Судновласники бояться Одеси, як Ормузу. Як РФ заблокувала 90% українського експорту. Головне

11 серпня, 13.43 Этот материал также можно прочитать на русском

Російські обстріли цьогоріч призвели до того, що три глибоководні порти Великої Одеси (Одеса, Чорноморськ і Південний), через які йшло 90% українського експорту, фактично зупинилися. Що це означає для економіки й бізнесу країни, чим ситуація схожа на кризу в Ормузькій протоці і які є шляхи вирішення проблеми – у матеріалі "ГОРДОН".

Що відбувається і які ризики

Росія не може організувати фізичну блокаду портів, адже після українських ударів вивела кораблі Чорноморського флоту з окупованого Криму до Новоросійська. Росія програла Чорне море, говорив президент України Володимир Зеленський напередодні Дня ВМС України, 4 липня. Український військово-морський флот разом з іншими складниками сил оборони зробив те, що багато хто вважав неможливим, наголосив він. Однак за кілька тижнів розпочалася тривала масована атака на порти Великої Одеси, яка призвела до точки, у якій країна зараз: морський коридор, котрий працював завдяки силам оборони України, фактично заблокований, цивільні судна не заходять в Одесу, Чорноморськ і Південний порти.

Блокада, яка тривала до липня 2022-го, призвела до втрати Україною 6% ВВП, пише Forbes Ukraine. Які можуть бути наслідки цьогорічної блокади, розпочатої в розпал кампанії зі збору зернових?

Ризик банкрутства агровиробників. У заяві Всеукраїнської аграрної ради, оприлюдненій наприкінці липня, попереджали про це й інформували, що через проблеми з морською логістикою в Україні може виникнути величезний надлишок агропродукції. За оцінками ВАР, протягом 2026–2027 маркетингового року в Україні вироблять приблизно 81,4 млн тонн основних зернових та олійних культур, а з урахуванням перехідних залишків загальний ресурс продукції для внутрішнього ринку й експорту сягне орієнтовно 85 млн тонн. Із цієї кількості 67 млн тонн мають піти на експорт, але за умов зупинки портів експортні можливості України скоротяться до 1,7 млн тонн на місяць – і тоді на внутрішній ринок будуть "тиснути" від 27,4 до 32,4 млн тонн агропродукції, яка буде надлишковою, пояснювали у ВАР.

Читайте також

"Справжній кошмар". Як РФ і окупований Крим через паливну кризу ризикують залишитися без урожаю

11 липня, 18.52

Війна в Україні

Через зупинку портів закупівельні ціни почали падати, і в окремих випадках – уже нижчі за собівартість виробництва. Це, відповідно, веде до збитковості. За оцінками ВАР, ризики, з якими зіткнулися агровиробники цього сезону, за сукупністю чинників "є значно небезпечнішими й важчими за наслідками навіть порівняно з 2022 роком".

Зупинка інших виробництв. 6 серпня гірничорудна компанія Ferrexpо, яка до початку повномасштабної війни була третім за величиною у світі постачальником залізорудних окатків, оголосила про зупинення виробництва залізорудної продукції. Перед тим судно, яке мало вивезти окатки (вантаж оцінюють в $5–6 млн) компанії, зазнало атаки в Чорному морі, його буксирували до найближчого порту.

Порти Великої Одеси – це 90% українського експорту. Якщо зерно, олію (чи іншу агропродукцію), залізорудну продукцію не можна вивезти портами, у країну заходить менше валютного виторгу. А це додатковий тиск на курс гривні. Через ситуацію з портами Україна у другому півріччі 2026-го може недоотримати $2,5 млрд експортного виторгу, заявив на брифінгу 30 липня голова Нацбанку Андрій Пишний.

Що можна зробити?

Немає альтернативи портам Одеської області, якщо Україна хоче надалі бути гарантом продовольчої безпеки, говорив у коментарі Reuters міністр аграрної політики Тарас Висоцький. За його словами, уряд шукає альтернативні маршрути для експорту – порти на Дунаї (який пересихає через рекордну засуху), залізничні й автомобільні перевезення. Потрібні процедури вже запущено, але, щоб вивести ці маршрути на більш-менш стабільний операційний рівень, потрібен час. Висоцький очікує, що це станеться аж наприкінці літа. І навіть тоді вони зможуть перекрити 50–55% потужностей портів.

В інтервʼю Forbes Ukraine, яке вийшло 4 серпня, заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Андрій Кашуба повідомив, що остаточна оцінка втрат портів від російських атак за останній місяць ще триває. Але, наголосив він, частина обʼєктів і далі працює, і про повну зупинку портів не йдеться. Більше деталей він не став розголошувати через безпекові питання, але підтвердив: після 22 липня відбувалися лише поодинокі заходи суден у порти.

Скільки триватиме криза, посадовець не став прогнозувати. Але він зазначив, що Україна разом із міжнародними партнерами працює над тим, щоб забезпечити сталість морського експорту. Які є шляхи врегулювання кризи? За словами Кашуби, уряд шукає дипломатичні шляхи її розвʼязання. Він не розповів деталей, але раніше Reuters писало, що Україна та США готують нову пропозицію РФ про відмову від повітряних атак.

Чи можливе воєнне розв'язання проблеми? Forbes Ukraine цитує військового аналітика Роба Лі, який вважає, що ситуація в портах Великої Одеси "схожа на проблему в Ормузькій протоці, де багато цивільних суден відмовляються проходити цим районом, оскільки Іран може запускати по них ракети або дрони".

На його думку (так само вважає директор з інновацій та відкритої розвідки в ISW Джордж Баррос), ефективною тут може бути українська авіація. Як каже Лі, змусити російські винищувачі діяти далі від Одеси й західної частини Чорного моря могли б шведські винищувачі JAS-39 Gripen з далекобійним озброєнням. Україна очікує на перші постачання на початку 2027 року.

Ще один варіант, який згадує видання, – використання морських дронів як платформ, які можуть збивати авіацію. За повідомленням Головного управління розвідки Міноборони України, дрони MAGURA V5 уже збивали російську авіацію. Однак чи можуть масштабувати таке рішення, невідомо.

Головна проблема – час. Запас міцності більшості аграріїв – місяць, говорив співвласник великої чернігівської агрокомпанії "Форсаж" Валерій Куліч. Дедлайн, який поставила собі Ferrexpo, – середина вересня.

Невідомо, чи є "ідеальне" воєнне рішення, каже Лі. Він пояснює: виклик у тому, що цивільні комерційні компанії значно менш толерантні до втрат серед екіпажу й суден, ніж військові. За даними місцевої прокуратури, тільки за місяць із 20 червня до 20 липня РФ завдала ударів по 28 цивільних суднах, переважно іноземних, загинула 21 людина, ще 34 дістали поранення.

"Навіть якщо вдасться зменшити загрозу від російських ракет та дронів, це необов’язково змусить судноплавні компанії повернутися на торговельний маршрут", – констатував експерт.