Повна блокада портів Великої Одеси може поставити під загрозу до $2 млрд експортного виторгу щомісяця – ЗМІ 

Вказані суми охоплюють як імовірні безповоротні втрати, так і відкладений експорт і додаткові витрати на логістику.

За оцінкою НБУ, через проблеми з морськими перевезеннями лише у другому півріччі 2026 року Україна може недоотримати приблизно $2,5 млрд експортного виторгу. Частину цих постачань регулятор планує перенести на перше півріччя 2027 року.

Особливо від блокування портів потерпає аграрний сектор. За підрахунками Українського клубу аграрного бізнесу, протягом трьох місяців Україна може не встигнути експортувати приблизно 9 млн тонн агропродукції на суму $1,9–2,8 млрд. Якщо обмеження триватимуть пів року, обсяг відкладеного експорту може зрости до 16 млн тонн, а виторг – до $3,5–5,2 млрд.

Альтернативні маршрути не можуть повністю замінити морські перевезення. У червні через чорноморські порти проходило приблизно 90% українського експорту зернових, олійних культур і продуктів перероблення. Після посилення російських атак у липні цей показник скоротився до 80%. Водночас порти Дунаю й сухопутні переходи мають обмежену пропускну спроможність.

Ще гостріша ситуація в металургії, оскільки перевезення залізорудної сировини й металопродукції альтернативними маршрутами може бути економічно невигідним. У "Метінвесті" зазначили, що гірничо-збагачувальні підприємства компанії приблизно на 75% орієнтовані на експорт. Одним із перших наслідків блокади стало припинення видобування на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті.

На інших криворізьких ГЗК "Метінвесту" видобування в серпні може скоротитися приблизно на 30%, порівняно із середнім показником 2025 року, а обсяг залізничних перевезень продукції – приблизно на 1,3 млн тонн.

Морські шляхи потрібні металургам і для імпорту сировини. Підприємства "Метінвесту", зокрема, мають щомісяця завозити приблизно 230–250 тис. тонн коксівного вугілля.

Становище галузі додатково ускладнюють скорочення доступних у Євросоюзі квот на українську сталь, витрати, пов'язані з механізмом вуглецевого коригування імпорту (CBAM), і здорожчання залізничної логістики. За таких умов блокада портів може призвести не лише до проблем із перевезеннями, а й до скорочення виробництва.

Експерти вважають, що Україна має збільшувати пропускну спроможність портів Ізмаїла й Рені, розвивати перевезення через Молдову й Румунію, залучати додаткові баржі й буксири, а також домовлятися про гарантовані потужності в порту Констанци й інших європейських портах.

Серед інших потрібних заходів називають розширення парку європейських вагонів і локомотивів, страхування воєнних ризиків, збереження доступу українських товарів до ринку ЄС і зниження вартості логістики. Однак ці рішення можуть лише частково компенсувати втрати. Повноцінною альтернативою глибоководним портам Великої Одеси вони не стануть, тому головним завданням залишається відновлення безпечної роботи чорноморського коридору.