"Життя перемістилося в метро". Історія родини Рижкових з Харкова увійшла до музею "Голоси Мирних" 

Сестри розповіли, що війна стала реальністю, у якій вони живуть понад чотири роки. За цей час вони не раз стали свідками обстрілів рідного міста, навчилися розрізняти звуки ракет і безпілотників.

"Якось ми були в парку й раптом чуємо свист, він наближається. Бачимо ракету. До метро нам треба було бігти хвилин 5–10. Тоді ми сіли під лавку, закрили голови руками. У той момент я розплющую очі й бачу цю хвилю диму й пилу. На нас летить величезна гілка", – пригадує Марина.

Сестри розповіли, що обачно ставляться до безпеки, гуляють лише неподалік станцій метро, щоб у разі небезпеки швидко дістатися укриття.

"Наше життя, напевно, перемістилося в метро. Уроки в "метрошколі", заходи, виставки, виступи – усе це тепер відбувається в підземці. Жити зараз у Харкові – це дуже круто, але водночас небезпечно й лячно. Та я обожнюю наше місто", – сказала Марина.

Родина Рижкових під час війни виїжджала з Харкова до передмістя, але, за словами сестер, не знайшла там безпеки. Згодом сім'я повернулася в місто, а дівчата продовжили навчання. Найбільшим порятунком для них стало мистецтво, кажуть вони.

Марина мріє пов’язати своє життя із цирком професійно і стати хореографкою. Вона вже працює тренеркою для малечі і ставить власні номери – один з номерів здобув гран-прі за кордоном. Карина ж хоче відкрити власну художню студію в Харкові.

"Дівчата не зациклювалися на чомусь такому страшному, спілкуються зі своїми однолітками. Завдяки цьому, можливо, вони легше переносять те, що коїться. Вони можуть передати свої почуття за допомогою малюнків, за допомогою своїх тренувань, за допомогою виступів", – сказала мати сетер Вікторія Рижкова.

За повідомленням Фонду, відновленню емоційного і психологічного стану двійнят допомогли зміни "Блогер Кемпу", у яких вони двічі брали участь.

Дізнатися історію родини Рижкових можна на порталі музею.