Альтернативний законопроєкт про торгівлю квотами на викиди може створити ризики для промисловості й переговорів із ЄС – ЗМІ
Однією з головних відмінностей депутатської версії є механізм використання коштів від продажу квот на викиди, пише видання
Фото: depositphotos.com
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15386 про Національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. Документ є альтернативним до урядового проєкту, який уже аналізує Європейська комісія в межах євроінтеграційного діалогу з Україною. Видання "ЕкоПолітика" пише, що депутатська ініціатива може створити додаткові ризики для промисловості, енергетики й переговорного процесу з ЄС.
Законопроєкт подало дев'ятеро народних депутатів на чолі з Андрієм Мотовиловцем. Як зазначає "ЕкоПолітика", на момент публікації матеріалу тексту документа й супровідних матеріалів не було оприлюднено, однак редакція повідомила, що ознайомилася з його змістом. За даними видання, урядовий законопроєкт розробляли Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства спільно з представниками бізнесу, експертами та Європейською комісією. Документ проходив публічні консультації, до нього подавали пропозиції галузеві асоціації, а Єврокомісія вже надала свої зауваження.
Водночас представники бізнесу й експертного середовища, яких опитало "ЕкоПолітика", заявили, що не мали можливості ознайомитися з альтернативним законопроєктом. У Європейській бізнес-асоціації повідомили, що не можуть оцінити документ, оскільки його тексту немає у відкритому доступі.
Як зазначає видання, однією з головних відмінностей депутатської версії є механізм використання коштів від продажу квот на викиди. Якщо урядовий проєкт передбачає створення окремого Фонду модернізації України, то законопроєкт №15386 пропонує спрямовувати ці кошти до чинного Фонду декарбонізації України, який працює під управлінням Держенергоефективності.
За інформацією "ЕкоПолітики", експерти висловлюють застереження щодо діяльності цього фонду. Зокрема, ідеться про ризик використання коштів не лише на модернізацію промисловості, а й на інші напрями, зокрема проєкти для державних установ, ОСББ та житлово-комунального сектору. Також видання згадує закупівлю фондом обладнання на 192 млн грн без проведення конкурсу.
Ще одним дискусійним положенням, за оцінкою авторів матеріалу, є обмеження державної підтримки промислових проєктів декарбонізації на рівні не більше ніж 10% їхньої вартості. Видання зазначає, що для капіталомістких технологій, таких як воднева металургія, уловлювання вуглецю або модернізація цементних виробництв, цього може бути недостатньо. Для порівняння, у країнах ЄС через Innovation Fund фінансування може покривати від 60% до 100% додаткових витрат таких проєктів.
Окрім того, "ЕкоПолітика" звертає увагу, що законопроєкт концентрує адміністрування системи торгівлі квотами й управління відповідними коштами в орбіті Держенергоефективності та Фонду декарбонізації. На думку авторів публікації, це може створити ризики конфлікту інтересів і відрізняється від підходів, які застосовують у Європейському союзі.
Видання також припускає, що поява альтернативного законопроєкту під час аналізу урядової версії Європейською комісією може викликати додаткові запитання з боку європейських партнерів. Як зазначає "ЕкоПолітика", депутатський документ менш детально описує механізми майбутньої інтеграції української системи торгівлі квотами до європейської системи EU ETS.
Автори матеріалу звертають увагу, що реформа системи торгівлі квотами є однією з умов інтеграції України у внутрішній ринок ЄС і матиме суттєвий вплив на економіку. На їхню думку, такі зміни потребують відкритого обговорення за участю бізнесу, промисловості, енергетичного сектору й експертної спільноти.