Клуб читачів
ГОРДОН
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Кредит від МВФ: брати чи не брати?

У 2017 році МВФ не надав Україні другого траншу кредиту в межах програми фінансової допомоги і пообіцяв переглянути програму співпраці. "ГОРДОН" зібрав думки експертів, щоб розібратися, чи потрібні Україні кредити МВФ і чи можна знайти їм альтернативу.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
У 2018 році Україна чекає від МВФ $3 3,5 млрд
У 2018 році Україна чекає від МВФ $3–3,5 млрд
Фото: ЕРА
Олена ПОСКАННА

У 2017 році Міжнародний валютний фонд (МВФ) мав надати Україні два транші кредиту. У підсумку перерахував лише один на $1 млрд. Виплату другого траншу розміром $1,9 млрд у липні вирішили відкласти, тому що Верховна Рада не встигла ухвалити необхідні для продовження співпраці з кредитором законопроекти щодо пенсійної та земельної реформ, а також низку антикорупційних законопроектів.

14 жовтня міністр фінансів Олександр Данилюк заявляв, що "реалістично" оцінює ймовірність надходження траншу до кінця 2017 року. Проте в Нацбанку України повідомили, що надходження коштів чекають лише у 2018 році.

14 грудня виконувач обов'язків голови НБУ Яків Смолій уточнив, що черговий візит місії МВФ очікують наприкінці січня, "відповідно, перегляд програми – лютий–березень, транш можливий у другому кварталі". Сума фінансової допомоги становитиме $33,5 млрд.

Того самого дня на брифінгу у Вашингтоні заступник голови департаменту комунікацій МВФ Вільям Мюррей заявив, що на цьому етапі немає запланованої місії щодо перегляду програми співпраці з Україною і "поки рано" говорити про наступний транш, оскільки не всі умови виконано.

Чи може Україна обійтися без грошей МВФ?

Протягом минулого року країна повернула МВФ $1,268 млрд за попередніми боргами, тобто перерахувала більше грошей, ніж одержала від Фонду. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко розповів виданню "ГОРДОН", що протягом наступних трьох років Україна має виплатити $25 млрд ($20 млрд – гарантований державою борг, $5 млрд борг держпідприємств).

"Фінансову стабільність буде різко порушено, якщо не продовжити співпраці з МВФ. З огляду на закладений на 2018 рік курс – 30 грн за долар, за відсутності нових валютних вливань, доведеться віддавати як борги третину бюджету. Відкрита потреба у валюті, за моїми розрахунками, цього року становить $7 млрд. На тлі резервів у розмірі $19 млрд я не уявляю, як країна може утримати фінансову стабільність", – сказав Устенко.

"Можна Валютний фонд любити, можна не любити, можна ненавидіти, але він Україні потрібен, тому що альтернативи немає. Український зовнішній борг становить $115 млрд, десь половину треба повертати протягом одного року. Звідки? Яке джерело? Без перекредитування утримати ситуацію неможливо", – заявив в авторській програмі головного редактора видання "ГОРДОН" Олесі Бацман на телеканалі "112 Україна" народний депутат від Блоку Петра Порошенка Віктор Пинзеник.

Крім МВФ, Україні надають кредити Європейський банк реконструкції і розвитку, Європейський інвестиційний банк, Міжнародний банк реконструкції і розвитку і низка інших міжнародних структур, комерційних банків та уряду іноземних держав. Але саме Фонд пропонує прийнятні умови для співпраці.


Финансист, президент инвестиционной группы "Универ" Тарас Козак. Фото: CEO Club Ukraine / Facebook
Фінансист, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак. Фото: CEO Club Ukraine / Facebook


"У МВФ найдешевші гроші у світі. Ми платимо за обслуговування боргу приблизно 1% річних. Нагадаю, кошти через євробонди нам обходяться більше ніж у 7% річних. Тому продовжувати співпрацю із МВФ необхідно", – підкреслив фінансист, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

"Критичної потреби у зовнішньому фінансуванні зараз немає", – сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" директор аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло. За його словами, цього року держава в змозі розрахуватися за зовнішніми боргами без західних позик.


директор по аналитической работе Института общественно-экономических исследований Ярослав Жалило. Фото: Ярослав Жалило /
Директор аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло. Фото: Ярослав Жалило / Facebook


"Є підозра, що Україна утримається від так званих непопулярних реформ, зважаючи на майбутні вибори. І не виключено, що ми поки одержувати гроші від МВФ не будемо", – повідомив економіст.

Він підкреслив, що в разі гострої необхідності Валютний фонд піде на пом'якшення умов.

"Україна почала працювати з Фондом ще наприкінці 1990-х. І є показовий індикатор: коли країні критично гроші не потрібні, МВФ тягне з виплатами траншів і висуває все нові умови, а коли гроші реально потрібні, Фонд закриває очі на невиконання деяких вимог і виділяє кошти. Звідси такий прогноз: якщо МВФ скаже "гаразд, не підвищуйте тарифів, а візьміть гроші", значить, вони оцінили ризики для України як такі, що зростають; якщо будуть тягнути в режимі переговорів, значить у нас усе добре", – зазначив Жаліло.

Чому зростає держборг?

Негативним наслідком використання західних позик, на думку економістів, є зростання зовнішнього боргу, що в підсумку може призвести до економічної кризи.

"Співпрацю з МВФ треба продовжувати, щоб не було необхідності оголошувати дефолт державного бюджету. Накопичення і збільшення держборгу відбувається з вини України, тому що беруть гроші не лише на обслуговування боргу, але і підвищують позику. У підсумку можна дійти до грецького сценарію, коли розмір держборгу перевищив 135% ВВП країни і сталася криза. Євросоюз узяв на себе вирішення проблем Греції. У нас же членства немає, тому наше становище набагато складніше. А ми впевнено йдемо за грецьким сценарієм: у бюджеті цього року передбачено збільшення держборгу на 231 млрд грн – до 1,999 трлн грн", – попередив економіст Андрій Новак.


Глава Комитета экономистов Украины Андрей Новак. Фото: Latifundist.com
Голова Комітету економістів України Андрій Новак. Фото: Latifundist.com


На думку Жаліла, значного збільшення суми держборгу в доларовому еквіваленті не відбудеться.

"Ми прорахували закладене підвищення розміру зовнішнього боргу. Вийшло, що основна маса – це курсовий фактор. Борг просто перевели в гривню, тому вийшла така сума. Але я бачу, що зараз уряд проводить правильну політику і більше орієнтується на внутрішні запозичення, ніж зовнішні", – сказав Жаліло.

Середньострокова стратегія управління державним боргом, яку затвердив Кабінет Міністрів України, передбачає, що за підсумками 2017 року обсяг державного боргу не має перевищувати 66% ВВП, на кінець 2018-го і 2019 року – 62% і 58% відповідно.


экономист, исполнительный директор Международного фонда Блейзера Олег Устенко. Фото: Oleg Ustenko / Facebook
Економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Фото: Oleg Ustenko / Facebook


"Щоб зменшувати держборг, необхідно радикально покращити бізнес-клімат і залучати сюди значні інвестиції, а не $2,5 млрд, як минулого року. Це в чотири рази менше від історичного максимуму в Україні. Ніщо в порівнянні із сумами, які розподіляють у світі через інвестиційні канали. Апетит до ризикових інвестицій зріс багаторазово, а ми сидимо на голодному пайку", – сказав Устенко.

За його словами, для забезпечення виплат українська економіка має зростати набагато швидше, ніж передбачено урядовими програмами.

"Прогнозованого темпу зростання – 3% – недостатньо. Ми явно відстаємо від країн-сусідів і від країн із категорії країн, що розвиваються. Одна з найбільших статей держбюджету на цей і наступний роки – виплати відсотків за наявними зовнішніми боргами. Країна фактично приблизно $5 млрд має виплачувати тільки відсотки, а це майже 5% ВВП. Так що співпраця з МВФ триватиме. З усією складністю ситуації та небажанням нарощувати борги, поки іншого виходу немає", – підкреслив Устенко.

Чому Україна не виконує умов МВФ?

Головне завдання МВФ – підтримання глобальної фінансової стабільності, щоб усі країни справно платили за своїми боргами, пояснив Жаліло. За його словами, Фонд намагається впливати на українську політику винятково для забезпечення платоспроможності країни.

"Є стандартні процедури: балансування держбюджету, оптимізація витрат, зняття тиску на валютні резерви. Це означає, що країна повинна мати надходження валюти ззовні і водночас не витрачати її на штучне утримання курсу національної валюти. Решта – конкретні інструменти і процедури, які визначають у процесі переговорів української влади та фахівців Фонду", – пояснив Жаліло.

Програму співробітництва з Україною, яку реалізовують зараз, рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 1 березня 2015 року. Вона передбачає надання приблизно $17,5 млрд у кредит кількома траншами протягом чотирьох років. Водночас Україна взяла на себе низку зобов'язань.

"У 2017 році МВФ визначив 11 маяків реформ. З них Україна виконала половину одного – нібито провела пенсійну реформу. Насправді перетворень немає: як була у нас система однорівнева солідарна, так і залишилася. Побачивши, що українська влада не здатна реалізувати стільки вимог, МВФ в односторонньому порядку звів свої умови до чотирьох – прозора приватизація, закон про ринок землі, антикорупційний суд і врегулювання ціни на газ", – розповів Новак.

МВФ регулярно проводить моніторинг виконання меморандуму і за необхідності переглядає умови співпраці.

"Останнім часом переговорна позиція української влади посилилася. Робили спроби знайти компроміси, як із пенсійним віком, наприклад. Влада заявила: підвищувати вік не будемо, а дефіцит спробуємо закрити через збільшення мінімальної зарплати. І це позитивна тенденція", – зазначив Жаліло.


Фото:
Президент України Петро Порошенко та глава МВФ Крістін Лагард. Фото: International Monetary Fund / Flickr


6 грудня глава Фонду Крістін Лагард заявила, що головною вимогою українського суспільства і частиною зобов'язань уряду України в межах програми співпраці з Фондом є боротьба з корупцією, і настійно закликала владу "швидко просуватися до ухвалення закону про незалежний антикорупційний суд відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи".

Такий акцент на боротьбі з корупцією не випадковий. У МВФ підрахували, що корупція коштує Україні 2% економічного зростання. А це значний ресурс, який може бути спрямовано на розвиток економіки.

"Через корупційні канали минулого року в Україні розподіляли $5–10 млрд, за оцінками міжнародних експертів. Ось гроші, щоб вирішувати масу питань і погашати наші борги. Валютний фонд – поступлива організація. Це чітко проявиться, якщо ми зробимо зрушення щодо антикорупційного законодавства", – повідомив Устенко.

МВФ не вимагає від України неможливого, зазначив Жаліло. Просто зараз висунуті організацією умови не відповідають "поточній політичній ситуації".

"Ми втягуємося у виборчу гонку. Влада вже думає, які реформи можна реалізувати, а які – краще відкласти. Низка умов МВФ належить до категорії непопулярних – пенсійна та земельна реформи, тарифи на газ... Уважають, що це опудало для людей. Насправді вони вкрай потрібні. Ми аналізували чинний меморандум. На нашу експертну думку, країні було б чудово, якби цей документ удалося повністю реалізувати", – наголосив Жаліло.

"Батіг і пряник стосовно українських політиків, схоже, не працює. У мене великі сумніви, що вони самостійно почнуть діяти. Тільки коли влада опиниться в закритому загоні, можна буде вичавити реформи. Потрібен контролер, щоб підганяти політичний клас. Відразу кілька груп – міжнародні фінансові інститути, західні партнери й українське громадянське суспільство. І нікого не можна забирати з цього кола. Тому МВФ як контролер має залишатися", – підсумував Устенко.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Шановні читачі! На нашому сайті заборонена нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства. Коментарі, що порушують ці правила, ми будемо видаляти, а їхнім авторам закривати доступ до обговорення.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook


 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації