Денісова: У нас узагалі немає часу! Саакашвілі голодує 34 дні, будь-якої миті можуть розпочатися незворотні процеси G

– Сьогодні 34-й день як Михайло Саакашвілі голодує у грузинській в'язниці. Чи є у вас останні дані про те, у якому він стані?

– Я спілкуюся з офісом омбудсмена Грузії і з посольством. Що сьогодні повідомили в омбудсмена? Учора Саакашвілі здав аналізи після того, як на цьому наполіг його особистий лікар. Поки що результатів немає. Але стан тяжкий.

Я була в Михайла 27 жовтня. Почула подробиці про його розміщення у цій в'язниці. Підтвердилося, що він не мав матраца, а тільки чохол від нього. І він у таких умовах перебував 10 днів. Тільки коли в нього з'явилися гроші, він зміг купити собі матрац.

Уже тоді стан здоров'я був критично тяжким. Парафінового кольору обличчя, обм'яклий, схуд на 14 кг. Ми розмовляли з ним дві години. У першу годину ще могли системно розмовляти, він давав чіткі відповіді на запитання, а другу годину було видно, наскільки йому складно фокусуватися. Він швидко втомлювався, потім був сплеск, коли він розповідав про реформи, які потрібно провести, як він бачить перетворення у Грузії. А потім знову втрачав концентрацію. Тоді вже було занепокоєння про стан його здоров'я. Він сам казав, що слабшає з кожним днем, що йому все важче вставати й думати.

У нього багато відвідувачів – за 30 днів ув'язнення його відвідало 130 осіб. Це дані посла Грузії, які він надав мені у понеділок під час нашої зустрічі. Це, безумовно, свідчить про його підтримку, але в той самий час і про те, що він дуже стомлюється. Саакашвілі розповів, що на той момент переніс чотири кризи – двічі підвищувався тиск і дві кризи через генетичне захворювання крові. Це все ускладнює процес голодування.

Після мене того самого дня Саакашвілі відвідав лікар – народний депутат Максим Перебійніс. Він висловив побоювання щодо стану Саакашвілі.

Дуже важливий момент: Саакашвілі не має зв'язку і нікому не може зателефонувати. У нього подвійний статус: є два вироки, за якими він відбуває покарання, ще дві справи розглядають у суді й щодо однієї триває слідство. Оскільки триває слідство, то слідчий має право обмежити його зв'язок телефоном. Телевізор показує три російські та два грузинські телеканали.

– Наскільки Саакашвілі забезпечений медичною підтримкою?

– На території в'язниці стоїть реанімобіль, але він може лише забезпечити переливання крові та масаж серця. Начебто зараз, як повідомив посол, там уже два реанімобілі, їх забезпечено якоюсь апаратурою. Але ми не можемо це перевірити.

Саакашвілі п'є шість-сім літрів води. Йому дають медикаментозну підтримку – 30 таблеток та дві крапельниці. Але однаково голодування позначається на його здоров'ї, адже людина має щодня харчуватися.

Ми наполягаємо на переведенні Саакашвілі до клініки, на що влада Грузії нам відповідає: у них чудова тюремна клініка. Але коли я запитала у Саакашвілі, як він ставиться до переїзду до цієї тюремної лікарні при установі виконання покарань №18, він сказав прямо: "Мене там уб'ють. Я боюся за свою безпеку".

Лікарню перевірили представники офісу омбудсмена Грузії: там немає лікаря реаніматолога, немає інфраструктури, необхідної апаратури, щоб визначити кризу, поставити діагноз та надати відповідну допомогу. Це є порушенням ст. 22 Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими ООН. У ній чітко виписано, що у такому разі мають надавати допомогу в тій лікарні, де є вся необхідна інфраструктура, обладнання та лікарі.

Наприклад, є клініка Viva Med. Вона має договір зі Спеціальною пенітенціарною службою міністерства юстиції Грузії, і в ній ув'язненим надають таку допомогу – через клініку пройшло 600 ув'язнених. Чому не надати розміщення у ній Саакашвілі?

Я намагалася донести цю інформацію послу Грузії в Україні, він сказав, що є клініка при тюремній установі №18.

– Чиновники Грузії заявили однозначно, що передавати Саакашвілі Україні не збираються. Чи є у нас спосіб боротися у такому разі?

– На жаль, немає юридичних підстав для передання Саакашвілі Україні. Він є громадянином України, але за їхніми вироками, які вже набули чинності, його засуджено, засуджено до шести років позбавлення волі, затримано і він перебуває у в'язниці. Грузія вважає його особою, що відбуває покарання за злочин, який, на їхню думку, він скоїв. Ще два процеси тягнуться вісім років, що є порушенням прав на розумний строк розгляду.

Саакашвілі хоче публічного розгляду, а суд ігнорує його думку та клопотання адвокатів про публічний розгляд. Він хоче сам виступити на свій захист перед судом, але його позбавили такого права, що порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яку Грузія ратифікувала, а конвенція є законом на території країни, що її підписала. І ще одну кримінальну справу розслідують про перетин кордону.

Є механізм передання на відбування покарання на території України. Між нашими країнами є договір та конвенція, які це регламентують. Але Михайло чи його родичі мають написати заяву, Грузія має на це погодитися, передати документи в Україну. Тут має відбутися суд, його вирок потім надсилають до Грузії, там його розглядають і в разі згоди із призначеним покаранням Саакашвілі можуть передати Україні. Такою є процедура. Я розумію, що Саакашвілі на це не погодиться. Він не визнає себе винним у злочинах, за які йому ухвалено вирок.

– І часу катастрофічно мало, бо він голодує?

– У нас узагалі немає часу на ці процедури! Людина голодує. Триває 34-й день голодування. Саакашвілі схуд на 20 кг. У будь-який момент можуть початися незворотні процеси в печінці та нирках. Так, йому надають медикаментозну підтримку для полегшення стану, але це ж не харчування.

Сьогодні до Києва прилетіла мати Саакашвілі. Я зустрілася з нею, з адвокатом Євгеном Грушовцем, якого не пустили до Грузії, та з народною депутаткою Єлизаветою Ясько, щоб діяти злагоджено, поширюючи інформацію про Михайла Саакашвілі. Сьогодні його життя під питанням. Він сам це сказав. Він розуміє, чому робить це, – він бореться. І коли я запитала, чи погоджуватиметься він на примусове годування, він відповів – ні. Він проти. Якби Саакашвілі хотів, то сам скасував би голодування.

Я вважаю, потрібно якнайбільше говорити про ситуацію, що склалася. І дякую всім ЗМІ, що ви нам у цьому допомагаєте та поширюєте заяви. Я надіслала у п'ятницю свою заяву до 78 посольств, міжнародних організацій, Комітету з прав людини, комісара Ради Європи з прав людини, верховного комісара ООН із прав людини, і чекаємо від них реакції.

– Ви плануєте ще раз їхати до Грузії, щоб побачитися із Саакашвілі?

– Його можна відвідувати. Завтра до нього піде консул України, запитає, чи хоче він, щоб приїхав омбудсмен. Якщо він цього захоче, ми розпочнемо процедуру оформлення мого допуску. Поїхати – не питання. Питання – із чим повернутися.

Коли я минулого разу прилетіла до Грузії, то 40 хвилин провела на кордоні – мене не пускали до країни. Коли ми заходили до в'язниці, у моєму блокноті перечитали всі записи – 45 хвилин тривала процедура допуску.

Я готова їхати та підтримати Михайла. Але нам набагато важливіше домогтися того, щоб грузинська влада перевезла його до нормальної клініки, де у разі кризи (а ми розуміємо, що вона може настати будь-якої хвилини) людину могли б урятувати.

Головне сьогодні – поширення інформації про те, що життя Саакашвілі у небезпеці, що влада Грузії має надати йому медичну допомогу у спеціалізованій клініці. Тюремна лікарня №18, куди його хочуть перевести, цим вимогам не відповідає. Нам треба домогтися, щоб Саакашвілі надали медичну допомогу в умовах лікарні, де здатні підтримати його в такий складний період.

– Із послом Грузії ви скільки разів зустрічалися?

– Він лише у жовтні приїхав до нашої країни, тому зустрічалися з ним лише один раз – у понеділок, 1 листопада.

– На вашу думку, у грузинської сторони є розуміння критичності ситуації?

– Хто такий посол? Він нас почув і пішов, передав інформацію владі у Тбілісі. Ми з ним спілкувалися півтори години. Я висловила рішучий протест діям грузинських посадовців, які, по-перше, перешкоджають проїзду українських громадян, і попросила пояснити причини, чому так діяли посадовці в аеропорту щодо мене, а по-друге, передала йому заяву про необхідність переведення Саакашвілі у нормальну клініку. На що посол відповів, що кризи немає. Я уточнила: "Ми чекаємо на кризу?"

Посол дуже емоційно відреагував та попросив, щоб ми враховували політичну ситуацію у країні. На що я відповіла: я – омбудсмен України й рівновіддалена від усіх органів влади, тому політична ситуація не має жодного стосунку до дотримання прав людини як у нас у країні, так і в будь-якій іншій. Для мене Саакашвілі – громадянин України. Мій мандат поширюється на всіх громадян України, хай де вони є. Тому я відстоюватиму його права. Я вимагаю від грузинської влади забезпечити його процесуальні права – право на гідні умови утримання та право на медичну допомогу. Посол сказав, що донесе цю інформацію до органів влади, міністра юстиції Грузії. Але вже 34-й день голодування. Стан Саакашвілі тяжкий.

У Грузії рішення про примусове годування ухвалює тюремний лікар із трьома експертами-лікарями, яких сам і добирає. У нас це роблять через судове рішення. Але є рішення ЄСПЛ "Невмержицький проти України". Це не лише акт для України, а й для всієї Європи, що примусове годування є порушенням ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, його прирівнюють до тортур.

– Грузинська сторона вже пояснила свої дії стосовно вас, адвоката Саакашвілі Грушовця та журналістів Дмитра Гордона й Олесі Бацман?

– Поки ні. Ми чекаємо на пояснення. Вони, певно, ще думають, що на це відповісти.