Аграрії та металурги закликали уряд відновити роботу портів і попередили про загрозу для посівної
Представники аграрного й металургійного секторів вважають головним рішенням відновлення безпечної роботи чорноморських портів
Фото: nfront.org.ua
Представники аграрної та гірничо-металургійної галузей закликали уряд зосередитися на відновленні повноцінного морського сполучення. Дунайські порти й західні прикордонні переходи можуть лише частково компенсувати втрату чорноморської логістики, але не здатні замінити її за обсягами та вартістю перевезень. Про це президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков і генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Олег Хоменко заявили під час спільної пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна".
За словами Каленкова, Україна традиційно експортує приблизно 80% металопродукції та 50–60% залізорудної сировини. Для постачання продукції на віддалені ринки, зокрема до Китаю, сухопутна логістика не може бути повноцінною альтернативою морській через значно вищу собівартість.
Він зазначив, що 2022 року логістичні витрати підприємств галузі зросли в чотири-п'ять разів, а відкриття морського коридору 2023 року стало одним із головних чинників відновлення виробництва.
Схожа ситуація склалася в аграрному секторі. За словами Хоменка, маршрути через Дунай, Румунію, Польщу й інші країни поступаються чорноморським портам і за пропускною спроможністю, і за вартістю. Перевезення вантажів до альтернативних портів Чорного або Балтійського моря потребує додатково приблизно €50–90 на тонну.
Це знижує конкурентоспроможність української агропродукції та скорочує валютний виторг. Хоменко попередив: якщо повноцінну роботу портів не буде відновлено до грудня 2026-го – січня 2027 року, через брак обігових коштів у виробників під загрозою може опинитися весняна посівна кампанія.
Представники галузей також не погодилися з оцінкою, що альтернативні маршрути можуть прийняти до 75% вантажів, які раніше перевозили морем. Каленков оцінив їхню реальну спроможність максимум у 30% – і лише за достатнього рівня води в Дунаї та злагодженої співпраці з Румунією й Польщею.
Ще однією проблемою бізнес називає підвищення вантажних тарифів "Укрзалізниці". Хоменко вважає, що його потрібно тимчасово скасувати, оскільки залізниця вже втратила приблизно 75% вантажів, які перевозили в напрямку морських портів, а дорожчі тарифи додатково погіршують фінансовий стан підприємств.
За даними УКАБ, на напрямку Рені – Ізмаїл у черзі накопичилося майже 2 тис. вагонів за пропускної спроможності приблизно 120–130 вагонів. Через це час очікування становить приблизно 20 діб, а витрати за простій зрештою покладають на виробника.
Серед імовірних рішень аграрії й металурги назвали відновлення "коридорів солідарності", компенсацію частини логістичних витрат, створення окремої програми підтримки "Укрзалізниці" для здешевлення перевезень і розвиток державного страхування воєнних ризиків. За оцінкою УКАБ, компенсація витрат на транспортування вантажів через європейських перевізників може потребувати приблизно €1 млрд.
Каленков наголосив, що зупинення промислових підприємств у Дніпропетровській і Запорізькій областях призведе до втрати робочих місць, податків та експортного виторгу. За його словами, одне робоче місце в гірничо-металургійному комплексі забезпечує ще сім з половиною – вісім робочих місць у суміжних галузях.
Представники аграрного й металургійного секторів вважають головним рішенням відновлення безпечної роботи чорноморських портів. Альтернативні маршрути можуть тимчасово пом'якшити наслідки блокади, але не здатні забезпечити перевезення основних обсягів українського експорту.