Зеленський подав у Раду угоду про €90 млрд від ЄС. Кредит дадуть лише в разі виконання умов
Сьогодні ВР планує розглянути документ
Фото: depositphotos.com
Президент України Володимир Зеленський 28 травня подав у Верховну Раду законопроєкт про ратифікацію угоди про позику для України в розмірі €90 млрд від Євросоюзу й меморандуму про взаєморозуміння між Україною і ЄС щодо отримання макрофінансової допомоги. Текст документа (№0376) опублікували на сайті ВР.
Як ідеться в пояснювальній записці, ратифікація угоди дасть змогу залучити €90 млрд на 2026–2027 роки "для забезпечення стабільності фінансово-економічної системи держави й посилення оборонно-промислового потенціалу".
У тексті меморандуму вказано умови для надання макроекономічної частини кредиту €8,35 млрд у межах позики в розмірі €90 млрд.
Їх виплата залежить, зокрема, від:
- підтримки ефективних демократичних механізмів, включно з багатопартійною парламентською системою, правами людини (зокрема меншин) і боротьбою з корупцією;
- позитивної оцінки Єврокомісії виконання макроекономічних і структурних умов політики (Додаток I);
- позитивної оцінки Єврокомісії незворотності антикорупційних заходів – не скасовувати заходів, вжитих у межах інструментів підтримки ЄС чи Міжнародного валютного фонду (МВФ);
- виконання реформ, спрямованих на підвищення ефективності, прозорості й підзвітності систем управління державними фінансами;
- незалежності центрального банку й упровадження передових практик управління держпідприємствами й банками.
Єврокомісія залишає за собою право вимагати від України надання будь-якої інформації, потрібної для моніторингу її економічної й фінансової ситуації й оцінки прогресу в упровадженні реформ.
Гроші виплачуватимуть трьома траншами: перший – €3,2 млрд, другий – €3,7 млрд, третій – €1,45 млрд.
Перед кожним Україна має виконати набір дій за трьома напрямами: мобілізація доходів, ефективність видатків, управління держфінансами, указав народний депутат Ярослав Железняк.
Перший транш:
- законопроєкти (внесення) про скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок і про оподаткування доходів через цифрові платформи;
- продовження військового збору 5% на три роки (щонайменше 140 млрд грн на рік);
- оновлена Стратегія управління держфінансами;
- новий Митний кодекс до Кабміну;
- призначення постійного голови Держмитслужби.
Другий транш:
- закони про оподаткування цифрових платформ, скасування пільги для посилок, систему оцінки майна;
- узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС проти ухилення (2016/1164);
- дорожня карта і план покращення дотримання податкових вимог (ПДВ);
- бюджетна декларація на 2027–2029 роки;
- огляди видатків бюджету 2026-го;
- призначення Радою трьох експертів до комісії з добору правління Рахункової палати.
Третій транш:
- реформа пільгового податкового режиму (щонайменше 70 млрд грн на рік) і спрощення адміністрування ПДВ;
- подальше узгодження корпоративного податку з Директивою 2016/1164 (ст. 5–9);
- проєкт держбюджету на 2027 рік;
- нова Стратегія публічних закупівель;
- концепт-нота щодо оборонних закупівель;
- реформа Держаудитслужби, 10 нових аудиторських комітетів, нові стандарти внутрішнього аудиту;
- ухвалення Радою нового Митного кодексу й технічних вимог до митних ІТ-систем.
Железняк зазначив, що в тексті є компонент "мобілізація внутрішніх ресурсів". На його думку, він "найбільш проблемний". Зокрема, передбачає зміну третьої групи ФОП.
Умовою другого траншу є ухвалення ВР закону щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, крім товарів, призначених для цілей безпеки й оборони.
Умова третього траншу: подати до Ради пропозицію щодо закону, який запроваджує заходи щодо реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить додаткові надходження щонайменше 70 млрд грн на рік, зокрема:
- заходи з протидії ухиленню від оподаткування для запобігання штучному дробленню бізнесу з метою дотримання критеріїв перебування на пільгових режимах оподаткування;
- обмеження на повторний перехід субʼєктів господарювання на спрощену систему оподаткування після їх переходу на загальну систему оподаткування;
- запровадження диференційованих ставок податку для платників податків третьої групи залежно від виду економічної діяльності;
- кроки щодо узгодження з Директивою ради 2006/112/ЄС.
Документ планують подати на голосування в Раду сьогодні, додав нардеп.
Контекст
- 22 квітня посли ЄС домовилися надати Україні кредит у розмірі €90 млрд: €60 млрд спрямують на закупівлю військового обладнання, €30 млрд призначені для бюджетної підтримки.
- Президент України Володимир Зеленський заявив, що гроші в межах пакету підтримки планують передати на внутрішнє виробництво для посилення оборони. За його словами, пріоритет – це дрони й розвиток напряму miltech (військових технологій). Кошти можуть витратити на закупівлі в таких країнах, як Великобританія і США, якщо деякі види військової техніки недоступні всередині блоку або якщо строки постачання значно коротші, писала FT.
- 11 травня Зеленський повідомив, що Україна очікує перших траншів фінансової допомоги від Європейського союзу в червні.
- 20 травня єврокомісар Валдіс Домбровскіс повідомив, що підписав меморандум про "взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги", який передбачає надання Києву кредиту. Він також додав, що підтримка пов'язана з чіткими умовами реформ. Ухвалення документа дасть можливість Україні отримати протягом 2026 року €8,35 млрд на бюджетні потреби.