0 Київ
Скільки могильників розмило після підриву Каховської ГЕС, кладовища, трупи тварин плавають. Звісно, ми очікуємо на спалахи інфекційних захворювань: спочатку – із коротким інкубаційним періодом, потім – із тривалим, а далі – які передаються через укуси комах
– Ольго Анатоліївно, вітаю.
– Вітаю.
– Я дуже рада вас бачити. Я думаю, наші глядачі теж скучили за вами. Тим паче, що нам у вас потрібно дізнатися зараз багато важливої інформації, яка у вас, звісно, є. Розпочну я з найголовнішого: днями моторошна трагедія сталася – російські терористи підірвали Каховську дамбу та зруйнували Каховську гідроелектростанцію. Ось я у вас хочу запитати як у докторки медичних наук, професорки, заслуженої лікарки України та провідної української інфекціоністки: що це на практиці означає для всіх українців?
– Це дуже масштабна екологічна катастрофа на кілька років. Це територія, яка не пристосована для життя в майбутньому, протягом кількох років. Це порушення, наскільки я розумію, багатьох і логістичних питань, і багатьох питань, пов'язаних із течією водойм, там тощо. Ну, і звісно, усі зараз найбільше говорять про спалахи інфекційних хвороб. Є навіть такий термін – waterborne disease, тобто інфекційні захворювання, які передаються через воду. Ну, звісно ж, не лише це.
Ми всі розуміємо, це всі ось ці мазути, усі мастила, усі токсичні речовини, усе те, що там були райони бойових дій, – усе це, звісно ж, теж становить певну небезпеку. І взагалі, так, поняття food poisoning є – харчові отруєння. Вони не тільки про інфекційні хвороби, хоча більшість цих інфекційних хвороб – це отруєння тими токсичними речовинами, які входять у харчові продукти через те, що насичуються із ґрунту. І такими, що у природі не трапляються, не мають бути. Тому що є токсичні речовини, які самі у продуктах є. Соланін, наприклад, у картоплі, всім відомий. І тому, на жаль, звісно, будуть у нас досить складні становища, особливо – для людей у тих регіонах, рятувальників усіх, і всіх служб, які зайняті ліквідацією цієї трагедії.
Скріншот: Алеся Бацман / YouTube
– Ну, сталося не лише затоплення, не тільки люди загинули. Безліч людей.
– Так.
– Ми зараз навіть не знаємо до кінця масштабів. А й розмило могильники, розмило сміттєзвалища, розмило якісь смітники, зокрема й токсичних відходів. Розмило кладовища. Що найнебезпечніше?
– Скільки могильників розмило, кладовища, трупи тварин плавають у величезній кількості, ми з вами бачимо: припливають [трупи] великої рогатої худоби зокрема. Ну, звісно, що ми очікуємо, зокрема, на спалахи інфекційних захворювань. Спалахи будуть послідовними. Спочатку будуть захворювання, у яких коротший інкубаційний так званий період. Це захворювання переважно гострі кишкові, спричинені різними-різними збудниками, наприклад, тією самою кишковою паличкою. А це досить неприємний збудник. Спричинив найважчий, якщо хтось пам'ятає, 2011 року в Європі спалах. Інтерогеморагічна кишкова паличка. Там також багато було загиблих.
Ентеровіруси, ентеровірусні захворювання... і далі будуть хвороби, у яких триваліший інкубаційний період. Такі, як вірусні гепатити А та Е. Гепатит Е у нас є, всупереч думці, що це лише десь у південних країнах. Він у нас є. І в нас були колись трагедії місцевого масштабу, наприклад, у Харкові свого часу, – то були в нас пацієнти, які були з підтвердженим цим діагнозом, але підтверджували не в нас у країні: у нас не було діагностикумів. Підтверджували з Німеччини. І ми дістали підтвердження. Тому є ці гепатити. У них триваліший інкубаційний період: у гепатиту А – аж до 45 днів. Уявляєте? Тобто це за кілька місяців може все початися.
Далі будуть спалахи захворювань, які зокрема можуть передаватися і через укуси комах: комарами, звісно. Наприклад, така хвороба, як лихоманка Західного Нілу, бо в нас є приблизно 20 епідемічних осередків цього захворювання. І взагалі це захворювання трапляється. Його складно діагностувати, але воно трапляється на нашій території. А це – те захворювання, яке із 2015-го десь до 2017 року спричинило трагічний спалах у всій Європі.
Загалом цей збудник адаптувався до нових умов існування. Сама його назва – лихоманка Західного Нілу – окреслює його природне місце проживання. Більше його тривалий час ніде не було. І був перший трагічний такий спалах наприкінці 90-х – на початку 2000-х років – стався у Нью-Йорку.
Там була ціла детективна історія, як мер Нью-Йорка [Рудольф] Джуліані тоді ходив... і як вони просто розслідували, тому що не могли зрозуміти: усі гинуть, усі помирають... Я цю навіть описала історію в себе у Facebook, тому що вона просто, ну, для гарного такого детектива зроблена. Просто там дуже цікава історія – зараз не буду на ній зупинятися.
І тоді розшифрували (не з першого разу), і це був перший випадок виявлення цього захворювання на іншому континенті. А зараз воно поширилося по всій Європі через господарську діяльність і адаптацію переносників. Наприклад, ось ці ось комарі, які є на кладовищі автошин... Кладовища – так? – у Європі всі знають. Кладовища машин. Я думаю, що зараз половина цих кладовищ у нас їздить. Зрозуміло, із яких причин, на жаль. Але от в оцих от шинах оці комарі пристосувалися жити, зокрема й передавати різні інфекційні захворювання.
Тому заходи мають: комплексні заходи протидії, так, поширенню – мають передбачати, зокрема, застосування препаратів, інсектицидів усіляких для того, щоб розмноження при ось цих ось переносниках... Впливати на переносників. Думаю, буде таке захворювання, як і лептоспіроз, зокрема.
Лихоманка Західного Нілу – важке захворювання. Його погано лікують і діагностують, але воно трапляється на нашій території
– Ольго Анатоліївно, а ви сказали про цю лихоманку Західного Нілу – так?..
– Так.
– А які симптоми? І це смертельне захворювання? Його лікують?
– Воно важке. Його погано лікують, бо там немає етіотропної терапії. На жаль, ми зараз із вами живемо глобально в еру еволюції й адаптації мікроорганізмів. Так звана ера. До чого ця еволюція й адаптація призвели? Були звіти на міжнародному рівні дуже цікаві, 2005 року їх опублікували. На порозі тисячоліття нового.
Це пов'язано із глобальними процесами: і потепління, і населення... Тому що... що таке населення? Людина втручається в ті екосистеми, у які раніше не втручалася. А в цих екосистемах живуть якісь мікроби, живуть якісь збудники. Вони одразу ж знаходять собі нове таке місце проживання у вигляді нашого організму теж. Пристосовуються до передавання, застосування антибіотиків, програм вакцинації. Коротше, усе це призвело до того, що ми живемо глобально в еру вірусних інфекцій. Це найнеприємніше, тому що якщо проти бактерій є антибіотики, хоча проблема антибіотикорезистентності просто колосальна, і зараз вона просто настільки актуальна, що вже далі просто нікуди... Нам треба із цим щось робити, і терміново.
– Ми давайте скажемо простими словами: на людей не діють антибіотики. От застосовують пацієнтам...
– Так. Так-так-так.
– ...а воно не діє, організм людини не реагує.
– Так. Річ же в тім, що це не банальні якісь процеси, коли люди в домашніх амбулаторних умовах хворіють, а йдеться про серйозні стани: коли в людини є якісь оперативні втручання. От зараз у нас скільки людей потребують оперативного втручання: наші військові тощо. Це колосальна, звісно, проблема. Але, окрім антибіотикорезистентності, ми дістали зсування збудників у бік вірусних інфекцій. І фіксують їхню нездорову активність.
Ну, ви бачите пандемії сторіччя, у якому ми живемо, пандемії останніх років: пандемія грипу 2009 року, пандемія коронавірусу – вони були вірусного характеру.
Дуже неприємні спалахи таких начебто не дуже агресивних хвороб... Ось, наприклад, зараз у Франції ентеровірусні захворювання. Ось гепатит А – він належить також до ентеровірусів. Їх же так і називають: ентеро- – ентерит. Тобто кишкова група інфекцій. Так от зараз у Франції ентеровірусні захворювання набули нового підвиду ентеровірусів, які спричиняють найскладніші, смертельні, септичні процеси в дітей.
Тобто така нездорова активність, ми не можемо на неї вплинути, ми не розуміємо, де що береться, звідки воно виникає. Тому в цій ситуації потрібна злагоджена робота всіх служб. Ми зупинити вже не можемо. Чому ми не зможемо повністю зупинити? І треба це розуміти.
Головне для постраждалих регіонів – безпечна питна вода. Вода, яка зараз навколо людей, нею ні прибирати, нічого не можна робити
– Зупинити що?
– Поширення інфекційних хвороб в осередках там. Тому це й називають катастрофою. Чому це катастрофа? Тому що, по-перше, масштабність ураження. По-друге, швидкість ураження. По-третє, порушення всіх логістичних зв'язків, дефіцит ресурсів абсолютно всіх. Усе це призводить до того, що просто нереально буде, наприклад, дістатися якогось регіону... Ці ж осередки не будуть питати, інфекційні хвороби кордонів не мають: вони тут виникли – і поширюються будь-де. Тому це катастрофа.
Ось коли був коронавірус, то всім же було зрозуміло: коли відбувається таке вертикальне зростання захворювання, ми ж його теж не можемо зупинити ніяк. Ну як ми його можемо зупинити? Ніяк. Тому тут треба мінімізувати ризики, так, і, найголовніше, забезпечити в цих районах, які потерпають від цього... людей забезпечити елементарними речами... і насамперед – для життя нормального. Я маю на увазі, звісно, питну, безпечну воду. Це головне – безпечна вода.
Тому що ви ж бачите й чуєте, і я бачу і читаю теж: світ же зараз відкритий, інформацію можна знайти... Є регіони, де немає світла. Ну, зрозуміло: яке кип'ятіння? Звісно, воду можна кип'ятити – і все.
Я вже наводила приклад. Цікавий історичний факт – [під час] будівництва пірамід у Єгипті фараони що робили? Не було спалахів холери: скрізь були, а там не було. А що вони зробили? Дві речі. Пили всі кип'ячену воду безпечну і щодня змінювали одяг. Усе: жодних не було... Уявляєте, у той час, коли ці пандемії, епідемії були дуже поширеними. Так і тут.
Ну, а якщо ні? От якщо людина не має де прокип'ятити цю воду? І та вода, що навколо неї, – нею ні прибирати не можна – нічого. Тому треба забезпечити дезінфекційними розчинами. Виділити, напевно... Ну, тут ціла система: тут треба, щоб і МНС працювало, і Міністерство охорони здоров'я, і решта міністерств теж злагоджено працювали.
Насамперед треба з'ясувати, які території найбільше постраждали, і вивезти людей із цих територій. Бачите, що коїться? Люди не хочуть їхати із цих територій: "От помремо – отже, помремо". Сидять... Я просто в розпачі: ці високоповерхівки, підтоплені до третього поверху – сидять там нагорі... Як буде, так і буде. Ви уявляєте? Я пам'ятаю, колись у Києві... Ви пам'ятаєте? Десь 2013 року – чи якого там? Був снігопад.
– Так, страшний.
– Пам'ятаєте. Я тоді була вражена. Ось що, здавалося б? Що таке лихо – так? – стихійне? За два дні був повний колапс: ні їжі у магазинах немає, ні хліба купити не можна, ні вермішелі, бо все розкуплено – підвезення немає жодного. Сміття одразу ж залишилося – ніхто сміття цього не вивозить.
А що таке невикидання сміття? Особливо зараз: спека й усе. Це гризуни й усі супровідні хвороби, які гризуни можуть теж переносити. Тому людям у селах босоніж не можна ходити, пити воду із криниць відкритих не можна. Ось воду треба...
12 червня, волонтери доправляють гуманітарну допомогу в села в Миколаївській області, які було підтоплено після підриву Каховської ГЕС. Фото: ЕРА
– Ну, ось я хочу... Так, давайте, якщо ви вже підійшли до цього, давайте одразу запитаю: що потрібно робити за вашою рекомендацією ось у побутовому житті людям, які опинилися в зоні цього екоциду, влаштованого Росією? Що їм потрібно робити, щоб постаратися не захворіти?
– Ось я ще раз кажу: людям треба пити безпечну воду. Це передусім. Тому що вода – це життя. Час... і вода зараз сходить, час минає, і якось логістика покращуватиметься. Кілька днів треба просто – ось цих тижнів просто – постаратися вижити й не захворіти на якісь інфекції. Але ось ті... але от якщо в людини немає можливості пити безпечну воду?.. Ну немає в неї. Таке ж може бути, так? От якийсь регіон, де немає цієї можливості. Таких людей потрібно розшукувати й передавати набори, до яких входитимуть, зокрема, і таблетки для знезараження води.
Я ось учора навіть буквально прочитала, що начебто міністр закордонних справ говорив, що міжнародні інститути надали нам у достатній кількості – у великій кількості – ці таблетки. Тільки треба з інструкцією, щоб люди це все... Небезпечні також, якщо там концентрація хлору буде дуже великою. З інструкціями... Бо люди перебувають у стані стресу, глобального стресу. До того ж ми вже давно всі з вами у стані стресу. І, напевно, кожен на собі це відчуває. Правда ж?
Ну що там казати? Не казатиму я цього: всі ми з вами в однакових плюс-мінус умовах, за винятком тих, там, де активні бойові дії й екологічні катастрофи. І це не може не накладати відбиток на нормальне функціонування. А люди, які втратили все? Ви розумієте, їм жити взагалі не хочеться. І то їм треба, щоб було хоч щось написано на папірці, щоб вони прочитали і зробили так, як там написано. А не так: ми вам розповіли – і ми пішли, а вони потім що хочуть, те й роблять із цими таблетками.
– Пити безпечну воду – раз.
– Це головне. Водний шлях передавання – він наймасштабніший, він найлегший і найголовніший у цій ситуації. Звісно, якщо є можливість термічно обробляти, усю їжу треба термічно обробити. Усю їжу. Жодних яєць сирих, жодних... Жодних виловів риби, ось цієї напівдохлої, дохлої риби. Ну, навіть люди ще... Треба розуміти, що людина сама вирішує свою долю. Ну, у людини має бути якась громадянська позиція, вона має розуміти, що вона може бути джерелом інфекції для всіх інших. Якщо цих багато джерел інфекції – тоді ще важче локалізувати цей процес.
Особливо якщо повертатися до риби, ось цю рибу, яка спливає зараз, вона напівдохла... Розумієте, якщо в людей не буде їжі, то вони її їстимуть. У нас люди – я просто шокована.
Я коли бачу це узбережжя Одеси, і мені телефонують одесити й кажуть: "Ви не уявляєте: у нас купаються люди". Розумієте? Ідуть і купаються в цьому всьому. Тому ось цю рибу – її не можна... По-перше, у рибі може бути дуже багато різних токсичних речовин... Навіть не бактеріальних інфекцій, а токсичних речовин.
Особливо якщо її трохи присолив, цю рибку – і з'їв – цього не можна, бо, звісно ж, ботулізм. Ми боїмося, що будуть спалахи ботулізму. Але це можливо лише тоді, якщо... Ну, по-перше, інформаційна кампанія має бути. Якщо в людей нічого буде їсти, то вони їстимуть те, що в них є під рукою. І ми із цим нічого вдіяти не можемо.
– Ольго Анатоліївно, я читаю ось повідомлення свіжі Держекоінспекції нашої. Вони свідчать про те, що в Херсонській області виявили вже холеру (пізніше МОЗ спростовувало інформацію про холеру. – "ГОРДОН") після підриву гідроелектростанції росіянами. І також виявили кишкову паличку. І водночас вони кажуть про те, що на пляжах Одеської області виявили ротавірус, сальмонелу та астровірус.
– Астровірус. Так-так.
– Так. І, звісно, вони повідомляють про те, що до води взагалі краще не підходити.
– Так. Холера... Це ж агломерація холерна, стара. Так? Ми ж живемо ж, іще пандемія холери не закінчилася із 60-х років. Вона періодично з'являється. Для нас це здавалося, що це десь дуже далеко. Але кілька років тому в Ємені... Це далеко, коли немає жодних катастроф. А коли катастрофа, то це все виникає дуже швидко. Ось війна в Ємені – ось протягом цих кількох років – призвела до величезного спалаху холери, із високою летальністю. Холера – це захворювання... Я хочу, щоб усі зрозуміли: мало того, що його регламентують міжнародні медико-санітарні правила, тобто відстежує весь світ, де спалахи холери, вона має значення для міжнародного поширення... Це дуже важке, швидко поширюване, смертельне захворювання, яке потребує величезних ресурсів. Якнайбільших ресурсів. А ресурси обмежені в такій катастрофі. Ми ж бачили вже під час COVID-19 генеральну репетицію, ми вже пройшли, скільки бракувало персоналу тощо. Це ж із неба теж не падає, усе це треба враховувати.
Це виявили, я так розумію, десь у воді, виявили десь у ґрунті, виявили... І це зрозуміло. Як же їх могли не виявити? Усе змилося. Усі вигрібні ями... У нас, якщо ви пам'ятаєте, кілька років тому було локальне пошкодження в Бортничах от цих водопровідних систем – каналізаційна вода потрапила у водопровідну систему – там був спалах гепатиту А дуже серйозний. Звісно, звичайно ж, воно все і буде.
Ось тому і з людьми [потрібно] проводити бесіди, евакуювати їх, служби щоб працювали. А головне – щоб людей забезпечували всім необхідним, тому що вони залишилися в тому, у чому вони залишилися. Ви ж бачили. У чому спали, вони в тому й залишилися. У чому спали. Навіть капців немає. Ну, так природно, ні їжі, ні води, ні сил жити немає в людей узагалі. Ось це, звісно, взагалі...
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
– Ольго Анатоліївно, окрім безпосередньо зони цієї екокатастрофи, які ще області України опинилися сьогодні в зоні небезпеки? Що я маю на увазі? От зокрема і те, що та сама риба, про яку ви говорили, ті самі фрукти, якісь овочі, які збиратимуть на території, де от зараз ця зона лиха, – вони також легко можуть, напевно, опинитися на ринках Києва, ще якихось інших міст. І що людям: не лише киянам, узагалі от – і в яких областях, тобто позначмо, – на вашу думку, що людям тоді ось робити просто у звичайному житті, коли вони купують: приходять у магазин або на ринки – щось?
– Так, ви знаєте, узагалі безпека харчових продуктів – це одна з основоположних безпек узагалі всього світу. Ось ви знаєте, от навіть сьогодні, ну, на слуху в усіх от ця ось африканська чума свиней. Так? Щойно в якійсь країні починається – одночасно багато країн просто забороняють ввезення м'яса на свою територію. Термічно обробленого, не обробленого... Забирають бутерброди у людей на кордоні, залишають... До того ж не просто, а запаковують і викидають. Ще й так не можна викинути піти. Ні, треба запакувати це відповідно. Правильно, тому що все це колосальних коштує грошей: якщо щось поширюється. Так і тут.
Що людям можна порадити? Ну, звісно ж, тим паче ті регіони, так, які ми, навпаки, завжди чекали, так, щоб у всіх регіонах було щось смачненьке, там прекрасна земля, тобто там росте все дуже добре, сонця багато тощо...Тому, звісно ж, іще раз кажу: ну, звісно, бажано із тих регіонів обмежити купляти це все. Але ж ми цього з вами не простежимо. Хто вам скаже? Привезли з Молдови, ще звідкись... Тому принцип один і той самий.
Я... от особисто я теж не знаю. Я дуже сподіваюся, що працюватимуть фахівці, які розуміють ось ці русла водойм, куди що впадає і які території можуть бути зараженими саме через водний шлях передавання. Тому що, ну, природно, що на будь-яку територію України може бути завезення якихось цих і небезпечних продуктів, зокрема й рибних. І які можуть бути небезпечними навіть через токсичні речовини.
Тут що можна порадити? Найголовніше – це термічно обробляти всю їжу й пити безпечну воду. І всім людям, по всій Україні. А ось уже тут має працювати держава для того, щоб вони відстежували, що потрапляє на ринки. А для початку треба обмежити вивезення з тієї території якихось от...
Скотомогильники зруйновано, трупів тварин, великої рогатої худоби багато. Тварини, які вижили, почнуть поїдати цю траву, заражатимуться сибіркою. А люди потім заражатимуться від них
– Але якщо із Чорнобильської зони завжди все продавали – ну, тут...
– Я розумію. Тобто ви хочете сказати, що, якщо держава не може виконувати нормально своїх функцій, тоді в нас із вами залишається один вихід. Я завжди це говорила, і під час COVID-19... Чому я підтримую завжди інформаційні кампанії із журналістами? Ви допомагаєте нам. Потрібно навчати населення, щоб воно знало, чим воно може заразитися і як воно може заразитися.
Зараз тварини, які там вижили, які там залишилися... Зараз воно почне висихати, літо тощо. Ви уявляєте: скотомогильники зруйновано, трупів тварин, великої рогатої худоби багато. Оці тварини почнуть поїдати цю траву, заражатимуться сибіркою. А люди потім заражатимуться від цих тварин. Тому треба посилити й над цим контроль, нагляд.
Ось я, згадуючи знову лихоманку Західного Нілу... Там була цікава ситуація: коли не знали, звідки що виникло взагалі, люди почали помирати масово... Ви запитали, яка клініка лихоманки Західного Нілу, я не відповіла: температура, головний біль може бути й ураження центральної нервової системи, менінгіти вона спричиняє. 15% летальності в Європі було, до речі, від цієї хвороби. І ось люди помирають – ніхто не знає, що таке. І почали розслідувати. І що помітили? Дуже багато було комарів на той момент: нереально багато комарів. Від чого люди...
– Виходить, лихоманка – через укус комара?
– Так, так, так. І от тоді вони просто емпірично, не знаючи, із чим вони борються, вирішили: "Борімося з комарами: напевно, вони щось там роблять". Поливали, навіть рибок запускали в каналізації, які поїдають личинок комарів. Дуже цікаво. Розумієте? А потім уже ось так от вони поступово, поступово вийшли... То я до того, що треба стежити за цим, говорити, що, якщо хвора тварина, негайно звертатися до ветеринарних служб. І ветеринарні служби, можливо, у тих регіонах мають активніше перевіряти всі ці речі.
– Вакцинуватися додатково потрібно чи ні і проти яких хвороб?
– Так. Тут вакцинація, наприклад, проти гепатиту А. На жаль, наскільки мені відомо... у мене немає даних, що в нас є вакцини проти холери й проти тифо-паратифозних захворювань. Тому що тифо-паратифозні захворювання – теж як кишкова інфекція. Черевний тиф як кишкова інфекція передається. Це сальмонельозна група. Ось збудник черевного тифу – сальмонела тифу абдоміналіс. Ось ця сальмонела, яка, ми звикли, [спричиняє] сальмонельоз. Ось вони називають такі захворювання тифо-паратифозними. Кишкова гарячка – так називають комплекс цих захворювань в англомовній літературі. Ну, у нас немає.
Проти чого можна вакцинуватися? І в принципі, ми маємо можливість, я думаю, хоч якусь. Це проти гепатиту А вакцинувати дітей. Бо діти хворітимуть. Більшість дорослих має антитіла до цього вірусу, а діти не мають – це дитяча інфекція. Тому, якщо діти масово хворітимуть, вони будуть двигуном, який розповсюджуватиме захворювання. Тому що ці стресові всі ситуації – вони ж супроводжуються ще зниженням імунітету. І тому захист наш від багатьох хвороб, який у нас циркулює у вигляді захисних антитіл, – він може просідати тимчасово. А величезна маса збудника передбачає ймовірність – підвищену ймовірність – інфікуватися більшою дозою збудника. І тоді відбувається прорив імунітету, і людина – і доросла теж – може захворіти. Я ж повторюю: у Бортничах – там же взагалі, порівняно із цією, це не те, що не катастрофа, а це взагалі ніщо. І то був спалах у Києві який!
Люди помирати від спраги не будуть – вони будуть пити воду, яка в них під боком
– Ольго Анатоліївно, навіть не хочу про це думати, утім... От зараз ми вже знаємо про те, що російські терористи замінували хімзавод "Кримський титан". От зараз ми вже знаємо, що в зоні небезпеки Запорізька атомна станція. І наше ГУР уже не раз про це говорило. А це – атомна катастрофа.
– Найбільша в Європі. Найбільша в Європі атомна станція. Так? Ну, що я можу сказати? Ми тут ось із вами так нічого не зробимо. Рекомендації мають бути для населення. Я, до речі, у своєму Facebook писала. Якщо ви пам'ятаєте, обстріли Запорізької станції були ще торік у квітні. Я просто сіла й написала: є рекомендації, як мінімізувати принаймні вплив цієї радіації. Є там ціла низка рекомендацій. І треба, щоб населення знало.
Багато хто говорить, що вже так втомилися від усього, "нагнітає", "ось ви нагнітаєте ось цими все". Але ж ми нагнітаємо для чого? Для того щоб мінімізувати ризики – от і все. Від кишкових інфекцій... Ну, важко дуже себе повністю профілактувати їх, якщо ти перебуваєш безпосередньо в епіцентрі, немає ні світла, немає ні води, немає ні їжі – нічого. Люди – розумієте, вони помирати від спраги не будуть. Вони питимуть воду, яка в них під боком. Є ціла низка рекомендацій, чим можна знезаразити воду. Та навіть перекисом водню, потім відстоювати.
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
Знов-таки, я у Facebook писала. Але це не я маю... Точніше те, що я написала, – нічого в цьому страшного нема. Але мають бути системні від держави... Пам'ятаєте, раніше пам'ятки для населення? От і все. Комусь це може здатися елементарним, але багато людей цього не знає. Розумієте?
Ось рибою ви вже... Якщо ви хочете, знову ж таки, термічно обробляти, не купуйте цієї солоної зараз риби, бо ботулізм потребує специфічного лікування, якого не буде в такій кількості. Тому лише термічно оброблену рибу. А ті ж регіони – ви ж знаєте, як вони люблять рибку. Вони там усі люблять.
Холера – найважче захворювання, яке протікає з нормальною температурою. І болю в животі жодного немає
– Звичайно.
– І все. І на такі симптоми треба звертати увагу. Ось холера – так? – найбільш... Чим холера відрізняється від решти кишкових інфекцій? Ось дуже важливо.
– Чим?
– Тому що більшість кишкових інфекцій і будь-яких інші інфекційні захворювання супроводжує підвищена температура тіла. Це інфекційний процес. Якщо температура тіла, то найчастіше в медицині це інфекційний процес. Можливо, імунний – який завгодно, – але найчастіше інфекційний. А кишкові інфекції часто супроводжують болі в животі. Це всі знають. Діарейний синдром, біль у животі, блювання тощо.
Так ось холера – її не супроводжує підвищення температури тіла від слова зовсім. Це захворювання найважче. Таке захворювання перебігає з нормальною температурою тіла, а якщо швидко зневоднення розвивається – навіть із субнормальною температурою тіла. І болю в животі жодного немає. Тому що дія ось цього токсину – холерогену – вона не ґрунтується на ураженні стінки кишківника, а ґрунтується тільки на ферментних взаємодіях, які підвищують секрецію води з нашого судинного русла в кишківник. Тобто вода із судинного русла іде й виходить.
Тому якщо в людини раптом на рівному місці виникло блювання без нудоти, без нічого: ось – раз! – і блювота виникла... І ці хворі із холерою – їх навіть коли оглядаємо, ми не сідаємо поруч, а сідаємо якось так, щоб, якщо почнеться блювота, щоб це на лікаря не потрапило, тому що немає практично попередньої нудоти. І величезна кількість блювотних мас. І потім має назву діарейний синдром рясний, без болю в животі – без нічого... Ну, навіть студенти всі знають, який рисовий відвар. І все. Чому треба розуміти про такі захворювання, які мають міжнародне значення, у плані міжнародного поширення? Бо нам дуже важливо виявляти перші ознаки захворювання. Тому завдання лікаря, ось наша відповідальність перед лікарями... Ми читаємо лекції, ви знаєте, – наша асоціація, до речі, з моменту початку воєнних дій семінар провела для всіх сімейних лікарів, де про всі ці хвороби, про які ми зараз розмірковуємо, говорили. Ну, зрозуміло, що треба повторювати, вивчати, тим паче зараз. Нормативні документи у країні треба робити.
А ось відповідальність людей – це вчасно звернутися. Тому що локалізувати вогнище можна, коли перші випадки хвороби. Коли вже горить вогонь – як із COVID-19 було, – що там можна було зробити? Я колись сказала в Савіка [Шустера], коли я виступала проти цієї шаленої вакцинації в період вертикального зростання на вокзалі. Я кажу: "Що робити? Зараз робити лише одне: лікувати, зміцнювати стаціонари, противірусні препарати". Раннє лікування тоді вже було. І ми більше нічого не зможемо зробити.
Війна не перемогла коронавірусу
– Ольго Анатоліївно, до речі про COVID-19 хочу у вас запитати. Річ у тім, що в Україні люди вже жартувати почали: кажуть, війна перемогла коронавірус в Україні. Такий гіркий жарт, знаєте.
– Так, війна не перемогла коронавірусу, але війна "перемогла" цю трагедію. Перемогла ці обмежувальні заходи, пов'язані з COVID-19. Це так. Нічого вона не перемогла. У нас коронавірусна омікронова хвиля була така, що в нас колапс у наших стаціонарах був такий, як був під час британського штаму, під час штаму "Дельта". У наших стаціонарах.
Інша річ – що летальність від "Омікрона" справді впала на 90%. І тому кількість COVID-стаціонарів була закрита – було менше. Бо перепрофілювали все: і офтальмологію, і хірургію. Ви ж знаєте, що два роки люди не могли просто прийти через свої хвороби, щоб їх не планово прооперували. І екстрено ще треба було знайти й робити.
У США... До речі, США – країна, яка найбільше від пандемії. Найвища летальність з усіх розвинених країн. І ця "омікронова" хвиля в них була гіршою, ніж "Дельта" за кількістю смертей. Але я ще раз кажу: через кількість людей. Тому що на "Омікрон" хворіли всі: ті, які перехворіли, ті, які вакцинувалися. Через величезну кількість людей нібито летальність упала, а смертність була дуже високою. Смертність – це на кількість населення. Наприклад, на 100 тис. населення. Летальність – це від самої хвороби летальність. Ось такі показники. А от що стосується локдаунів, QR-кодів цих – так, тут уже всі їздять собі спокійно, ніхто нікого не чіпає, дякувати богові.
– Ольго Анатоліївно, скажіть, у зв'язку з широкомасштабною війною, яка з 24 лютого триває в Україні, ризики яких захворювань, інфекційних зокрема, для нас зросли? І чи бачите ви як інфекціоністка і як одна з найкращих українських лікарок небезпеку?
– Усе те, що ми з вами щойно обговорили, має значення для всіх нас. Інша річ – що для всіх нас це можуть бути не такі масові випадки порівняно з найбільш постраждалими регіонами. Тому що є зростання інфекційних деяких захворювань у районі, де воєнні дії. Це зрозуміло. Але вони локальніші, вони нас сильно не торкаються.
А що ще додатково до цього? Це зростання кількості так званих гемоконтактних гепатитів. Тут ми говорили про гепатити як кишкові інфекції, а гемоконтактні – це ті, які передаються через кров. Усі гемоконтактні інфекції. Це і ВІЛ, і особливо гепатит В, і гепатит С. Тому що величезну кількість потрібно переливати крові. Тестувати кров у такій величезній кількості практично неможливо. Ну, це ніде неможливо, у жодних країнах – розумієте? На всі ці збудники. Може, там і роблять тестування, але якщо роблять антитіла, серологічне вікно – зрозуміло, до цих виявлень антитіл там до пів року в разі певних. Наприклад, у разі гепатиту С.
А кров буває потрібна дуже терміново – правда ж? Ось зараз потрібна кров – і все. І тут уже обирати нічого. Навіть якщо буде гепатит – лікуватимуть, отже, гепатит. Треба зараз щоб людина не померла, це ж зрозуміло. Тому буде, зокрема, зростання гемоконтактних цих гепатитів. Воно буде, звісно. Теж є вакцинація. Тому, я вважаю, що всі люди, які йдуть у райони цих бойових дій, мають бути вакцинованими. Принаймні від гепатитів – це точно. Це треба робити.
Нам казали: "Адаптуйте підручники західних авторів". Але що мені може розповісти про наш кір відомий, шанований мною професор, автор чудового підручника, який узагалі ніколи не бачив кору?
– Ольго Анатоліївно, знову ж таки, у зв'язку з такою широкомасштабною війною, українська медицина, звичайно, теж зіткнулася з такими викликами, які невідомі... Та я не знаю! У світі – не знаю, яким лікарям це відомо. Тому що взяти хоча б навіть ту саму хірургію, польову медицину – сьогодні реально наші лікарі творять дива.
І мені розповідають про те, що західні колеги з провідних медичних країн приїжджають учитися й дивитися. Із погляду цього – як війна змінила нашу медицину, наших лікарів? І після перемоги чи зможемо ми цим скористатися? Тому що, по суті, ми можемо, напевно, запропонувати світові багато чого, до того ж недорого. І це може дати такий поштовх для медичного туризму. І які це сфери?
– Найголовніше, що ще сталося в цій страшній ситуації... Мені це дуже боляче говорити, бо... Ви розумієте, однаково всі люди розуміють усе, коли пропускають щось через себе. Хай що ти кажеш, людина однаково ще в голові перекрутить по-своєму все – і зробить неправильні висновки. От коли себе торкнулося, одразу все стало на місця, одразу всі згадали, хто що казав.
Але я скільки разів казала, що в нас гарна система охорони здоров'я... Що ви нам нав'язуєте? Ви розумієте, що ми є країною хронічних епідемій, починаючи з 90-х років? У нас дифтерія безпрецедентна! Відкрийте сайт ВООЗ – там тільки про нашу дифтерію написано. Нескінченні епідемії кору – за останньою ми до трійки лідерів увійшли. Коли нам казали: "Адаптуйте підручники західних авторів..." Ви розумієте, ми нічого... Ми навіть підручник не можемо свій написати. Нам треба обов'язково щось там адаптувати. Мене це взагалі дуже – ну я не знаю... Хто нам нав'язує комплекс такої неповноцінності?
Ви мені вибачте. Відомий професор, якого я поважаю, автор підручника відомого – ну чудовий у нього підручник, гарний! Але про кір у нього один абзац, бо він кору в житті не бачив. Узагалі ніколи не бачив кору! От і все. Що він мені може розповісти про наш кір, який був безпрецедентним?
У нас кір був, до речі, з такими висновками – ви собі не уявляєте! Я лекції читаю. Я була шокована! Коли відкривала підручники наших учителів 30-х років, я просто була шокована. У нас були в дорослих такі ускладнення, які були у дітей у довакцинальну еру. Це у світі не описано таких випадків. Тобто всі знають: від кору помирають, від енцефалітів. Ні, у цей кір помирали від пневмонії дорослі люди, як діти в довакцинальну еру. Тому не треба нам розповідати про наші системи охорони здоров'я. Ви спочатку, будь ласка, придумайте, зробіть щось так, щоб ми не мали пошесних епідемій. Тому що інфекційна хвороба – це свідчення розвитку соціального суспільства. Щось не так, якщо такі епідемії. А потім нам нав'язуйте медицину, суть якої – чисто гроші.
Бо коли зараз розповідають, що справжня медицина... Уже на зомбі-тренінгах – у мене немає іншого слова. Справжня медицина лікарів, особливо молодих, – це онкологія, трансплантологія. Я не проти. Боже, я лише за. Це високотехнологічне. Слухайте, Білорусь – до двадцятки лідерів світових увійшла з трансплантології. Ми туди доправляли до війни своїх людей. Ми що, у себе не можемо розвивати? Звісно, це треба розвивати.
Але це не єдина медицина. Тому що медицина повинна – вищий пілотаж – мати профілактичний напрям. Наприклад, людина має вчасно виявити в себе гепатит С. Для цього лікарі мають бути грамотними. Вчасно його пролікувати – і тоді за 20 років їй не треба робити трансплантацію. Не треба цих перегинів. Медицина – це не тільки про гроші має бути. І про людей вона теж має бути.
Фото: Olga Golubovskaya / Facebook
І, вибачте, за COVID-19 ми... Завдяки тому, що в нас ліжок набагато більше, ніж в Америці, ми пройшли порівняно з розвиненими країнами – це вже хай хто що говорить, але це абсолютно – зовсім її непогано. І проходили в період цієї реформи, розрухи – узагалі незрозуміло чого.
Тож потрібна якось золота середина. І ми маємо робити все для українців – для жителів своєї країни. Це не такі великі гроші. Ну так, трішки грошей треба. Але вертикалі СС у нас як не було, так і немає. Ну от немає. Не було її. От люди там ходять, якісь санітарні лікарі, а вертикалі немає. А як може бути вертикаль? Це ж біобезпека. Ну як? Вертикаль має бути в системі біобезпеки?
– Зараз це взагалі буде завдання номер один – епідемії.
– У СБУ має бути децентралізація, як ви вважаєте? Децентралізуймо СБУ. І кожен буде... Ви пам'ятаєте, як у нас не могли з Уханя забрати людей? Пам'ятаєте? Чому? Тому що голови сільради забороняли це робити. Люди були підігріті, рили окопи. І вони головному державному санітарному лікарю: "Голова сільради забороняє забрати людей із якогось регіону".
Ну слухайте, та це ж біобезпека! А якщо будуть... А будуть нові ці глобальні виклики. Будуть. Ви пам'ятаєте, про цю пандемію нас попереджали 2018 року? Казали, що буде пандемія. Ви знаєте, це ми з вами розмовляли. Я відкрито говорила: навіщо ви руйнуєте СС? Читайте хоча б їх. Усе, пережили пандемію, вважайте. Пандемія, до речі, не закінчилася. Це просто ніби закінчилася надзвичайна ситуація, пов'язана з пандемією. Пандемія ще не закінчилася.
І 2021 року знову на Всесвітній асамблеї охорони здоров'я заявили, що на світ чекає нова пандемія, ще важча. Те, що вона буде, – це 100%. Ну, то робімо висновки. Робімо висновки, із ким ми боремося.
Ми навчилися допомагати одне одному. Тому вийдемо, витримаємо
– Ольго Анатоліївно, будь ласка, ось ми вже фіналимося, скажіть щось добре! Тому що в нас така програма сьогодні вийшла...
– А яка може вийти програма, коли катастрофа? Ми ж із вами про катастрофу розповідаємо. Тому тут не може бути такого чогось. Але я – ви знаєте, я завжди казала й кажу, що ось що буде... Я вам скажу, незалежно від роботи держави і її якості роботи... Тому що в державних інституціях різних мають працювати грамотні люди. Якщо там, вибачте мені, обмаль грамотних людей, вони принаймні повинні мати мізки звертатися до фахівців. У принципі, ви знаєте, що під час COVID-19 у нас дуже гарні з РНБО... І РНБО в цьому плані дуже велику роботу... Що пов'язано з медициною, вони нас чують. Тут я взагалі їм дуже вдячна. Нічого не можу сказати.
Але буде в будь-якому разі так, що на місцях усе витягнуть на собі наші лікарі "погані, жахливі"... Треба реформувати – пам'ятаєте Супрун? – медицину, бо "неякісні лікарі" в нас. Ось показали якість лікарів. Нехай ідуть реформувати медицину у США. У них постраждала країна. Нехай ідуть і її реформують, а ми допоможемо. Ми допоможемо їм трохи. Витягнемо все і допоможемо. Те, що ми можемо одне одному допомагати... І волонтери, і всі зроблять свою справу.
Просто людям, які перебувають у цьому жаху, які втратили все, потрібно... Ми всі розуміємо, що ми у стані війни. Кожен із нас може загинути. Кожен із нас, лягаючи спати, може не прокинутися. Прилетить щось, іще щось. Ну як можна, звісно, жити? Це важко. А люди вже залишилися без нічого. Але треба розуміти, що це мине. Життя в людини одне. За життя треба боротися. А ми всі разом допомагатимемо. Погляньте, уже собачок, котів... Собак уже привозять, люди забирають. Уже все ж таки, я думаю, ми навчилися допомагати одне одному. Тому вийдемо, витримаємо. Найголовніше – це зберегти життя наших людей, звісно. Найбільший капітал країни – це люди.
– Ольго Анатоліївно, дякую вам дуже. Дякую й за те, що ви сьогодні розповіли, і взагалі за те, що ви робите. І, звичайно, дуже важливо... Дуже важливо отримувати вчасно фахову, якісну, професійну інформацію. І, власне кажучи, орієнтуватися на неї для того, щоб навіть самому себе убезпечити від найважливіших і найнебезпечніших сьогодні хвороб і тих вірусів, які чатують. Дякую вам іще раз.
– Дякую вам. Дякую. Усіх благ!
– Дякую вам. І до нових зустрічей.
– Бережіть себе також.
