"Метінвест" закликав переглянути державні програми підтримки великої промисловості 

За словами Скорбуна, українська промисловість працює в умовах, які складно врахувати у звичайній бізнес-моделі. Серед основних чинників він назвав ракетні удари по виробничих активах, зростання тарифів на електроенергію і залізничні перевезення, а також обмеження доступу української продукції на ринок ЄС.

"Жоден бізнес не закладає у свою бізнес-модель, що по ньому будуть бити ракетами. Подорожчання газу чи зниження цін – такі ризики ми враховували. Але ми ніколи не могли передбачити, що будуть прямі влучання, які будуть знищувати наші основні виробничі активи", – сказав Скорбун.

Окремо він звернув увагу на збереження працівників. Компанія намагається утримувати персонал підприємств, які зупинилися або скоротили виробництво, оскільки після відновлення роботи буде складно швидко повернути потрібних фахівців.

"Ми виживаємо весь цей час. Скільки можемо, намагаємося утримати людей. Адже обладнання без людей нічого не варте", – зазначив він.

На зупиненій через російські атаки "Запоріжсталі" працює приблизно 8 тис. людей. Ідеться, зокрема, про сталеварів, ливарників, прокатників, вальцювальників, машиністів локомотивів та інших спеціалістів.

"Якщо ці люди звідти поїдуть, це буде катастрофа. Тому що надзвичайно важко зібрати таку кількість фахівців", – наголосив Скорбун.

Однією із проблем він назвав невідповідність окремих державних програм підтримки масштабам збитків великих підприємств. За його словами, ліміт програми покриття збитків становить приблизно $10 млн на компанію, тоді як вартість однієї доменної печі може сягати $100–150 млн.

"Якщо не можна компенсувати 100%, а можна 20%, це також рішення. Воно повністю не розв'яже проблеми, але якісь агрегати ми зможемо відремонтувати", – пояснив він.

Скорбун зазначив, що відновлення великих металургійних підприємств впливає також на роботу суміжних компаній – ремонтних підприємств, постачальників сировини, логістичних операторів та "Укрзалізниці".

"Один металургійний завод забезпечує роботою безліч інших підприємств, і всі навколо працюють. Якщо ж держава обмежує підтримку 10 млн, це фактично означає, що великому бізнесу немає місця в Україні. Думаю, цей підхід потрібно скоригувати", – упевнений він.

Ще одним чинником Скорбун назвав тарифи на електроенергію й вантажні перевезення. За його словами, через скорочення обсягів передавання електроенергії та перевезень частина постійних витрат "Укренерго" й "Укрзалізниці" залишається високою, що впливає на тарифи для підприємств, які й далі працюють.

"У нас тарифи вже вищі, ніж у Польщі та Словаччині. Якщо ми підемо далі цією спіраллю, бізнес почне рахувати, чи є сенс заходити в Україну, інвестувати, будувати нові заводи. Електроенергія, залізничні перевезення – є безліч чинників, які показують, що тут просто дорого вести бізнес. Плюс ризики. І питання: хто буде інвестувати в таку економіку?" – каже Скорбун.

Для підтримки критичної інфраструктури "Метінвест" пропонує частково залучати кошти міжнародних партнерів. Зокрема, Скорбун запропонував консолідувати $500 млн на рік для "Укрзалізниці", зважаючи на її роль у вантажних, пасажирських, евакуаційних перевезеннях і перевезеннях для сил оборони.

Аналогічний підхід, за його словами, можна застосувати до енергетичної інфраструктури на період війни та відновлення.

Окремі заходи, на думку представника "Метінвесту", не потребують прямого бюджетного фінансування. Зокрема, ідеться про розширення доступу української металургії до ринку ЄС, де на виробників впливають механізм CBAM і квоти на імпорт сталі.

"Є речі, які можна зробити для бізнесу навіть без грошей. Якщо нам відкрити квоти в ЄС, запрацює металургія. Підуть замовлення на руду, феросплави, вапняки, коксівне вугілля. Так запускається економіка. А для цього Україна має продовжувати перемовини з Європейською комісією", – сказав він.