"Стенограми не горять". Найцікавіше із засідання Ради, на якому підтримали призначення нових глав МЗС і МО 

"Час нової геополітичної ролі України"

У порядку денному, окрім кадрових питань, було голосування кількох законопроєктів за основу (серед них – програма "єКнига" для батьків новонароджених і новий Митний кодекс за правилами ЄС) і двох – про корпоратизацію Східного гірничо-збагачувального комбінату та про забезпечення права військовослужбовців, ветеранів і звільнених із полону на медичну допомогу, реабілітацію і протезування – у цілому.

Після розгляду цих питань парламентарі почали обговорення кандидатур міністрів. Першим до трибуни вийшов Сибіга, який і раніше обіймав посаду глави МЗС, а останні кілька тижнів, після відставки уряду Юлії Свириденко, тимчасово виконував обов'язки міністра. Він озвучив свої пріоритети – справедливий мир, ЄС і НАТО і світове українство (детальніше – тут) – і заявив: "Ми перебуваємо на визначальному етапі війни".

На цьому етапі, на його думку, особливого значення набуває саме дипломатія.

"Це час нової геополітичної ролі України, але також викликів безпрецедентного масштабу. Це покладає на нас усіх особливу відповідальність, диктує логіку наших дій: нічого важливішого за закінчення війни немає", – додав Сибіга. Уранці його кандидатуру підтримав профільний комітет, і в парламентській залі за повторне призначення Сибіги міністром проголосувало 266 нардепів.

"Стенограми не горять"

Оскільки президента не було на засіданні і він не відрекомендовував претендентів (це, як і під час призначення прем'єра Сергія Корецького, робила представниця президента в парламенті Галина Михайлюк), нардепи наполягали на його присутності. Зокрема, депутат від "Голосу" Ярослав Железняк запитав, чи відома причина, через яку глава держави "не знайшов, попри теніс і стрільбу з лука, п'ять хвилин, щоб представити кандидатів".

"Давайте триматися в межах нормального діалогу!" – зреагував голова парламенту Руслан Стефанчук. Він пояснив, що в регламенті не передбачено обов'язкової умови, щоб президент відрекомендовував кандидатів на посаду міністрів оборони і закордонних справ. Він уповноважив це зробити Михайлюк, поінформував Стефанчук. Співголова фракції "Європейська солідарність" Геращенко тоді сказала, що, хоча цього немає в регламенті, "є парламентська традиція".

"35 років парламентська традиція передбачала: усі п'ять президентів попередні і пан Зеленський усіх своїх попередніх міністрів представляв особисто", – додала вона. Стефанчук відкинув її аргументи, сказавши, що Павла Клімкіна перед призначенням на посаду глави МЗС у червні 2014 року "взагалі ніхто не представляв" (тоді президентом був Петро Порошенко).

Пізніше, після розгляду проєкту постанови про призначення Сибіги, Геращенко вийшла до трибуни і там зачитала стенограму засідання, на якому призначали Клімкіна.

На сайті Ради є переказ засідання з невеликими цитатами, але це не повна стенограма. Із цього переказу випливає, що Порошенко був на тому засіданні й особисто відрекомендував кандидата на посаду генпрокурора. Цитата, яку навела Геращенко, свідчить, що він говорив у своїй промові, що це його перші кадрові пропозиції, і кандидати – "справжні державні мужі, які очолювали Генеральну прокуратуру, МЗС, Національний банк і прийшли на свої посади в умовах, близьких до катастрофічних".

Лідер "Євросолідарності" Порошенко з місця вимагав вибачень від Стефанчука.

Голова парламенту відповів, що "кричати не вийде".

"У чому прелесть... Кричати не вийде – повторив він. – Шановні колеги, це дуже прекрасно, що сьогодні нагадали, що стенограми не горять. Ця стенограма... Початок розгляду питання, яке ми оголосили, почалося об 11 год. 43 хв. 53 сек. Я не буду читати все, я просто скажу, що прийняття рішення було об 11.45. На розгляд питання відвели, шановні колеги, 1 хв. 48 сек. замість 28, як слухали сьогодні ми. Тому ні про яке представлення ніким не могло йти мови. Давайте будемо чесними і відвертими".

Він закликав рухатися далі, але співголова "Євросолідарності" в Раді Артур Герасимов вийшов знову до трибуни. "Артуре Володимировичу, давайте закопуйте себе далі", – звернувся до нього голова ВР. Герасимов у відповідь розповів, що менше ніж дві хвилини тривало голосування, і що він опитав колег із парламенту VII скликання, які підтвердили: Порошенко тоді відрекомендовував Клімкіна. Стефанчук відмовився визнавати помилку, а Порошенко звинуватив його у брехні.

Урешті нардепи перейшли до розгляду питання про призначення Хмари.

"Життя і здоров'я воїнів – безумовна цінність"

Хмара – бойовий генерал, який раніше був т.в.о. голови СБУ і ще до вчорашнього дня перебував на службі. Під час засідання він повідомив, що прийшов у Раду вже як цивільний: його звільнили з військової служби за ст. 26 закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з проведенням організаційних заходів для осіб вищого офіцерського складу. Отже, перешкоду, яка заважала його призначенню – міністром оборони в Україні може бути тільки цивільний, – усунули.

У своєму виступі Хмара говорив про посилення війська і фронт, розвиток оборонної промисловості й роботу з людьми як про свої пріоритети.

"Життя і здоров'я воїнів – безумовна цінність. Технології потрібні, щоб український захисник мав перевагу, щоб ризик для людини був зведений до мінімуму. Моє завдання – спілкуватися із захисниками безпосередньо: чути командирів, чути воїнів, чути поранених. На власному досвіді я також знаю, що воїн мотивований тоді, коли відчуває повагу до себе, отримує якісну підготовку і справедливі правила служби", – пояснив генерал.

Хмара – п'ятий за п'ять років повномасштабної війни міністр оборони України (і третій від початку року). Нардепка від "Голосу" Соломія Бобровська звернула увагу на ці ротації і закликала ввести мораторій на зміну міністра оборони – щоб команда мала можливість відпрацювати щонайменше рік. "Тому що пів року бавитися з оборонкою коштує нам дуже дорого і виглядає буквально як диверсія". І хоча він прийшов уже як цивільний, реагуючи на одне із запитань, за звичкою відповів нардепці: "Прийняв".

Одним із завдань нового міністра оборони президент називав урегулювання питань мобілізації. На запитання Бобровської про мобілізацію, реформу ТЦК і СЗЧ він не дав чіткої відповіді, сказавши, що тут має бути комплексне рішення.

"Мобілізація – по ній має бути прийняте комплексне рішення. Потрібно розуміти, що перша, важлива складова – це достойне ставлення до воїнів, умов проходження служби і ведення бойових дій. Це способи набору особового складу, екіпірування, тренування, забезпечення озброєнням, здобування досвіду, виконання бойових завдань і відновлення. Від виконання цієї задачі ми рухаємося далі до плану мобілізації. Він прямо залежить від плану й бачення війни. Воно має бути сформовано, має бути зараз викристалізовано, і ми разом із головкомом [ЗCУ], із Генеральним штабом це все відпрацьовуємо", – додав він, зазначивши, що стосовно цього питання звітуватимуть президенту Володимирові Зеленському.