+17 Київ
Ситуація може суттєво погіршитися у 2029–2030 роках, коли тарифне навантаження в межах CBAM зросте до 26%, зазначає видання. За таких умов Україна ризикує повністю втратити експорт довгого прокату і квадратної заготовки до 2030 року, тоді як експорт чавуну може скоротитися на 75%, а плоского прокату – на 30%. Наслідком може стати зупинення трьох доменних печей на двох великих підприємствах, які спеціалізуються на виробництві довгого прокату. Загальні втрати експорту до 2030 року оцінюють в $1,75 млрд.
"Дослідження підкреслює дискримінаційний характер CBAM для країн із нижчим рівнем доходу, які неспроможні забезпечувати державні субсидії для масштабної декарбонізації. CBAM додатково підриває інвестиційну спроможність українських металургійних підприємств, які й так потерпають від дефіциту інвестиційних ресурсів", – підкреслили в GMK Center.
Прогнозують, що сукупні виплати українських експортерів металургійної продукції за CBAM у 2026–2030 роках можуть сягнути €1,2 млрд. Для порівняння, це відповідає обсягу капітальних інвестицій металургійних підприємств приблизно за два роки, з огляду на $650 млн, інвестованих 2024 року.
Аналітики GMK Center також зазначають, що українська економіка не має достатніх ресурсів, щоб компенсувати потенційні втрати, які можуть становити до $2 млрд експорту щороку, $0,9 млрд капітальних інвестицій та $1,6 млрд податкових надходжень, оскільки зараз у країні немає бізнес-моделей аналогічного масштабу в інших галузях.
Втрати ВВП можуть перевищити прогнозовані 2,1% до 2030 року залежно від того, якою буде структура економіки після завершення війни. Зараз значну роль у підтримці економіки відіграють оборонні витрати, профінансовані міжнародними партнерами, частка яких перевищує 43% ВВП. У разі їх скорочення економіка може зіткнутися зі спадом, що зробить приблизно $6 млрд втрат, пов'язаних із CBAM (разом з ефектами для ланцюгів постачання), додатковим критичним чинником тиску.
У GMK Center наголошують на потребі перегляду Єврокомісією оцінки впливу CBAM на Україну, а також відновлення переговорів щодо ймовірного відтермінування відповідних зобов'язань і запуску нових механізмів фінансування декарбонізаційних проєктів за участі ЄС.
"Наразі Україна потребує перегляду оцінки Єврокомісією втрат України від CBAM та відновлення діалогу про відтермінування зобов'язань для України, а також обговорення нових механізмів фінансування проєктів із декарбонізації за участі ЄС. Це забезпечить виживання сектору і збереження його стратегічної цінності для європейських ланцюгів постачання", – резюмували в GMK Center.
