Кім: Після війни Україна має перейти від сировинного агроекспорту до технологічної переробки 

Кім пояснив, що 2025 року аграрний сектор забезпечив понад 56% українського експорту, основу якого становлять зерно, кукурудза, ріпак, соя й насіння соняшника. Пшеницю перетворюють на борошно, соя й ріпак стають білковими концентратами й кормами – але не в Україні.

"Ми продаємо світові величезний обсяг ресурсів, але значну частину доданої вартості залишаємо не в Україні, а в економіках інших країн", – зазначив Кім.

Як орієнтир він наводить Нідерланди, які 2025 року експортували аграрної продукції на понад €137 млрд.

"Вирішальним є не розмір земельного банку, а складність економіки, побудованої навколо аграрного сектору", – констатував начальник Миколаївської ОВА.

За його словами, саме навколо аграрного перероблення можуть розвиватися біоенергетика, харчова промисловість, логістика й машинобудування – тобто агросектор здатний стати фундаментом нової індустріалізації.

Окрему загрозу Кім вбачає у зникненні малого фермерства.

"Великі агрохолдинги відіграють важливу роль в експорті та стабільності економіки. Але саме мале фермерство забезпечує продовольче різноманіття, розвиток локальних економік, зайнятість у громадах і нормальне життя українського села. Саме того села, яке сьогодні вже на межі зникнення", – наголосив він.

Також очільник області додав, що війна лише посилила проблему: за підсумками 2025 року аграрне виробництво скоротилося майже на 7%, особливо в напрямах, пов'язаних із переробленням.

"Україні потрібна стратегія поступового ускладнення економіки. Умовно кажучи, кожні кілька років ми маємо підійматися ще на одну сходинку технологічного переділу", – підсумував Віталій Кім і закликав розробити довгострокову державну стратегію з інвестиціями в перероблення, аграрну науку й логістику.