Члени УСПП заявили, що повноцінне запровадження CBAM без перехідного режиму під час війни створює серйозні ризики для економічної стійкості країни, а втрати сягнуть €200 млн до кінця 2026 року.
"Перші сигнали критичного впливу вже надходять від промислових підприємств. Додаткове податкове навантаження з боку ЄС у розмірі €86–100 за тонну викидів створює нерівні умови для українських виробників, які працюють у країні, де є значна руйнація енергетики, виробництв та інфраструктури внаслідок війни РФ проти України", – ідеться у зверненні.
За оцінками профільних аналітичних центрів, через дію CBAM Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п'яти років.
За даними УСПП, приблизно 80% українського металу експортують саме до ЄС, а гірничо-металургійний комплекс формує до 7% ВВП, 15% експорту й майже 30% вантажообігу транспорту. Окрім металургії, під дію механізму підпадають цементна, хімічна галузі, алюмінієве виробництво й електроенергетика.
В УСПП підкреслили, що в умовах повномасштабної війни українські підприємства не мають можливості інвестувати в декарбонізацію. Організація заявила, що відтермінування або спеціальний режим застосування CBAM для України є основним завданням економічної дипломатії.
УСПП запропонував активізувати переговори з ЄС, домагатися перехідного або спеціального режиму CBAM, створити спільну технічну групу Україна – ЄС для оцінювання реального впливу механізму, залучити європейські бізнес-асоціації й паралельно розробити пакет державної підтримки для експортерів.