-2 Київ
Зарплати і пенсії
Мінімальна зарплата зросла на 523 грн і тепер становить 3723 грн на місяць, а прожитковий мінімум зріс до 1700 грн. Допомога з безробіття зросла на 160 грн – до 1440 грн. Прожитковий мінімум зростатиме протягом року: з 1 липня він становитиме 1777 грн, а з 1 грудня – 1853 грн.
Такі зміни передбачено в держбюджеті на 2018 рік, який Верховна Рада ухвалила в грудні 2017-го. Зарплати військовослужбовців мають зрости у середньому в 4,5 разу, це передбачено постановою уряду від 27 серпня. Постанова повинна була набути чинності 1 січня 2018 року, але наприкінці грудня Кабмін змінив дату на 1 січня 2019 року. За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, заробітні плати все одно збільшать із 1 січня 2018 року, оскільки таке підвищення передбачено в держбюджеті.
Зросте і мінімальна пенсія. Від 1 січня вона становить 1373 грн, а до кінця року збільшиться до 1497 грн. Тепер на пенсію за віком у 60 років можуть виходити ті, хто має 25 років страхового стажу. У 63 роки – ті, хто має від 15 до 25 років страхового стажу, а у 65 років – ті, хто має 15 років страхового стажу.
Вимоги до страхового стажу будуть підвищуватися 1 січня кожного року протягом 10 років, це передбачено пенсійною реформою.
Фото: Юлія Кочетова / Gordonua.com
Тарифи і субсидії
Ціна на електроенергію зросла на 9,5%, а 1 квітня 2018 року вона збільшиться ще на 6,1%. На 8% зросла ціна на газ для промисловості. Мінекономрозвитку прогнозує, що у 2018 році тарифи на опалення, гарячу воду й електроенергію зростуть на 20%, а на газ – на 19%.
Граничні тарифи на стаціонарний телефонний зв'язок зросли в середньому на 8,3%: у містах і райцентрах щомісячна плата за базовим тарифом "Укртелекому" становитиме 68 грн. Зростуть і тарифи "Укрпошти": поштові відправлення в межах України подорожчали на 12,3%, за кордон – на 43,2%.
1 січня починається процес монетизації субсидій – цього вимагали іноземні партнери України, зокрема МВФ і Світовий банк. Монетизація має зробити систему розрахунків за ЖКГ прозорішою.
Коли цей механізм буде повністю реалізовано, субсидіанти зможуть самостійно обирати постачальника енергоносіїв і розраховуватися "живими" грошима. Якщо раніше субсидії нараховували за загальними соціальними нормами, то після монетизації – за фактичним обсягом споживання послуг.
Однак про повну реалізацію монетизації поки що не йдеться. Зміни, які набули чинності 1 січня 2018 року, стосуються тільки постачальників комунальних послуг – вони будуть розраховуватися з державою "живими" грошима. Монетизація на рівні споживачів послуг почнеться пізніше, точні строки поки що невідомі.
Фото: pexels.com
Медична реформа
Починається поступова імплементація медичної реформи. Міністерство охорони здоров'я найближчим часом має оголосити про початок приписної кампанії, після чого українці мають обрати собі сімейного лікаря, терапевта або педіатра й укласти з ним угоду. Зараз ця система працює в пілотному режимі.
З інструкцією щодо вибору сімейного лікаря можна ознайомитися на сайті Міністерства охорони здоров'я.
Сімейний лікар належить до первинної ланки медичних працівників, він надає послуги безкоштовно. Розрахунки для вторинної і третинної ланки медичної допомоги тривають досі, тому до 2020 року профільні лікарі працюватимуть у старому режимі.
Перелік безкоштовних послуг буде єдиним по всій країні, але його ще не оприлюднили. Окрім послуг сімейного лікаря, очікують, що туди увійдуть термінові операції, догляд і знеболення для тяжко та смертельно хворих пацієнтів, спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, реабілітація, допомога породіллям і дітям до 16 років.
До того ж якщо пацієнт звернеться до профільного фахівця без призначення сімейного лікаря, терапевта або педіатра, йому доведеться оплачувати його послуги самостійно.
Фото: Міністерство охорони здоров'я України / Facebook
Зміни у ПДР
Набули чинності оновлені правила дорожнього руху. Головне нововведення – обмеження швидкості в населених пунктах тепер становить не 60, а 50 км/год. Законопроекту про підвищення деяких штрафів парламент ще не ухвалив.
Перше водійське посвідчення тепер видають на два роки. Якщо за цей час водій порушив ПДР не більше ніж два рази – він отримає нове посвідчення на 30 років без складання іспиту. Якщо порушив правила більше ніж двічі, йому доведеться складати іспит ще раз.
Під час першої реєстрації та перереєстрації автомобіля, а також для в'їзду до ЄС із 1 січня обов'язковий технічний огляд машини.
Фото: pixabay.com
Зниження мит на авто
Ставки ввізного мита на нові легкові автомобілі з Євросоюзу знизили. У 2017 році вони становили від 7,5% до 8,2% від митної вартості (залежно від об'єму двигуна), у 2018-му – від 5% до 7,3%. Мито на електромобілі становить 0%, їх також звільнено від акцизного податку та ПДВ.
Біометричний контроль на кордоні
Іноземцям із 70 держав (включно з Росією) та особам без громадянства, у яких немає біометричного паспорта, під час в'їзду до України тепер доведеться здавати відбитки пальців. Таку систему запроваджують з ініціативи Ради національної безпеки і оборони.
Фіксувати біометричні дані іноземців будуть на автомобільних і залізничних пунктах пропуску, а також у аеропортах.
Фото: pixabay.com
Обов'язкове сортування сміття
Поховання необроблених/неперероблених побутових відходів тепер заборонено. Відповідні зміни до закону України "Про відходи" було внесено ще у 2012 році. Це означає, що українці перед викиданням сміття мають його сортувати.
Безпечні для поховання відходи згодом будуть вивозити на полігони, небезпечні – знешкоджувати, а придатні для повторного використання – відправляти на переробку.
Однак до реального виконання цього закону українська інфраструктура не готова. За даними Міністерства регіонального розвитку, у 2016 році лише у 575 населених пунктах у країні діяв роздільний збір сміття. У 2017-му на утилізацію відправили лише 5,8% відходів.
"Жодне місто в Україні зараз не готове сортувати сміття", – підсумував міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак в інтерв'ю ZN.UA у жовтні 2017 року, зазначивши, що тільки в Одесі для цього потрібно встановити щонайменше 50 тис. нових контейнерів.
Фото: pixabay.com
