За повідомленням видання, українські металургійні підприємства заявили про негативні наслідки впровадження СВАМ. Зокрема, "АрселорМіттал Кривий Ріг" закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати €86–100 за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить приблизно 30 грн за тонну.
За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п'яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працює на застарілому обладнанні, а можливостей для модернізації в умовах війни немає.
"Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно. Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту й до 30% вантажообігу транспорту. У компанії "Метінвест" зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки", – зазначило LIGA.net.
Для України критично важливо домогтися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM, ідеться в матеріалі.
За інформацією видання, в уряді України заявили, що діалог із Єврокомісією триває і планують зустріч із єврокомісаром із питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретних строків поки не називають.
"Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію й електроенергії. Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости в масштабні економічні наслідки для країни", – зазначають у статті.