"Учень Малюка" на чолі Міноборони. Хто такий Євгеній Хмара і після чого він "готовий кусати і рвати"
Стратег, людиноцентричний керівник та авторитетний військовий – так описують Хмару
Фото: Служба безпеки України / Telegram
Про вже колишнього виконувача обов’язків голови СБУ, генерал-майора Євгенія Хмару відомо небагато. Це й не дивно, зважаючи на його кар'єру у спецслужбі. Проте тепер, ймовірно, ситуація зміниться. Після гучного скандалу із відставкою Михайла Федорова президент Володимир Зеленський доручив Хмарі – поки що тимчасово – керувати Мінистерством оборони, а Кабмін підтримав це рішення. Нова посада вимагає більшої відкритості й створює юридичну проблему: за законом "Про національну безпеку" міністр оборони має бути цивільним. Цю колізію може розв'язати сам Хмара, демобілізувавшись, чи парламент – переписавши закон під нове призначення. Що наразі відомо про життя та кар'єру Євгенія Хмари, читайте у матеріалі видання "ГОРДОН".
15 років в СБУ
Згідно з офіційною біографією Хмари, він служив у Центрі спецоперацій "А" СБУ з 2011 року.
Прийшов він туди з Центру спецпризначення "Омега" Нацгвардії, розповідав "BBC News Україна" полковник СБУ, депутат фракції "Голос" Роман Костенко. Те, що Хмара виходець із "Омеги" підтверджував і нинішній начальник цього Центру спецпризначення, генерал-майор Павло Яцюк.
Починав Хмара роботу в "Альфі" з того, що був брічером (бійцем силового підрозділу, головним завданням якого є забезпечення швидкого проникнення підрозділу всередину будівлі), пригадує Костенко. А потім очолив "спецназ в спецназі" – "суперелітний підрозділ усередині самої "Альфи", куди був удвічі сильніший відбір, ніж у сам Центр спецоперацій "А".
Брав участь у бойових операціях під час АТО на сході України.
Із квітня 2023 року обіймав посаду начальника Центру спеціальних операцій із боротьби з тероризмом СБУ (пізніше його офіційно перейменують у "Центр "А" і перепризначать Хмару його керівником).
"Альфа" після цього просто заграла іншими барвами, і все, що вона робила потім, було результатом стратегічних задумів Євгена разом з Василем Малюком", – казав Роман Костенко.
На початку повномасштабного вторгнення брав участь у звільненні Київської області, а після її деокупації перемістився в Донецьку. Також, за інформацією "BBC News Україна", брав участь у боях за Сєвєродонецьк та Лисичанськ.
5 січня Хмара був призначений тимчасовим виконувачем обовʼязків голови СБУ.
"Євген досить авторитетний у спецслужбах, його знають всі керівники структур. Він комунікує з партнерами, що теж важливо. Його знає парламентський комітет і добре з ним спілкується", – відзначав тоді Костенко.
Звільнення Зміїного, операція "Павутина" і нові технології
Хмара – один із тих, хто був залучений у операцію зі звільнення острова Зміїний влітку 2022 року. Профільні ЗМІ зазначали пізніше, що ця операція змінила хід боротьби за Чорне море. В ній брали участь спецпідрозділи ГУР, ССО, СБУ, ДПСУ за підтримки Військово-Морських, Повітряних сил та артилерії.
Хмара називав її "однією зі знакових перемог над ворогом" у військовому, економічному та психологічному аспектах. "Для бійців Центру спецоперацій "А" СБУ було честю брати участь у цій спецоперації та гідно реалізувати її", – казав він у червні 2023 року. За його словами, до операції спецпризначенці готувались за допомогою макету острова, проводили індивідуальні та групові тренування.
"Ми мали вбивати по 100 орків на день на тактичній глибині"
На початку 2026-го в СБУ наголошували, що Центр спецоперацій "А", яким керував Хмара, стабільно входить до трійки найрезультативніших підрозділів сил оборони України за обсягами знищеної техніки й живої сили противника за допомогою дронів.
"Загалом ЦСО "А" "відмінусував" ворожої техніки на понад $5,5 млрд: танки, бойові машини, системи протиповітряної боротьби, радіоелектронної боротьби й інше обладнання. І це без урахування російських збитків унаслідок спецоперації СБУ "Павутина", у якій безпосередню участь брали оператори дронів ЦСО "А", ефективно знищуючи ворожу техніку", – заявили в СБУ.
В квітні 2025-го, в одному з небагатьох публічних інтерв'ю, Хмара заявляв, що спецпризначенці СБУ одними з перших у силах оборони почали масово застосовувати FPV-дрони. За його словами, цей напрям у Центрі почали розвивати ще до початку повномасштабного вторгнення та оперативно інтегрували цю технологію в роботу після 24 лютого 2022 року.
"Ми мали вбивати по 100 орків на день на тактичній глибині. І ми швидко усвідомили, що FPV-дрони є саме тією технологією, яка допоможе ефективно виконати це завдання. На той момент це було максимально актуальне та результативне рішення", – зазначив Хмара. Пізніше в Центрі взяли на озброєння й дрони на оптоволокні.
"Ми точно маємо можливість перевершити ворога, особливо в нових технологіях"
Втім, наголошував Хмара, безпілотні системи можуть спрацювати не у всіх ситуаціях, тому спецпризначенці тримають "визначений відсоток класичних вогневих засобів".
Тоді ж він висловлював впевненість, що Україна може перевершити ворога в нових технологіях.
"Ми креативні, вони беруть наші ті чи інші рішення і адаптовують, масштабують. Що нам потрібно зробити? Ми маємо бути більш адаптивними, більш креативними, і головне, більш швидкими. Ми маємо швидше впроваджувати ті чи інші технології, щоб встигати досягати того чи іншого ефекту. Ми точно маємо цю можливість – перевершити ворога, особливо в нових технологіях", – казав Хмара.
"Учень Малюка"
На початку 2026 року в Україні відбувався скандал, подібний до нинішнього: через раптове звільнення тодішнього голови СБУ Василя Малюка. Тоді окремі депутати висловлювали обурення і наголошували, що не підтримуватимуть відставку. Водночас після того, як стало відомо, що Малюка замінить Хмара, деякі змінили своє рішення.
Читайте також
"Хмара – учень і послідовник Малюка. Одна з контекстних умов, що той добровільно пішов у відставку. Що ж, за таких обставин блокувати звільнення голови СБУ в ВРУ вже немає сенсу", – зазначала позафракційна нардепка Мар'яна Безугла.
Сам Малюк запевнив, що планує залишатись у системі СБУ, щоб "реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди". Але у якому саме статусі та на якій посаді – так і не стало відомо.
"Людиноцентричний" командир
Хмара як командир цінує своїх підлеглих, кажуть ті, хто бачив його у роботі. "Для нього людиноцентричність важлива на всіх напрямках. Він безпосередньо кожного пораненого знає, допомагає їм, підтримує, і родини загиблих підтримує", – наголошував Роман Костенко.
Сам Хмара розповідав про те, як разом з бійцями "Альфи" бере безпосередню участь у спецопераціях.
Читайте також
"Саме там можна зрозуміти, що потрібно особовому складу... Друге: командири, на яких би щаблях вони не знаходились, мають чітко розуміти, як що де працює і чому воно працює і що потрібно для того, щоб воно працювало. Третє – це питання довіри: коли особовий склад, особливо у важких ситуаціях, бачить поруч свого командира, все вирівнюється. І четверте – це про мою мотивацію. Коли ти працюєш разом з хлопцями, бачиш їх старання, бачиш їх успіхи, ти повертаєшся на свою позицію, на свої задачі, і ти просто готовий кусати і рвати", – наголошував Хмара.
А так він розповідав про свої емоції після успішних операцій, зокрема удару по складу ГРАУ міноборони РФ у Торопці 18 вересня 2024 року: "Коли це все полетіло, все спрацювало, всі люди повернулись живими, ще не лягають спати й отримується перша інформація "маємо детонацію", й такі: ну все, ну тепер можна відпочивати. Знаєте, отакі речі – це надихає, поєднання такої технології з людським супроводженням, з людськими емоціями. Мабуть, у цьому є оця сила, оцей ключик".
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
