
Артем Біденко
Голова правління Інституту інформаційної безпеки, у 2015–2020 роках – заступник міністра (держсекретар) культури та інформаційної політики України
Арешти – це весело. Та на кожне місце прийде наступний корупціонер
Хоч це і банально, але іноді варто ще раз нагадати: корупція – це не причина, а наслідок. Причина полягає в системі, в якій домовитися простіше, дешевше й безпечніше, ніж зробити чесно і по закону.
Політологія давно перестала пояснювати корупцію злою волею окремих людей і дивиться на неї як на передбачувану поведінку в певному середовищі – власне, теорія ігор це підтверджує на великій кількості кейсів. Роберт Клітгаард ще наприкінці 80-х вивів коротку формулу: корупція = монополія плюс дискреція мінус підзвітність. Тобто крадуть не там, де більше поганих людей, а там, де є монопольне право вирішувати, широкий простір робити це "на власний розсуд" і мала ймовірність відповісти за результат.
Клітгаард називав корупцію злочином розрахунку, а не пристрасті. Менше емоцій, більше аналізу процедур і вартості спрощення всієї системи. Тому арешти і застави – весело і дуже наглядно, але паралельно потрібно робити безліч інших речей. Для активних коментаторів хочу підкреслити: паралельно, а не замість. І так само – коли арешти відбуваються замість зміни системи – ефективність теж не буде високою.
Отже, починати треба з того, щоб прибирати монополію й дискрецію. Що менше простору вирішувати вручну, що менше всіх цих дозволів, погоджень і винятків з правил, то менше й точок, де "беруть".
Важливо наймати людей за фахом, а не за лояльністю. Порівняльні дослідження бюрократій показують стійку залежність: там, де в державу відбирають за компетенцією, а не за особистими зв'язками, корупції менше. Давайте питати за результат, а не за форму чи процес – це моє улюблене. "Я працюю" не тотожнє "Я зробив чи я зробила".
І давайте далі відкривати дані. Публічні реєстри, декларації та відкриті закупівлі ловлять більше, ніж будь-яка кількість аудиторів, бо дивляться всі одразу: журналісти, конкуренти, активісти. Кожен із цих інструментів звужує саме поле потенційного зловживання.
Полювання на окремих людей міняє картинку, і ця картинка чудово розходиться в соцмережах, але саме ці зміни міняють правила гри. Бо поки правила ті самі, на місце кожного спійманого спокійно стане наступний чи наступна.
Джерело: Артем Биденко / Facebook


