Експертка наголосила, що впровадження НДТМ потребує мільярдних капітальних вкладень, довгих кредитних ресурсів, грантів, технічних центрів і програм модернізації, як це було під час євроінтеграції Польщі, Чехії, Румунії та інших країн Східної Європи. Саме тому, на її переконання, НДТМ стали для цих країн шляхом розвитку, а не вироком старій промисловості.
"Сьогодні про НДТМ думає значно більше бізнесів, аніж рік-два тому, бо євроінтеграція вже не "колись", а умова виживання на ринках. Але давайте без ілюзій: думати й рахувати – це одне, а стартувати з реальними інвестиціями – зовсім інше. Особливо в країні під ракетами. І тут у мене дуже жорстке зауваження: є ризик деіндустріалізації під прапором євроінтеграції. Не тому, що НДТМ погані – вони правильні, а тому, що ми можемо спробувати впровадити їх по-українськи: законом і моралізаторством замість інженерії, програм модернізації та підготовки кадрів", – заявила Циганок.
На її думку, без доступу до кредитних ресурсів, механізмів співфінансування, підготовки кадрів і технічних критеріїв реформу може підмінити завезення застарілого обладнання під виглядом модернізації або закриття промислових підприємств.
Серед головних викликів перехідного періоду експертка назвала інвестиційну невизначеність воєнного часу, критичний дефіцит інженерних кадрів, ризики завезення непридатних технологій і слабку систему контролю.
"НДТМ – це правильний курс. Але без часу, грошей і технічної підтримки ми ризикуємо модернізувати економіку не вперед, а вбік – шляхом зникнення підприємств, а не їх оновлення", – підсумувала Циганок.