Путіна підганяють дедалі кисліші настрої в РФ
Раптовий візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви привернув надзвичайну увагу. І не дивно. Керівники ЦРУ відвідують російську столицю вкрай рідко і лише у зв’язку з кризовими обставинами. Вільям Бернс у листопаді 2021 року намагався відрадити Кремль від української авантюри, а Джон Бреннан у березні 2016 року обговорював із колегами з ФСБ ситуацію в Сирії. Дві зустрічі за 10 дуже бурхливих років – погодьтеся, це небагато.
І ось третя. Вона відбулася в умовах крайнього охолодження відносин між США та Росією... Досить сказати, що Стівен Віткофф, який торік побував у Москві шість разів, 2026-го прилітав туди лише один раз, наприкінці січня, а регулярні торішні зідзвони Трампа з Путіним скоротилися до двох дзвінків цього року, причому один, липневий, був присвячений ювілейному, 250-річному Дню незалежності США, тобто мав, загалом, формальний характер.
Путін тим часом зробив ставку на явну перевагу Росії в ударних ракетних засобах на тлі загального західного, а тим більше українського, дефіциту протиракетних засобів і поспішає перетворити цю перевагу на воєнні та політичні результати. Поспішає, бо ця перевага є тимчасовою: колосальні ресурси, які вже залучено до розв'язання цієї проблеми, у певній перспективі щонайменше вирівняють нинішню асиметрію як завдяки нарощуванню кількості й номенклатури ПРО, так і завдяки посиленню власної ракетної потужності України. Треба встигнути завдати їй непоправної поразки.
Підганяють Путіна й дедалі кисліші настрої в Росії. Хакерське угруповання Black Mirror дістало доступ до листування Германа Грефа, який очолює "Сбербанк" Росії. Аналітики банку у квітні зробили прогноз розвитку ситуації у війні, і серед викладених сценаріїв імовірність вирішальної перемоги Росії оцінювали лише в 7%. 12% – на користь миру, в якому буде враховано російські інтереси. Усі інші варіанти так чи інакше є несприятливими для Росії.
Чи варто нагадувати, що ці висновки робили до посилення української кампанії мідлстрайків, напівблокади Криму, бензинової кризи та знищення логістичних центрів? Тут важливі не так прогностичні здібності російських аналітиків, як те, що вони в документі для внутрішнього користування не приховують своєї невіри в перемогу, про яку так багато й надзвичайно категорично говорить Путін.
Нещодавно, як відомо, з держкорпорації "ВЭБ" звільнили головного економіста Андрія Клепача, який наважився заявити на зустрічі колег, що Росія не має шансів перемогти в конкуренції з Америкою та Китаєм, і її перспективи в чомусь гірші, ніж у України. Клепач колись очолював департамент із макроекономічного прогнозування в мінекономрозвитку, коли ним керував Греф, а потім був заступником глави цього міністерства, тож про прогнози цей фахівець знає все. У травні, коли він виступив зі своїми заявами, вони нікого особливо не вразили, оскільки, мабуть, відображають думку якщо не більшості, то значної кількості російських економістів, але зараз, коли ця інформація стала загальновідомою, песиміста покарали.
Росію готують до ще запеклішої сутички, і занепадницькі настрої неприпустимі... Захід в особі по-різному професійно підготовлених скаутів намагається зрозуміти, що відбувається в керівництві Росії в момент її вступу на новий виток ескалації, наскільки там усвідомлюють можливі наслідки і чи справді така непохитна віра в успіх. Та й чи залишилася взагалі ця віра навіть у тих, у кого колись вона була, чи це ідея-бзик однієї-єдиної колишньої людини, яка загнала себе і свою країну в історичний глухий кут?
Джерело: Леонид Швец / Facebook