Росіяни переходять до стадії "обісціть, але не бийте" 

Кароч, я продовжую слідкувати за ниттям росіян по Wildberries, і мені подобається. Не знаю, звідки в мене це збочення, але хай буде. Але спочатку історія із життя.

Колись мене так добряче відмудохали сворою (одеські двіжі кінця 90-х), і я попав у лікарню. Набір травм був класичний: ребра, струс мозку, пара переломів, відбиті почки, ну й там дрібниці якісь по тілу. Ні одна з травм не була небезпечною для життя. Але я ледве не вмер тоді в лікарні. Як сказав лікар: травм багато, і, коли вони всі одразу починають тиснути на організм, той може й не витримати. Мені пощастило, почки запустили, відвалявся з крапельницею і пішов далі.

Так ось. Повертаємось до Росії. У неї немає однієї критичної проблеми. Їх купа. Нездатність компаній по житловому будівництву повертати кредити банкам не є смертельним для РФ. Нездатність підтримати гірничодобувну промисловість (вугілля та ще ряд природних копалин). Нездатність відновити провал логістичного комплексу країни (РЖД, автоперевезення, авіаперевезення). Нездатність проконтролювати зростання безперспективних кредитів у банку. Нездатність опанувати інфляцію. Нездатність узяти під контроль паливну кризу. Нездатність закрити дефіцит бюджету. Нездатність компенсувати втрати селлерам Wildberries. Нездатність...

Кожна з цих речей не смертельна для РФ. Але в комплексі, вони можуть запустити падіння кісток доміно, що в якийсь момент покладуть всю систему. Пітуну похер, але росіяни які кожен день відчувають падіння доміношок на своєму житті, починають нити. Бо одна справа надрачувати на чергову "маленькую побєдоносную войну, патамушто ми ж русскіє, с намі Бог", а зовсім інша – довоюватись до крізіса часів 90-х, про.бавши країну, і залишитись з падаючою економікою під час експедиційної операції в чужій країні, коли у вас експедиційне угрупування біля 700 тис. особового складу, яке вижирає в ці складні часи єб.йші ресурси.

Так що зараз відбуваються циклопічні зміни . Росіяни від "ми рускій окупант" переходять до стадії "обісцить, але не бийте". Цей зсув – це робота України строком в 12 років. Не ігноруйте це, це велика подія.

"Треба жать, жать, жать і вони мають посипатись" (с) Павло Петриченко.

Джерело: Serg Marco / Facebook