"Мене розриває". Цимбалюк розповів про "костюм на смерть" і стару жінку з Іспанії 

"Десь приблизно в 75 років моя бабуся пошила собі костюм на смерть. І в дитинстві ця думка мене страшила. Я розумів, що людина ще живе, але вона вже приготувала собі речі, у яких планує померти", – зізнався актор.

Цимбалюк зазначив, що в його рідному місті Корсуні Черкаської області люди похилого віку обговорювали смерть, старість і згадували тих, хто вже помер. І саме такою він уявляв собі старість. Під час подорожей іншими країнами він зрозумів, що старість може бути різною.

"Я потрапив до Барселони й побачив там таку картину: сидить пара дуже старих людей, у жінки від якоїсь хвороби вже тряслась голова, був слуховий апарат. Поруч сидів її чоловік, тримав її за руку. І в цей час їй набивали величезний череп на плечі з яскравими трояндами! У тату-салоні, сонячна Барса. Я подумав: "Господи, як це круто! Це про свободу! Це про щось небачене й незрозуміле про наших людей", – поділився Цимбалюк.

Актор згадав, як у Греції бачив, що з лайнера виходили люди дуже похилого віку, дехто викочувався на фнвалдних кріслах. Тоді вн усвідомив: ці люди хочуть, щоб останні акорди їхнього життя були яскравими.

"І мене розриває, чому нашим людям дісталася абсолютно інша полярна старість. Вони тяжко працювали, будували комунізм. Їм обіцяли демократію", яка так і не настала. Їм постйно казали: "Потм, потім, потім". І вони самі собі казали: "Потім", – обурився актор.

Цимбалюк зазначив, що це "потім" не настало, адже пенсіонерам в Україні зазвичай не вистачає грошей на їжу, ліки й оплату комунальних послуг. Він ззнався, що й його батьки говорять: "Потм". Але актор старається робити максимум для них, адже хоче, щоб батьки шии не костюми "на смерть", а для подорожей.