+4 Київ
Точкою відліку можна вважати листопад 2025 року, коли в публічне поле вийшла операція Національного антикорупційного бюро України "Мідас" про корупцію в "Енергоатомі". Паралельно, наприкінці грудня 2025 року, НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру трьох нардепів від "Слуги народу" – Юрія Кісєля, Євгена Пивоварова й Ігоря Негулевського. За даними слідства, вони систематично отримували в "бекофісі", причетному до "Мідас", від $2 тис. до $20 тис. за потрібне голосування, діючи у складі організованої групи із 2021 року.
Саме після цих двох історій, за даними "Української правди", пересічні нардепи від партії президента Володимира Зеленського фактично перестали приходити на голосування. "Купа людей каже: "Я краще взагалі ні за що не голосуватиму, ніж потім до мене прийде НАБУ", – цитувала УП джерело у фракції.
Ядро депутатів, які голосують, скоротилося, за його ж словами, до 110–120 осіб. Перед кожним важливим голосуванням із зали раптово зникає по 15–20 депутатів, джерела у СН підозрюють чиюсь "цілеспрямовану роботу" щодо розвалу коаліції, проте, як самі визнають, точно не розуміють, хто це робить.
Розблокувати ситуацію намагався Зеленський: у січні він запевняв, що монобільшість голосувала за всі закони, які просили Європейський союз і Світовий банк. Однак у матеріалі "BBC News Україна" один із топів СН зізнався, що депутати більше не хочуть голосувати за ідеї виконавчої влади, з якими вони не згодні.
"Кабмін пішов, наобіцяв щось від імені держави, навіть не порадився з нами, потім подали це в Раду, між читаннями докидали правками ще якогось лайна, а далі ми маємо за всю цю жесть, під якою ви підписалися, голосувати?! Ще й на фоні, коли ви з бюджету забираєте гроші, щоб направо й наліво роздавати всякі подачки, які не несуть жодного позитиву для економіки країни у війні?! Ну то йдіть ви лісом!" – обурився він.
Журналістка Соня Кошкіна в ефірі "Радіо Свобода" висловила думку, що деструктивні процеси в партії влади відбуваються давно і це видно за голосуваннями. За її даними, скласти мандати добровільно готові вже 62 депутати з різних фракцій. Причин кризи вона називає кілька, зокрема формування партії влади 2019 року з недосвідчених людей, а також непідзвітність уряду Раді.
"Коли роками не підтримується нормальний діалог верховної влади й парламенту, ну, звичайно, парламент буде розчарований, депутати будуть депресувати і таке інше… Вибачте, їх нагибали роками, а коли вони почали піднімати голову після історії з НАБУ і САП, їм навіть ніхто нічого не пояснив", – сказала журналістка.
Bloomberg повідомило, що МВФ висловив занепокоєння здатністю України виконувати умови затвердженої в лютому програми на $8,1 млрд. У парламенту є час до кінця березня проголосувати за пакет податкових поправок, співробітники Фонду почали особисто зустрічатися з народними депутатами, зазначало агентство.
13 березня заступник голови фракції "Слуга народу" Андрій Мотовиловець заявив в інтерв'ю Forbes Ukraine, що 40 нардепів готові скласти мандати, побоюючись переслідувань із боку антикорупційних органів. За його словами, під загрозою опинилися законопроєкти, ухвалення яких вимагають міжнародні донори України.
Водночас керівництво "Слуги народу" впевнене, що парламент збережеться, незважаючи на турбулентність. У Конституції відсутність коаліції не є підставою ні для відставки уряду, ні для розпуску парламенту. В умовах воєнного стану Раду не можна розпустити у принципі.
15 березня Зеленський визнав, що нардепам доведеться або працювати в Раді, або йти на фронт. "Якщо не служиш державі в парламенті, то служи державі на фронті", – сказав він.
Президент додав, що готовий обговорювати з керівництвом парламенту зміни до закону про мобілізацію, які б дали змогу депутатам, котрі відмовляються працювати, приєднатися до ЗСУ.
Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія у відповідь уточнив, що слова Зеленського деякі ЗМІ інтерпретували неправильно: за його версією, ішлося про зміну законодавства, яка б дала змогу депутатам добровільно ставати військовослужбовцями, поєднуючи службу із пленарними днями в Раді.
