Українська металургія може скоротити виробництво на 50% у 2026 році – ЗМІ
Президент "Укрметалургпрому" заявив про кризовий стан ГМК в Україні
Фото: depositphotos.com
Виробництво сталі в Україні може скоротитися удвічі порівняно з минулим роком через обмеження експорту, проблеми з морською логістикою, високі витрати на енергію та подорожчання залізничних перевезень. Такий прогноз навело Delo.ua з посиланням на оцінку президента "Укрметалургпрому" Олександра Каленкова.
У першому півріччі виробництво сталі залишалося близьким до рівня 2025 року, йдеться у матеріалі. Однак після обмеження роботи портів Великої Одеси ситуація змінилася. Серпневі наслідки атак на "Запоріжсталь" та "АрселорМіттал Кривий Ріг" також ще не повністю відображені у виробничій статистиці.
Каленков заявив, що за підсумками року падіння виробництва могло становити щонайменше 50%. За його оцінкою, одним із основних ризиків стало скорочення роботи гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК).
Основною проблемою для гірничо-металургійних підприємств стало скорочення доступних експортних маршрутів. Після обмеження роботи портів Великої Одеси частину вантажів довелося переорієнтувати на західні кордони.
За даними Delo.ua, транспортування окатків до польського Гданська коштувало приблизно $50–60 за тонну. За світової ціни залізної руди близько $93–97 за тонну це суттєво збільшувало частку логістики у вартості продукції.
Дунайські порти та сухопутні маршрути не могли повністю компенсувати втрату чорноморської логістики. Каленков оцінював їхню доступну пропускну спроможність у 20–25% необхідних обсягів.
Додаткове навантаження на виробників створило підвищення вантажних тарифів "Укрзалізниці" на 30% із серпня. За оцінкою Каленкова, у поєднанні з довшими маршрутами до західного кордону це фактично подвоїло внутрішні логістичні витрати для частини підприємств.
Експортні можливості української металургії також скоротилися через нові торговельні обмеження ЄС. За даними GMK Center, у першому півріччі експорт плоского прокату зменшився на 8,1%, а сортового – на 41,7%. Нові квоти ЄС можуть скоротити український експорт сталі приблизно на 1,3–1,5 млн тонн на рік.
Серед додаткових факторів тиску експерти назвали високу вартість електроенергії та механізм CBAM. У деякі періоди ціна електроенергії для української промисловості сягала приблизно €300 за МВт·год, тоді як європейські виробники купували її приблизно по €50–60 або отримували державну підтримку.
Представники галузі вважали відновлення безпечної роботи морських портів основним заходом для збереження експортних поставок. Іншими необхідними кроками вони називали переговори з ЄС щодо квот, перегляд тарифів "Укрзалізниці", підтримку енергетичної та транспортної інфраструктури, страхування воєнних ризиків і залучення міжнародного фінансування.
За оцінкою галузі, для підтримки підприємств протягом наступних 1,5–2 років могло знадобитися від кількох до €10 млрд зовнішнього фінансування.