Об'єднання аграріїв закликало не підвищувати вантажних тарифів "Укрзалізниці"

Події

Тарифи на залізничні перевезення мають відповідати реальній собівартості, незалежно від виду вантажу, учасники аграрного ринку вимагають діалогу й відповідальної тарифної політики залізниці. Про це заявив у Facebook генеральний директор "Українського клубу аграрного бізнесу" Олег Хоменко.

"Коли ми говоримо про підвищення тарифів на вантажоперевезення, потрібно чесно визнати: це не абстрактні цифри, які існують лише у звітах. Для аграрного сектору логістика становить до 15% структури собівартості, і будь-яке зростання тарифів миттєво переходить у зниження прибутковості, скорочення податкових надходжень і ускладнює виконання зобов'язань перед пайовиками. Це не дрібниці, це основа життєздатності сотень агропідприємств і тисяч українських фермерів", – підкреслив він.

Хоменко наголосив, що підвищення тарифів не може бути раптовим або одномоментним, адже є виробничий цикл, укладені форвардні контракти й зобов'язання агровиробників.

"Не можна змінювати правила гри посеред сезону. Тарифна політика має бути прогнозованою й оголошуватися завчасно, під наступний сезон, як це роблять у стабільних економічних системах. Наше завдання просте й абсолютно справедливе – привести тариф у відповідність до реальної собівартості, забезпечити прозоре, рівне ставлення до всіх вантажів і не допустити втрати аграрних перевезень, які є одним із ключових джерел наповнення економіки. Якщо аграрний вантаж піде із залізниці, програють усі – і "Укрзалізниця", і її працівники, і держава. Тому ми наполягаємо на чесному діалозі й відповідальній тарифній політиці, яка дозволить зберегти баланс і забезпечити розвиток, а не штучно створювати нові ризики", – заявив експерт.

Контекст

Державна компанія "Укрзалізниця" планує підвищити на 40% вантажні тарифи на перевезення, щоб покрити збитки від пасажирських перевезень, які цьогоріч, за прогнозами, сягнуть 25 млрд грн.
За даними ДП "Укрпромзовнішекспертиза", таке підвищення тарифів призведе до скорочення ВВП на 100 млрд грн, втрати валютного виторгу на 98 млрд грн, зменшення бюджетних надходжень більш ніж на 36 млрд грн і скорочення 76 тис. робочих місць, із яких 26 тис. – у промисловості.