Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив у Х 27 квітня, що через прибуття до Ізраїлю судна з викраденим українським зерном у МЗС викликали ізраїльського посла.
"Важко зрозуміти відсутність адекватної реакції Ізраїлю на законний запит України щодо попереднього судна, яке доправило вкрадені товари в Хайфу. Тепер, коли в Хайфу прибуло ще одне таке судно, ми ще раз застерігаємо Ізраїль від того, щоб приймати вкрадене зерно і завдавати шкоди нашим відносинам", – написав Сибіга.
Він зазначив, що незаконна торгівля країни-агресора Росії викраденим українським зерном не має підривати двосторонні відносини між Україною й Ізраїлем.
На це відреагував міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар, звернувшись до Сибіги "шановний міністре" (раніше він називав його другом). Він підкреслив, що дипломатичні відносини "не будуються у Twitter чи в ЗМІ". За його словами, Україна нібито не надала жодних доказів, що підтверджують звинувачення.
"Ви навіть не звернулися по юридичну допомогу, перш ніж звернутися до ЗМІ й соціальних мереж", – написав Саар.
Він додав, що справу розглянуть, і заявив, що Ізраїль – держава, "яка дотримується верховенства права й має незалежні правоохоронні органи".
Контекст
- 27 квітня до Ізраїлю прибуло судно Panormitis із партією зерна, яке може походити з тимчасово окупованих територій України, повідомили ЗМІ. Одне із джерел порівняло це з ляпасом.
- Це вже другий корабель із пшеницею, викраденою з окупованих територій України, який прибув до ізраїльського порту цього місяця. 12 квітня до порту Хайфи зайшов балкер Abinsk. Це питання Сибіга обговорив із Сааром. За даними ЗМІ, Саар у відповідь на запит про затримання судна 16 квітня написав Сибізі, що "на жаль, уже занадто пізно – судно покинуло порт Хайфи і його неможливо затримати". За даними журналіста Axios Барака Равіда, Україна ще до заходження судна в порт Хайфи зверталася до ізраїльської сторони з попередженням.
- Служба зовнішньої розвідки повідомляла, що 2025 року РФ вивезла з окупованих українських територій понад 2 млн тонн зернових, більшість – у другій половині року. Основні напрямки експорту: Єгипет, Бангладеш, Туреччина, Ліван, Сирія, а також країни Близького Сходу, Африки й Азії. Для цього, за даними СЗР, росіяни використовують окуповані порти Азовського й Чорного морів, зокрема Севастополь, а також схему перевантаження ship-to-ship у районі порту Кавказ, щоб приховати походження зерна й обійти санкції.