+2 Київ
Що таке біткоіни і як вони з'явилися?
Говорячи дуже спрощено, біткоін – віртуальна валюта. Її не контролює жоден банк, у неї немає купюр і банкнот, а всі транзакції проводять тільки в інтернеті.
Протокол Bitcoin і першу версію програмного забезпечення було створено у 2009 році програмістом, який відрекомендувався як Сатоші Накамото. На його честь названо найменшу частину валюти ("цент") – 1 сатоші, який дорівнює 0,00000001 біткоіна.
Накамото стверджував, що він народився в 1975 році в Японії і живе там досі, однак щодо цього є сумніви, і суперечки точаться досі. Дехто вважає, що за псевдонімом Сатоші може ховатися розробник або група розробників із Європи або США.
Біткоіни можно переказувати зі свого гаманця на гаманець іншої людини, у такий спосіб купуючи товари або оплачуючи послуги не тільки в межах інтернету, але й у реальному світі. Наприклад, деякі кафе або магазини на Заході дозволяють заплатити за каву в біткоінах.
Курс біткоіна до долара зростає і зараз уже перевищує $4 тис. за один біткоін. У квітні 2017 року він становив близько $1 тис.
Гаманець Bitcoin – це щось на зразок рахунку в банку чи пластикової картки?
Зовсім ні.
По-перше, усі гаманці і транзакції в системі – публічні. Будь-яка людина може зайти на сторінку вашого гаманця, побачити, які суми вам переказували, коли і звідки. Водночас самі гаманці повністю анонімні і ніяк не прив'язані до реальної людини. Ідентифікувати власника гаманця або творця транзакції неможливо: під час реєстрації не вказують особистих даних і не вимагають жодних документів.
По-друге, у системі Bitcoin відсутнє таке поняття як баланс гаманця. На сторінці гаманця немає інформації про те, скільки на ньому біткоінів. Щоб вирахувати баланс, потрібно самостійно порахувати суму транзакцій (історія всіх гаманців публічна). Існують програми із графічним інтерфейсом, які роблять це замість користувача.
По-третє, транзакції в системі Bitcoin неможливо повернути або скасувати. Цим користуються шахраї: якщо ви купуєте товари або послуги за передоплатою, ви вже точно не зможете повернути свої гроші.
Ще одна відмінність – перекази біткоінів проводять прямо, без посередників у вигляді банку або інших регуляторів. Групи транзакцій поєднують у блоки. Ланцюжок блоків (блокчейн) дає можливість відстежити всі коли-небудь здійснені операції з біткоінами. Простими словами, блокчейн – це публічний реєстр (база даних), який зберігають на безлічі комп'ютерів одночасно, що містить усю інформацію про транзакції.
Одна з "біткоін-ферм" у Китаї, яка "виробляє" нову валюту. Фото: ЕРА
Звідки беруться біткоіни?
Біткоіни можна не тільки переказувати з одного гаманця на інший, але й "добувати" (майнити). Майнери отримують винагороду (нові біткоіни) за те, що створюють новий блок транзакцій у блокчейні. Для створення нового блоку необхідно розрахувати певне значення, яке виконує умови системи.
По суті, потрібно розв'язати певне математичне завдання за допомогою свого комп'ютера. Засновник Bitcoin Сатосі Накамото на ранньому етапі криптовалюти "намайнив" приблизно 1 млн біткоінів ($4,2 млрд за курсом серпня 2017-го).
Однак зараз повторити таке вже неможливо. У системі Bitcoin закладено "рівень складності", від якого залежить імовірність одержати потрібне значення й заробити біткоіни.
Рівень складності автоматично перераховують приблизно раз на два тижні, щоб підтримувати на одному рівні середню швидкість створення нового блоку (один блок протягом 10 хвилин). Якщо майнери формують блоки швидше, то "складність" підвищують і знайти потрібне значення стає складніше.
На цьому вже не можна заробляти?
Імовірність успішно створити блок – це відношення розрахункової потужності майнера до розрахункової потужності всієї мережі.
У перших версіях програми Bitcoin для майнінга використовували центральний процесор комп'ютера, пізніше користувачі почали використовувати продуктивніші відеокарти. Потім почали випускати спеціалізовані процесори (ASIC), призначені винятково для майнінга біткоінів.
У 2012–2013 роках цим бізнесом зацікавилися великі інвестори, що створили "біткоін-ферми" з тисячами спеціалізованих процесорів. Через це розрахункова потужність мережі поступово зросла настільки, що можливість створити блок на звичайному комп'ютері де-факто зникла.
У січні 2015 року видання The Economist писало, що навіть якщо всі майнери використовують найенергоефективніші процесори ASIC, вони витрачають 1,46 терават-години електроенергії на рік, що еквівалентно річному споживанню 135 тис. стандартних американських будинків.
До речі, створювати нові блоки й майнити біткіони нескінченно теж не можна. У системі заздалегідь відома емісія, а загальний обсяг валюти обмежено. Винагороду за створення нового блоку приблизно раз на чотири роки зменшують удвічі.
Зараз в обігу є приблизно 15 млн біткоінів, до 2033 року кількість сягне максимальної оцінки – 21 млн, після чого майнінг припиниться.
Табличка "Тут приймають Bitcoin" в одном з японських готелів. Фото: ЕРА
Який статус біткоінів в Україні?
У різних країнах світу правовий статус біткоіна значно відрізняється. Наприклад, у Німеччині його вважають розрахунковою грошовою одиницею, у Японії – законним платіжним засобом, у Китаї операції з біткоінами дозволено для фізосіб і заборонено для банків, у Швейцарії біткоін має такий самий статус, як і іноземна валюта.
В Україні першу офіційну заяву щодо біткоінів Нацбанк зробив у листопаді 2014 року. У відомстві підкреслили, що на території України єдиним платіжним засобом є гривня, а біткоін – це "грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю й не може бути використаний фізичними і юридичними особами як платіжний засіб".
У березні 2017 року аналогічну заяву зробив голова ради НБУ Богдан Данилишин в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна". Він підкреслив, що криптовалюту в країні не можна використовувати як платіжний засіб, однак Нацбанк "вивчає досвід упровадження інноваційних продуктів на ринку платежів" і відслідковуватиме політику центральних банків і держустанов інших країн.
Тема знову набула актуальності у серпні 2017 року, коли стало відомо, що співробітники Служби безпеки України й Нацполіції виявили незаконну "біткоін-ферму" в Інституті електрозварювання імені Патона в Києві. За словами правоохоронців, у неробочому басейні було 200 процесорів, а отриману криптовалюту міняли на електронні гроші офіційних платіжних систем, підробляючи банківські документи. Святошинський районний суд Києва дозволив Нацполіції вилучити комп'ютерну техніку й усю документацію для проведення розслідування.
Видання "НВ Бизнес" із посиланням на свої джерела писало, що СБУ вийшла на майнерів, ведучи стеження за співробітником прокуратури, який їх "покривав". Правоохоронні органі інформації не підтвердили.
У коментарі "НВ Бизнес" юрист Ростислав Кравець зазначив, що майнери не використовують біткоінів як засіб платежу (як заміну гривні), тому правоохоронцям буде важко довести їхню провину.
На його думку, суд може визнати лише нецільове використання басейну або незаконне заняття підприємницькою діяльністю, "хоча навіть останнє важко довести". Він уважає, що всю вилучену техніку повернуть власникові, а майнерів можуть визнати винними тільки у використанні басейну без плати за оренду.
11 серпня прес-служба НБУ повідомила, що Нацбанк має намір виробити єдину позицію про правовий статус біткоінів разом із Мінфіном, Держфіскальною службою, Держслужбою фінмоніторингу, Нацокомісією з цінних паперів і Нацкомісією, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг.
