Понад 1,5 млрд грн екоподатку витрачено на нецільові проєкти – "Екополітика" 

"Увесь обсяг зібраних у межах екоподатку фінансових надходжень розподіляється наступним чином: 45% – до загального фонду державного бюджету. Ці кошти не мають цільового призначення – вони просто наповнюють держбюджет, як більшість податків. 55% – до місцевих бюджетів. Цей грошовий потік розділяється ще на два: 30% отримують обласні бюджети, 25% – бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад. Екоплатежі за викиди СО₂ й за утворення й тимчасове зберігання радіоактивних відходів повністю спрямовуються до спецфонду державного бюджету", – зазначено у статті.

Екоподаток має на меті стягнути плату з підприємств, які відповідальні за викиди в довкілля, і надати громадам фінансовий ресурс для покращення екологічної ситуації. На практиці, за висновками аналітиків видання, кошти часто витрачають на комунальні або інфраструктурні потреби, які важко пов'язати з екологією.

Автори наголосили, що українському бізнесу, який є головним платником екоподатку, практично не надають підтримки для власних проєктів із декарбонізації. Європейські країни, як зазначено в публікації, створили спеціальні фонди для допомоги промисловості у скороченні вуглецевого сліду й адаптації до нових екологічних вимог.

В Україні кошти екоподатку великою мірою не працюють на модернізацію виробництва чи зменшення викидів, а їх використовують для фінансування сторонніх витрат або проєктів без прямого природоохоронного ефекту.

"Коли раціональне використання ресурсів стає питанням конкурентоспроможності й виживання українських виробників, держава не повинна легковажити цими коштами", – підкреслило видання.

За даними, наведеними в аналітичній статті, типовими витратами коштів екоподатку стали ремонти каналізацій, водовідведення та іншої інженерної інфраструктури, закупівля дорожньої техніки, облаштування майданчиків для вигулу собак і навіть витрати, пов'язані з мобілізаційною роботою.

"У результаті виникає парадокс: підприємства платять за забруднення, але ці гроші не сприяють зменшенню негативного ефекту від цього забруднення", – зазначають автори дослідження.

Вони вимагають звернути увагу на використання коштів Фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації.

"В Україні у 2024 році створили бюджетну програму "Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації". Саме в її рамках тепер акумулюється частина зібраного податку за викиди вуглецю. Відповідальний виконавець програми – Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України. До розпорядження коштами програми відомство залучило підпорядковане йому АТ "Фонд декарбонізації України" (ФДУ). Здавалося б, ось тепер процес екомодернізації вітчизняних підприємств має пришвидшитися. Але проблема в тому, що, всупереч назві, фонд не робить акцент на декарбонізації", – написала "Екополітика".

Аналітики видання зазначили, що діяльність фонду сконцентрована не на декарбонізації промисловості, а на інших напрямах.