Пожежі після атак завдають більшої шкоди, ніж саме влучання – Алекс Кім, SVT Products
Алекс Кім: Протипожежна безпека – елемент стійкості критичної інфраструктури
Фото: svt-global.com
Після російських ракетних ударів найбільших втрат об'єктам критичної інфраструктури дедалі частіше завдає не саме влучання, а пожежі, які виникають після нього. Саме вони знищують інженерні системи, кабельні мережі й ускладнюють відновлення роботи підприємств. Про це в інтерв'ю "Економічній правді" розповів топменеджер німецької компанії SVT Products GmbH Алекс Кім.
"До 2022 року основою більшості проєктів була нормативна відповідність: об'єкт мав виконати встановлені вимоги, забезпечити безпечну евакуацію людей, обмежити поширення пожежі та створити умови для роботи пожежно-рятувальних підрозділів. Усі ці завдання залишаються обов'язковими. Але сьогодні до них додалася ще одна принципова мета – збереження критичної функції об'єкта після пошкодження", – сказав експерт.
За словами Кіма, сучасні системи протипожежного захисту мають враховувати комплекс ризиків: механічне руйнування, пожежу, втрату електропостачання, пошкодження кабельних трас, трубопроводів, насосних станцій, систем зв'язку й автоматичного управління. Особливо небезпечними стають проєктні рішення, які мають "єдину точку відмови", коли вихід із ладу одного елемента призводить до втрати працездатності всієї системи.
Саме тому, пояснює експерт, дедалі більшого значення набуває пасивний протипожежний захист. На відміну від активних систем, він не залежить від електроживлення чи автоматики і далі виконує свою функцію навіть після серйозних пошкоджень. Правильно спроєктовані протипожежні перешкоди не дають вогню поширитися на сусідні приміщення, допомагають зберегти тримальні конструкції й обмежують масштаби руйнувань.
"Правильно виконані протипожежні перешкоди, вогнестійкі кабельні проходки, захист несучих конструкцій працюють із першої секунди пожежі. Їхнє завдання – локалізувати вогонь і дим, зберегти несучу здатність об'єкта та дати людям і аварійним службам необхідний час", – пояснює експерт.
За словами Кіма, саме здатність локалізувати пожежу дедалі частіше визначає, наскільки швидко підприємство чи інфраструктурний об'єкт зможе повернутися до роботи після атаки. Тому сучасне проєктування має враховувати не лише запобігання аварії, а й сценарії відновлення після пошкоджень.
Експерт зазначає, що війна в Україні вже змусила європейських фахівців переглянути підходи до захисту критичної інфраструктури.
"Події в Україні показали, що критична інфраструктура може зазнавати не випадкового, а цілеспрямованого й повторюваного впливу. Той, хто атакує, може обирати найбільш уразливі ділянки, пошкоджувати резервні системи та завдавати повторних ударів під час ліквідації наслідків. Це принципово змінює саму модель ризику. Тому сьогодні протипожежна безпека має розглядатися як елемент загальної стійкості критичної інфраструктури – поряд із фізичним захистом, резервуванням, кібербезпекою та аварійним відновленням", – переконаний Кім.
Він також вважає, що Україна сьогодні випереджає багато країн у практичному розумінні цих питань. Саме український досвід демонструє, як поводяться будівлі, інженерні мережі й системи протипожежного захисту в умовах реальних бойових дій. Тому європейським фахівцям варто уважно вивчати ці практичні уроки, адже вони вже сьогодні впливають на підходи до проєктування об'єктів як критичної інфраструктури, так і промисловості, логістики і великої комерційної нерухомості.