідку для вчинення злочину.
Соцмережі неоднозначно відреагували на цю подію. "ГОРДОН" зібрав найцікавіші коментарі.
Однією з перших на повідомлення про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета відреагувала головна редакторка інтернет-видання "Українська правда" Севгіль Мусаєва (у цьому виданні працював Шеремет).
"Зізнаємося чесно, озвучена версія слідства нас шокувала. Зараз ми ставимося до викладеної інформації обережно", – уточнила вона.
Народна депутатка від "Європейської солідарності" Яна Зінкевич заявила, що одна з підозрюваних у вбивстві Шеремета Дугарь на момент його вбивства була в АТО. Вона опублікувала скан довідки, у якій зазначено, що із 3 червня до 26 вересня 2016 року Дугарь перебувала на Донбасі. "Докази, що були надані по Яні, абсурдні навіть за своєю суттю та притягнуті за вуха", – зазначила Зінкевич.
Кримінологиня Анна Маляр зазначила, що правоохоронці не пояснили мотивів замовника і виконавців убивства Шеремета. "На брифінгу озвучили версію про мету дестабілізації ситуації в Україні? Але для такої мети вибрано дуже невдало: пору року – літо, коли більшість у відпустках; та, перепрошую, особу вбитого. Павло Шеремет був дуже делікатним та зваженим у своїх висловлюваннях і чесно говорив, що він громадянин іншої країни. Відомим він був прижиттєво, давайте чесно, далеко не кожному українцю. Тобто як його вбивство повинно було призвести до дестабілізації? Яке почуття повинні були відчути українці, окрім суму та жалю, по відношенню до смерті Шеремета, щоб почалася хвиля дестабілізації?", – поцікавилася Маляр.
Головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов підкреслив, що особисто знайомий із підозрюваними у причетності до вбивства Шеремета. За його словами, "Riffmaster Андрій Антоненко – один із символів війни", а "Юлія Кузьменко – відома і шанована волонтерка, яка присвятила весь свій час допомозі фронту". "Я дуже побоююся, щоб із кимось іще з фігурантів справи не стався нещасний випадок або самогубство. У будь-якому разі наближається буря. Без перебільшення – ідеться про авторитет країни, держави загалом, про людей, які означають дуже багато для України", – додав Бутусов.
"Довіра до МВС, звісно, нижча за плінтус. Але якщо дитячий хірург "Охматдиту" дійсно брала участь у вбивстві Шеремета і мріяла про теракт у Києві – жити взагалі дуже страшно", – написала журналістка "Радіо Свобода" Яна Полянська.
Ексдепутат Київради, бізнесмен Олексій Давиденко вважає, що затримана хірургиня дитячої лікарні Кузьменко може стати розмінною монетою у великій політичній грі. "Я не вірю! Я не знаю всіх тих, кого обвинувачують у вбивстві Павла Шеремета, але я точно особисто знаю одну людину із цього списку і не вірю, що вона може бути до цього причетною. Юлія Кузьменко. За версією слідства, саме вона – дитяча хірургиня найкращого у країні кардіоцентру МОЗ – підклала бомбу під авто журналіста. Лікарка, завідувачка відділення дитячого кардіоцентру в "Охматдиті" від нічого робити, без приводу, уночі кладе бомби під авто журналістам", – написав він.
Журналістка і телеведуча Яніна Соколова висловила недовіру до озвученої версії розслідування. "Убивство Павла Шеремета скоїли волонтери і військовослужбовці. (Слідство МВС). Не вірю..." – заявила вона.
"Із погляду сухої політичної технології, дискредитація націонал-патріотичного руху і подальша маргіналізація опозиції відповідного спрямування в очах мас неминуча. Хто в цьому винен – нехай кожен вирішить сам. Але реакція електорату передбачувана і для влади вдала", – зазначив головний редактор "РБК-Україна" Сергій Щербина.
"Я не дістав відповіді на головне запитання – навіщо їм було вбивати Павла Шеремета? Який мотив? Виходить, що Шереметом хотіли [п'ятого президента Петра] Порошенка скинути, а Марусею [Звіробій] – уже [теперішнього президента Володимира] Зеленського? Хто вони такі, що можуть запустити такі процеси? Якщо ж підозрювані – це просто виконавці, то хто замовник?" – озвучив запитання екснардеп Борислав Береза.
"Якщо хотіли показати саме неспростовні докази – неспростовних не було. Є певні факти, до яких є купа питань. І ставити їх мають професійні адвокати", – вважає нардеп від "Європейської солідарності" Володимир Ар'єв.
Протилежну думку озвучив журналіст Дмитро Литвин.
Він написав, що після перегляду поліцейської презентації щодо вбивства Шеремета "переконаний у винуватості цих людей". "Вони наговорили там більше ніж достатньо, щоб можна було зрозуміти, що це – саме вони", – підкреслив Литвин.
Український політолог, голова громадської організації "Фонд національних стратегій" Тарас Березовець вважає, що присутність президента Зеленського на брифінгу Нацполіції та Генпрокуратури "найбільше підриває довіру до результатів розслідування вбивства Шеремета".
"Не розслідуй – будеш винен. Розслідуй – однаково будеш винен. Зеленський навіть не розуміє, яка м'ясорубка на нього чекає", – поділився думкою журналіст DW Олександр Голубов.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив надію, що незабаром правоохоронці притягнуть до відповідальності вбивць журналіста.
"Я стежу за сьогоднішнім розвитком у розслідуванні вбивства Павла Шеремета в Україні, яке сталося 20 липня 2016 року. Я сподіваюся, розслідування дасть можливістьь притягнути до відповідальності кілерів та всіх винуватих", – написав він.
I am following today's developments in the investigation of the murder of Pavlo #Sheremet in #Ukraine on 20 July 2016. I hope it will soon bring the killers and perpetrators to justice. #EndImpunity pic.twitter.com/93vKEqPUIy
— OSCE media freedom (@OSCE_RFoM) December 12, 2019