Пошук по сайту

€51.64
$44.52

+20 Київ

Блоги

Станіслав Бєлковський

Станіслав Бєлковський

Російський політолог  

Усі матеріали автора

Путін дійшов гіркого усвідомлення, що хитра руда лисиця Трамп його обдурила 

Аналітики нерідко помічають усе, окрім найважливішого. А воно прозвучало нещодавно з вуст Д.С. Пєскова, прессекретаря РФ-правителя. До того ж у цьому випадку йдеться явно не про чергову балаканину. Пан Пєсков транслює зовсім свіже послання urbi et orbi самого В.В. Путіна.

Для РФ пріоритетним напрямом є гарантування національної і європейської безпеки, а не відновлення зв'язків із державами "за океаном". Про це пан Пєсков заявив в інтерв’ю ІС "Вести".

"Для нас пріоритетом є розв'язання тих завдань, які стоять перед спеціальною воєнною операцією. Це завдання номер один. А також побудова нової архітектури безпеки на нашому власному континенті, на європейському континенті", – сказав він. Пєсков наголосив, що для Росії не може бути пріоритетом діалог зі США. Він додав, що європейці будують власну оборонну ідентичність, втративши "дуже дешеву американську парасольку у сфері безпеки".

Ось вони – справжні, хай і проміжні підсумки візиту директора ЦРУ США Джона Реткліффа до Москви (25 серпня 2026-го).

Путін дійшов гіркого усвідомлення, що хитра руда лисиця Daddy (Дональд Трамп) його, хитромудрого Колобка, таки обдурила. Не з'їла, звісно, але майже. "Розуміння Анкориджа" від 15 серпня 2025-го, судячи з усього, від самого початку були, по суті, фейковими. До того ж щодо Путіна Daddy, дотримуючись наших давніх порад, застосував єдиний ефективний у роботі з пацієнтом – застряглим епілептоїдом – метод Еріксонівського гіпнозу. Мовляв: я тебе, пацієнте, чудово розумію, цілком на твоєму боці, європейці – дурні, українці – нікому не потрібні нахлібники, ми з тобою заодно, тільки роби все, як я тобі кажу. Путін, незважаючи на весь свій цинічний мегадосвід, повірив і довірився, Америка на деякий час стала для Кремля не головним системоутворювальним ворогом, а шанованим старшим партнером. Разом із яким РФ показово покарає зарозумілих європейців.

Тим часом / відтоді.

  • Люди, наближені до президента Трампа, дуже багато допомогли Україні (а не РФ) у створенні нової технологічної платформи війни.
  • Вашингтон вжив заходів – "пекельний закон" імені Ліндсі Грема і не тільки – щоб Китай та Індія закуповували нафту не в РФ, а в "кого Daddy дозволить". Можливо, навіть таки й у РФ, але тільки з дозволу й на умовах Вашингтона, який інакше закриє для Пекіна і Делі щедрий американський ринок. А це – якісно інша конфігурація, погодьмося.

У такій ситуації Путін знову починає виступати мало не в жанрі "єдиної Європи від Лісабона до Біробіджана". Адже Європа дуже страждає від великої української війни, чи не так? І не тільки через втрату недорогих РФних енергоносіїв. Але ще більше – тому що: а) вона вступає у смугу форсованої мілітаризації, а це потребує радикального скорочення фірмової соціальної держави; ось уже канцлер ФРН Фрідріх Мерц прямо заявляє, що оборонні витрати важливіші за дитячу допомогу, це як? б) США тепер зацікавлені не в помірному / тихому процвітанні Європи, а в її ослабленні + дезінтеграції Євросоюзу.

Отже: Кремль може знову простягнути Європі руку дружби, запропонувавши надійний захист від самого себе. Плюс: союз проти США, які настільки ж тепер ненадійні, наскільки й ворожі до всіх. Де там президент Фінляндії Александер Стубб, який поки що видається оптимальним переговорником із (пан)європейського боку?

Але тут же – і чергове послання рудому Daddy. Ми можемо домовитися і з Європою проти тебе. Але можемо й навпаки: із тобою – проти Європи, як і планували рік тому. Але для цього потрібен "Анкоридж-2", включно з (от же ж історичне питання питань!) виведенням українських військ із Донбасу.

Ще приховане повідомлення американцям, яке звучало останнім часом: якщо вам потрібен Північний морський шлях (а він Daddy, безперечно, цікавить, особливо в умовах глобального потепління, яке він формально заперечує), то давайте реінкарнувати "дух Анкориджа". Інакше віддаємо світлий лагідний шлях комуністичному Китаю, а частково навіть – Південній Кореї, із якою пан Трамп примудрився нещодавно посваритися.

Такі от плоди поїздки директора ЦРУ. Але якщо завдяки пану Реткліффу в РФ усе ж відбудуться концерти Каньє Веста (репера Ye) – уже непогано.

Ну, а в очікуванні відповідей на найгостріші питання Путін буде нарощувати свої воєнні зусилля. Адже лише вони, у його нинішньому розумінні, можуть когось у чомусь остаточно переконати. Ескалація, розумієте, як і було сказано.

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.