"Болісний символ викарбували на його могилі". Українець помер, знявши "найнебезпечніший фільм у світі" 

Стрічка Володимира Шевченка "Чорнобиль. Хроніка важких тижнів" визнана світовим надбанням. Її занесли до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО "Пам'ять світу".

Захист від радіації – марлева маска

Шевченко за власним бажанням поїхав знімати в Чорнобиль ще у травні 1986 року, щойно дістав на це дозвіл. Працював і як режисер, і як оператор. Без захисту – у звичайній марлевій масці на обличчі. У найнебезпечніших місцях знімав сам, відсторонюючи своїх колег.

"Чи розумів усі ризики? Певна річ. Це не було службове завдання, коли хочеш не хочеш – їдь і знімай. Шевченко сам прагнув зняти цю стрічку, щоб показати героїв-ліквідаторів, щоб їхній подвиг не було забуто, щоб зафільмувати обличчя, щоб не приховати правди", – зазначено в ролику.

СРСР знищив 95% відзнятого матеріалу

Матеріал, який Шевченко зняв у Чорнобилі, ретельно перевіряла влада. Із 20 тис. метрів кіноплівки допустили лише 1 тис.

"Попри це, стрічка є унікальною, болісною, інформативною. Такою, де правда – і в рядках, і між рядків", – наголосила блогерка.

Заплатив за фільм життям

Оскільки Шевченко перебував у зоні надто високого радіаційного рівня, це позначилося на стані його здоров'я. У режисера діагностували променеву хворобу й тяжкі ураження легень.

"Його дружина режисерка Валерія Воронянська зізнавалася, що при операції легені чоловіка просто розсипалися. Але лікарі заборонили розголошувати, наскільки важкі ураження наніс чонобильський невидимий ворог – радіація", – розповіла дослідниця.

За її словами, згідно щоденникових записів Шевченка, він не шкодував, що ці зйомки були в його житті. "Краще без легені, але із чистою совістю", – говорив він. Але все ж сподівався, що доля буде до нього прихильною.

"Дай, Боже, нам ще пожити на радість один одному 10–15 років, – писав він дружині, перебуваючи в лікарні. І… помер за місяць після цього запису", – розповіла Вороніна.

На могилі – полин

Під одним пам'ятником на Байковому кладовищі спочивають Шевченко, якого не стало 30 березня 1987 року, та його дружина, яка відійшла у засвіти 24 березня 2022 року.

Дослідниця провела прибирання на похованні й звернула увагу, що на надгробку є символічне зображення полину: "Болісний символ викарбувано на могилі режисера. Саме цю квітку ще називають Чорнобилем, а відтак вона стала одним з атрибутів трагедії".

Записав "голос" і "обличчя" радіації

Вороніна розповіла, що фільм Шевченка став основою для американського мінісеріалу "Чорнобиль". А британська дослідниця Сьюзен Шуплі назвала його "найнебезпечншим у світі".

Блогерка зазначила, що, оскільки Шевченко знімав, перебуваючи у беспосередній близькості до реактора, надто підвищений радіаційний фон знайшов відображення на кіноплівці. Спочатку цей ефект сприйняли за псування, але режисер наполіг занести кадри у стрічку як "видиме обличчя радіації".