Українські металургійні підприємства зупиняються, виробництво руди може впасти вдвічі – ЗМІ
За оцінками аналітиків, щомісячне скорочення експорту руди може становити щонайменше 500 тис. тонн, або 30–40% експортного потенціалу
Фото: depositphotos.com
Український гірничо-металургійний комплекс опинився під одночасним тиском російських атак, блокування чорноморських портів, обмежень на ринку Євросоюзу, дії CBAM, високих цін на електроенергію та зростання залізничних тарифів. Через це підприємства зупиняють або скорочують виробництво, пише GMK Center.
У серпні російські окупанти двічі атакували "Запоріжсталь" і один раз – "АрселорМіттал Кривий Ріг". Унаслідок ударів було пошкоджено доменне виробництво й енергетичну інфраструктуру. На ці два підприємства припадає приблизно 72% українського виробництва сталі.
За оцінкою GMK Center, їхній тривалий простій може зменшити випуск сталі в Україні приблизно на 2 млн тонн до кінця 2026 року.
Додатковою проблемою для галузі стало блокування морського експорту. Президент об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков оцінює можливе скорочення експорту металопродукції більш ніж у 50% від нинішніх обсягів. Зберегти постачання зможуть переважно виробники окремих товарів із високою доданою вартістю, зокрема труб і залізничних коліс, однак логістика подорожчає і для них.
У липні виробник безшовних нержавіючих труб "Сентравіс" законсервував виробничий майданчик в Ужгороді. У компанії пояснили це скороченням квот для українських виробників у ЄС.
Ще складнішою є ситуація в гірничо-збагачувальному секторі. Наприкінці липня через неможливість вивезти накопичену руду морем зупинився Південний гірничо-збагачувальний комбінат. Інгулецький ГЗК не працює з 2024 року через високі ціни на електроенергію й логістику. Виробництво на Об'єднаному ГЗК "Метінвесту", до якого входять Північний, Центральний та Інгулецький комбінати, у серпні може скоротитися приблизно на третину.
Повноцінної альтернативи морським перевезенням залізної руди немає, зазначає видання. До повномасштабного вторгнення майже половину її морського експорту спрямовували до Китаю. За вартості руди $95–105 за тонну додаткові витрати на транспортування через західні порти в розмірі $50–60 за тонну роблять такі постачання нерентабельними.
За оцінками аналітиків, щомісячне скорочення експорту руди може становити щонайменше 500 тис. тонн, або 30–40% експортного потенціалу.
"Ми раніше припускали, що лише через морську блокаду втрата випуску залізорудної продукції у другому півріччі становитиме 35%. Але з огляду на тривале призупинення найбільших металургійних комбінатів виробництво ЗРС може впасти на 50%", – зазначив головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.
Гірничо-металургійний комплекс разом із пов'язаними ланцюгами постачання формує приблизно 5,5% ВВП України й забезпечує орієнтовно 15% експортної виручки. 2025 року експорт продукції галузі перевищив $6 млрд.
Прямі втрати через блокування портів у GMK Center оцінюють у $150–200 млн щомісяця. Ця сума не охоплює подорожчання імпорту сировини, втрат через простої та зниження обсягів виробництва.
Криза позначилася і на роботі "Укрзалізниці", вантажна база якої скоротилася приблизно на чверть. Водночас 2025 року найбільші металургійні компанії сплатили до бюджетів усіх рівнів понад 33 млрд грн.
У GMK Center серед необхідних рішень назвали скасування торговельних обмежень для української металопродукції в ЄС, звільнення України від дії CBAM і відновлення безпечної роботи чорноморських портів. Без таких кроків нинішня криза може мати для галузі триваліші наслідки, ніж потрясіння першого року повномасштабної війни, попередили аналітики.