Україна може втратити до $300 млрд через деіндустріалізацію – Український інститут майбутнього
УІМ оприлюднив дослідження викликів, які постануть перед Україною до 2035 року
Фото: Ukrainian Institute for the Future / Facebook
Україна ризикує втратити $260–300 млрд ВВП, експорту та податкових надходжень до 2035 року, якщо держава не змінить підходів до розвитку промисловості. Про це йдеться в дослідженні "Інерційний сценарій української промисловості в горизонті 2035 року", яке презентував Український інститут майбутнього (УІМ).
Співзасновник, виконавчий директор УІМ Анатолій Амелін розповів, що дослідження розпочалося з аналізу наслідків зупинки Інгулецького ГЗК.
"Мене зацікавило, що буде, якщо закриватимуться й інші підприємства. Ми порахували: закриття лише одного великого комбінату коштувало державі мільярди гривень бюджетних втрат. Тоді й виникла ідея дослідити, куди рухається українська промисловість і що буде, якщо нинішні тенденції збережуться", – зазначив він.
За підрахунками Українського інституту майбутнього, у разі збереження нинішньої політики до 2035 року сукупні втрати економіки становитимуть $260–300 млрд ВВП, експорту та податкових надходжень.
"Україна сьогодні обирає не між реформами і стабільністю, а між складними рішеннями та деіндустріалізацією. І ціна бездіяльності буде значно вищою, ніж ціна необхідних реформ", – ідеться в дослідженні.
Експерти УІМ зазначили, що Україна ризикує стикнутися з комбінацією кількох негативних чинників. Це високі ціни на електроенергію, зростання залізничних тарифів, дія механізму вуглецевого регулювання CBAM, кадровий дефіцит та відсутність сучасної промислової політики. На думку дослідників, сукупність цих чинників може привести до "петлі деградації", коли проблеми в одній сфері погіршуватимуть ситуацію в інших.
Амелін звернув увагу на проблеми роботи "Укрзалізниці". За його словами, фінансування збиткових пасажирських перевезень коштом прибуткових вантажних не є працездатною моделлю.
"Ми втратили майже 50% вантажообігу порівняно з початком війни. Це практично забрало можливість і надалі субсидіювати пасажирські перевезення коштом бізнесу. Якщо просто продовжувати піднімати вантажні тарифи, промисловість просто ляже", – заявив він.
На думку дослідників, компенсацію соціально важливих пасажирських перевезень мають здійснювати в межах державної політики, а не перекладанням витрат на промислові підприємства. Підвищення вантажних тарифів лише поглибить кризу в промисловості, а не розв'яже фінансові проблеми УЗ.
Автори дослідження назвали механізм транскордонного вуглецевого коригування CBAM іншим системним викликом для України. Без перехідного режиму країна втратить конкурентоспроможність металургії, хімічної промисловості та інших експортоорієнтованих галузей, констатували вони.
"Для багатьох підприємств простіше буде закритися або перенести інвестиції в інші країни, ніж вкладати десятки мільярдів доларів у декарбонізацію в умовах війни та високих ризиків", – зазначив Астахов.
За даними УІМ, дефіцит працівників у промисловості сягає приблизно 37%, а економіка потерпає від дефіциту кадрів через війну та еміграцію.
"7 млн українців, які нині перебувають за кордоном, створюють додану вартість для економік інших держав, тоді як Україна втрачає людський капітал і потенційне економічне зростання", – ідеться в дослідженні.