Давайте не відходити від АЗС, каже жінка з кокер-спанієлем. Раптом влучать, допомога потрібна буде
Під'їжджаю зараз на заправку – закрито. Ковпаки стоять і на в’їзд, і на виїзд, нікого нема. Тю, думаю, дивно, може, санітарний день якийсь. Перший раз таке бачу. Ми там завжди паркуємося з Гектором, коли йдемо в парк гуляти.
Стала перед тими ковпаками, розгубилася трохи. Тут Сергій виходить, заправник. Каже: "Тут десь FPV-дрон кружляє, їдьте трохи далі". – "А як же ви?" – "А ми на роботі".
Від'їхали, кинула автівку біля церкви. Ходимо парком, вітаємося з іншими собачниками. Усі час від часу в небо дивляться – десь дзижчить, падлюка. Власник лабрадора всіх заспокоює, мовляв, його пес безпомилково дрон чує, і якщо Конор спокійний, то все гаразд.
"Та він там, десь ближче до АЗС літає", – каже дівчина з біглем.
"Так, вони ж, чорти, по заправках гатять", – погоджується дядько з вівчаркою.
Ми стоїмо метрів за 300 від ОККО.
"Тоді давайте, – вступає в бесіду жінка з кокер-спанієлем, – не будемо далеко відходити, раптом влучать, так там допомога потрібна буде".
Харків і харків’яни. Літо 2026.
Джерело: Анна Гин / Facebook



