-3 Київ
Антиурядові мітинги в Ірані почалися 28 грудня 2017 року в північному місті Мешхеді. Протягом наступних кількох днів хвиля протестів охопила десятки міст по всій країні. У зв'язку з мітингами влада Ірану заблокувала Instagram і Telegram. 31 грудня протестувальники намагалися штурмувати деякі державні будівлі.
На 3 січня відомо про 23 загиблих, затримано 450 протестувальників, приблизно 90% із них – віком до 25 років, повідомляє Reuters. Деяких із заарештованих підозрюють у "протиборстві з богом" – злочині, за який в Ісламській Республіці загрожує смертна кара.
Фото: EPA
Хто і навіщо виходив
The Washington Post пише, що на відміну від повстання 2009 року, коли освічена еліта Тегерана і середній клас столиці протестували проти нечесної, на їхню думку, перемоги Махмуда Ахмадінежада на виборах президента, нинішні протести виникли по всій країні, зокрема і в провінційних, традиційно консервативних областях, жителі яких рідко виявляють політичну активність. Reuters зазначає, що протести не очолив жоден опозиційний іранський лідер, а у робітників немає сильних профспілок, які могли б їх підтримати.
Головною причиною іранських протестів називають повільне зростання економіки, нерівномірний розподіл доходів та підвищення цін на основні продукти харчування. Наприклад, ціна на яйця в грудні зросла на 40%. Ще одна причина – високий рівень безробіття (за даними The New York Times, приблизно 40% молодих іранців – безробітні).
Як пише The Washington Post, невдоволення іранців могла викликати пропозиція влади підвищити ціни на бензин, скоротити дотації бідним, стягувати податок на реєстрацію авто та податки на виїзд.
Багато мітингувальників не підтримує зовнішньої політики Ірану, який бере участь у конфліктах у Сирії, Іраку та Лівані. Учасники протестів закликають уряд зосередитися на внутрішніх економічних проблемах. Серед гасел на протестах – "Не Газа, не Ліван, моє життя – Іран", "Смерть Росії", "Облиште Сирію, подумайте про нас", "Смерть Хаменеї" і "Смерть Рухані", пише "Русская служба BBC".
3 січня в Ірані пройшли мітинги на підтримку уряду. Люди вийшли на вулиці з портретами Рухані і Хаменеї і прапорами Ірану. Як пише Reuters, демонстранти скандували "Кров у наших венах є подарунком нашому вождю (Хаменеї. – "ГОРДОН")" і "Ми не залишимо нашого лідера". Вони звинуватили США, Ізраїль і Великобританію в організації протестів і кричали: "Розбійників-бунтівників має бути страчено!"
3 січня в Ірані пройшли проурядові мітинги. Фото: EPA
Реакція влади
Президент Ірану Хасан Рухані 31 грудня заявив, що участь у протестах є конституційним правом іранців, але закликав не переходити до насильства. Президент підкреслив, що в країні не можна допустити створення атмосфери, яка б викликала побоювання у людей за свою безпеку.
Глава Революційного суду Тегерана Ходжатолеслам Казанфарабаді 2 січня назвав учасників акцій протесту в Ірані бунтівниками. За його словами, затримані 30 грудня, після третього дня заворушень, матимуть серйозніше покарання, оскільки вийшли на акцію протесту, незважаючи на заборону міністерством внутрішніх справ таких зібрань.
Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Шамхані заявив, що протестні акції в Ірані організувала влада США, Великобританії і Саудівської Аравії і вони є частиною "проксі-війни, яку ведуть із Тегераном деякі країни світу. На його думку, протестними кампаніями керують через соціальні мережі, а приблизно 27% хештегів, спрямованих проти Ірану, ішли з боку Ер-Ріяда.
Аятола Алі Хаменеї (відповідно до конституції – він найвищий керівник Ірану) висловився щодо протестів лише 2 січня. В організації протестів він звинуватив "ворогів Ірану", які "об'єдналися, використовуючи різні інструменти, включно з грошима, зброєю, політикою і розвідкою, щоб створити проблеми для ісламської системи".
Тим не менше, влада Ірану поки не застосовувала Корпусу вартових ісламської революції та інших підрозділів військових для розгону мітингувальників.
Міжнародна реакція
Аятола Хаменеї звинуватив у протестах "ворогів". Фото: EPA
Президент США Дональд Трамп 31 грудня заявив, що причиною протестів в Ірані може бути фінансування тероризму іранськими лідерами і що Сполучені Штати "у слушний час" нададуть велику підтримку учасникам мітингів.
Прес-секретар Білого дому Сара Сандерс на брифінгу 2 січня назвала події в Ірані справжнім повстанням.
"Роки безгосподарності, корупції та іноземного авантюризму підірвали довіру іранського народу до своїх лідерів. У підсумку ми спостерігаємо справжнє, наймасштабніше з 2009 року повстання, організоване сміливими іранськими громадянами... Ми закликаємо режим поважати основне право своїх громадян на мирне вираження свого бажання змін", – сказала Сандерс.
У ЄС жодних оцінок подій в Ірані не висловлювали, заявивши, що стежать за ситуацією. У міністерстві закордонних справ РФ агентству "РИА Новости" заявили, що вважають, що події в Ірані є внутрішньою справою країни, але сподіваються, що ситуація не буде розвиватися за сценарієм насильства і кровопролиття. До "стриманості й умиротворення" владу Ірану закликав і президент Франції Еммануель Макрон, повідомляє прес-служба Єлисейського палацу.
МЗС України обмежилося рекомендацією українцям, які перебувають в Ірані, уникати мітингів, бути готовими до перевірки документів, а також відстежувати інформацію про заходи безпеки.
